Ухвала

від 02.12.2021 по справі 554/6441/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.12.2021 Справа № 554/6441/21

Провадження №1-кс/554/15218/2021

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2021 м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

представника ТОВ «Фармацевтична компанія «Провізор» - адвокат ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Фармацевтична компанія «Провізор» - адвокат ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021170420000700 від 05.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ТОВ «Фармацевтична компанія «Провізор» з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021170420000700 від 05.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/6441/21 від 03.11.2021 року, задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170420000700 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:007:0364, розташованої за адресою м. Полтава, вул.Героїв АТО буд. 81, загальною площею 0,2050 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися.

Забудова земельної ділянки є складовою правомірної діяльності третіх осіб ТОВ «ФК «Провізор» та ТОВ «Логосс».

В рамках кримінального провадження №12021170420000700 від 05.07.2021 року відсутні будь-які докази, які можуть вказувати на протиправність діяльності вказаних суб`єктів підприємницької діяльності .

Предмет доказування за ч. 1 ст. 364 КК України є зловживання владою або службовим становищем службовими особами.

В рамках вказаного кримінального провадження протиправна діяльність вказаних товариств не розслідується та відсутні будь-які докази, які б вказували на здійснення ними протиправної діяльності.

В той же час, застосований спосіб арешту майна є найбільш обтяжливим, оскільки він застосовує всі можливі обмеження прав щодо земельної ділянки, а саме правомірну підприємницьку діяльність ТОВ «ФК «Провізор» та ТОВ «Логосс», що виключає можливість забудови земельної ділянки.

Для ТОВ «Логосс» здійснення будівельних робіт є основним предметом діяльності, а простій внаслідок накладеного арешту призводить не лише до зупинки діяльності товариства, а й до нанесення збитків

Земельна ділянка комунальної власності є специфічним майном, яке неможливо розтратити, зіпсувати чи здійснити його відчуження у стислий строк.

Крім того, ТОВ «ФК «Провізор» та ТОВ «Логосс» зацікавлені у реалізації прав на забудову вказаної земельної ділянки, з огляду на те, що спричинення будь-якої шкоди земельній ділянці, чи відчуження відповідних прав на неї напряму суперечило б їх інтересам. Намір забудови земельної ділянки підтверджується документально та відповідні документи відображені в ухвалі про накладення арешту.

Представник третіхосіб в судовому засіданні клопотання підтримав та прохав його задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту з майна.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, зі слідуючих підстав.

05.07.2021 року внесені відомості до ЄРДР за №12021170420000700 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Полтавської міської ради службовим становищем щодо передачі земельної ділянки під забудову за адресою м. Полтава, вул. Героїв АТО буд. 81, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/6441/21 від 03.11.2021 року задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170420000700, та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:007:0364 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2050 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, передбачено поняття «арешт майна», яке, зокрема, сформульовано з використанням переліку підстав його застосування.

Так, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України кореспондується положення абз. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, враховуючи диспозицію ч. 1 ст. 364 КК України, земельна ділянка не відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Отже, відсутні підстави для продовження арешту на земельну ділянку для збереження речових доказів.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч. 1 ст. 364 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021170420000700 від 05.07.2021, не передбачає виду покарання, як конфіскації майна.

У кримінальному провадженні № 12021170420000700 від 05.07.2021 жодній особі не повідомлено про підозру. Таким чином, в рамках цього кримінального провадження відсутні особи зі статусом підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Так само відсутні і юридичні особи, щодо яких здійснюється провадження.

В рамках кримінального провадження № 12021170420000700 від 05.07.2021 відсутні суб`єкти, на майно яких можна було б накласти арешт для забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Також відповіднодо п.2-3ч.3ст.132КПК України,застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що потребидосудового розслідуваннявиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Забудова земельної ділянки є складовою правомірної діяльності ТОВ «ФК «Провізор» та ТОВ «Логосс». В рамках кримінального провадження №12021170420000700 від 05.07.2021 відсутні будь-які докази, які можуть вказувати на протиправність діяльності вказаних суб`єктів.

Крім того, предмет доказування за ч. 1 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем службовими особами, якими не є вказані товариства, рівно як і їх працівники.

Тобто, в рамках вказаного кримінального провадження протиправна діяльність вказаних товариств не розслідується.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98.

З чого слідує, що у практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Практика Європейського суду з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Таким чином, обмеження владним суб`єктом права власності не є абсолютним. За своєю правовою природою держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, але з дотриманням вимог встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, чинного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 64-2 КПК України, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із наданих доказів.

Подальший арештмайна завідсутністю передбаченихдля цьогопідстав порушуєправо ТОВ«ФК «Провізор»та ТОВ«Логосс» навільне використаннямайна,що перебуваєу законномуволодінні тасуперечить загальнимзасадам володінняособою майном,передбаченим національнимзаконодавством тавимогами ст.1Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод,прецедентної практикиЄвропейського судуз правлюдини (зокрема,справа «Баландінапроти України,«Батрак протиУкраїни»,«Панов протиУкраїни»). Інших кримінальних проваджень, відкритих відносно арештованого майна не має.

З урахуванням викладеного арешт підлягає скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись ст.170, 173,174,309 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Клопотання представника ТОВ «Фармацевтична компанія «Провізор» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021170420000700 від 05.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України задовольнити.

Скасувати арештнакладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/6441/21 від 03.11.2021, на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:007:0364 розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2050 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1