Ухвала

від 02.08.2021 по справі 320/3968/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 02.08.2021

Справа № 320/3968/17

Провадження № 2-з/937/159/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колеснікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , секретаря Вознесенівської сільської ради Онищенко Лариси Анатоліївни про визнання недійсним заповіту.

На адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями (сараї, погріб, уборна, огорожа) у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що виконаний Мелітопольським міжміським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна справа № 20764/2003;

- до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь - яким особам у будь - який спосіб вчиняти будь - які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки, з належними до будинку надвірними будівлями (сараї, погріб, уборна, огорожа) у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що виконаний Мелітопольським міжміським бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна справа №20764/2003;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7124083200:01:000:0788, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та належить померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 626628, виданого Тальнівським районним відділом земельних ресурсів 20.07.2006 року;

- звернутися до Державного бюро розслідувань (міста Києва) для повного, всебічного, об`єктивного розслідування злочину, вчиненого ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що її спільним сумісним майном зі спадкодавцем ОСОБА_3 є нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був придбаний спільно батьками позивача - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 02.05.1983 року за їх особисті зароблені ними кошти 6 000 рублів, а оформлений на бабусю - ОСОБА_3 . Будинок до 2003 року будинок не був зареєстрований в МБТІ. У вказаному будинку позивач разом з батьками та бабусею, дідусем вели спільне господарство. Після смерті членів сім`ї спадщину прийняла ОСОБА_1 . На думку позивача, ОСОБА_2 шахрайським шляхом привласнила речі, житловий будинок позивача, а тому відповідач можу в будь - який момент здійснити відчуження спірного житлового будинку. Крім того, відповідач також може в будь - який момент здійснити відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кобрівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 626628, виданого Тальнівським районним відділом земельних ресурсів від 20.07.2006 року.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, суд під час постановлення ухвали про забезпечення позову повинен переконатись в доцільності та обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (головуючий суддя Редько О.В.) знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в якій вона просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Згідно копії заповіту, який посвідчений 11 жовтня 2011 року секретарем Вознесенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Онищенко Ларисою Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 33 судом встановлено, що ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, і на яке вона за Законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /Т. І, а.с.25/.

Таким чином, предметом спору є саме вказаний вище заповіт.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (цивільна справа № 320/9147/13-ц) визнано дійсним договір купівлі - продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 19 жовтня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , між якими досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов і відбулось повне виконання договору. Визнане за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,4831 га, кадастровий номер 2323080800:04:001:0183, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , придбані за договором купівлі - продажу домоволодіння від 19 жовтня 2011 року / Т.10, а.с.53/.

Таким чином, будинок, на який просить позивач накласти арешт не входить до кола майна, на яке було складено заповіт, отже не входить до предмету спору за вказаною цивільною справою, а тому заява про забезпечення позову в цій частині не підлягає задоволенню.

Спадкодавцю - ОСОБА_3 на праві власності за життя дійсно належала земельна ділянка площею - 2, 38 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124083200:01:000:0788, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 626628, виданого Тальнівським районним відділом земельних ресурсів 20.07.2006 року.

Таким чином, саме вказана земельна ділянка є предметом спору в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , секретаря Вознесенівської сільської ради Онищенко Лариси Анатоліївни про визнання недійсним заповіту, а тому заява позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку підлягає задоволенню.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Щодо заявлених вимог позивачем, про звернення до Державного бюро розслідувань з приводу шахрайських дій відповідача та інших осіб, суд зазначає, що це є правом позивача, а порядок звернення регулюється КПК України. Законом України Про Державне бюро розслідувань .

Керуючись статтями 149-153, 157, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею - 2, 38 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124083200:01:000:0788, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, що належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 626628, виданого Тальнівським районним відділом земельних ресурсів 20.07.2006 року.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Тальнівського районного управління юстиції.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України . У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Редько О.В.