Рішення

від 26.11.2021 по справі 464/4610/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4610/21

пр.№ 2/464/1374/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

26.11.2021 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань Максимець Б.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю її доньки.

Мотивує позов тим, що є матір`ю ОСОБА_4 , яка була серед пасажирів у транспортному засобі Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 . Даний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_3 потрапив у ДТП, внаслідок якої усі пасажири отримали тілесні ушкодження, її донька від отриманих травм загинула на місці. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , 06.02.2016 приблизно о 22.15 год, керуючи автомобілем Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним автодорогою сполученням Львів-Пустомити у напрямку до Львова, при проїзді її ділянки в районі 77м від початку населеного пункту с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, порушив вимоги Р.1 п.п.1,2; 1.5 1.10 (в частині значення термінів безпечна швидкість ; небезпека для руху ); Р.2 п.п.2.3 (підпунктів б , д ), 2.9 а); Р.12 п.п. 12.1, 12.4, 12.9 (підпунктів б ) ПДР України, а також розділу 34 ПДР України (в частині вимог дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керуючи автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись із швидкістю приблизно 95 км/год., на заокругленні дороги ліворуч по напрямку його руху, що є перевищенням встановленої на даній ділянці дороги швидкості 60 км/год., втратив контроль над рухом керованого ним транспортного засобу, що призвело до виїзду за межі проїзної частини дороги і, як наслідок, виїзду на зустрічну смугу руху та зіткнення із автомобілем Peugeot Boxer реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному йому напрямку. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля Renault Logan отримали травми різного ступеня тяжкості. Пасажирка ОСОБА_4 - її донька від отриманих численних тілесних ушкоджень, згідно висновку експерта №133/2016 від 08.02.2016 у вигляді тупої поєднаної травми голови та тулубу, крововиливу в м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, множинних переломів ребер, перелому тазу розриву селезінки, печінки, крововиливу у внутрішні органи загинула на місці події.

12.12.2016 вироком Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Згідно ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 3 роки. 26.05.2017 апеляційним судом Львівської області вищезгаданий вирок в частині звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання скасовано та ухвалено вважати останнього засудженим за призначеним основним покаранням.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 позбавив життя її доньку, тим самим завдав їй невимовні душевні страждання та переживання, як наслідок заподіяв майнову та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у понесених нею витратах на поховання доньки, що склали 4375 грн. та на встановлення надгробного пам`ятника 21000 грн., що підлягає до компенсації на загальну суму 25375 грн.

Зазначила, що завдана їй моральна шкода, полягає в тому, що вона відчула істотний фізичний та душевний біль, порушення душевної рівноваги та спокою, звичного способу життя, що негативно позначилося на її здоров`ї. Постійно потребує нагляду лікарів та медичних препаратів для стабілізації психологічного стану. Як наслідок пережитого глибокого стресу, емоційної напруги, в неї почала розвиватися депресія, постійно трапляються нервові переживання, тривога, страх, порушився сон, виникає дратівливість, проявляються емоційні спалахи. Визначити матеріально еквівалент її горя неможливо. Однак моральну шкоду, завданої ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину, який полягає у позбавленні життя її доньки вона оцінює в сумі 1 000 000 грн. Просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 16.07.2021 відкрите загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.09.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 , діючи на підставі ордеру на надання правової допомоги позов підтримали з аналогічних підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належно повідомлявся про день та час судового засідання, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

За згодою учасників справи відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши вступне слово позивача, представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що донька позивачки ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 223 та підтверджується копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.8).

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.12.2016 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Вказаним вироком встановлено, що 06.02.2016 приблизно о 22.15 год, керуючи автомобілем Renault Logan реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним автодорогою сполученням Львів-Пустомити у напрямку до Львова, при проїзді її ділянки в районі 77м від початку населеного пункту с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, порушив вимоги Р.1 п.п.1,2; 1.5 1.10 (в частині значення термінів безпечна швидкість ; небезпека для руху ); Р.2 п.п.2.3 (підпунктів б , д ), 2.9 а); Р.12 п.п. 12.1, 12.4, 12.9 (підпунктів б ) ПДР України, а також розділу 34 ПДР України (в частині вимог дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керуючи автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись із швидкістю приблизно 95 км/год., на заокругленні дороги ліворуч по напрямку його руху, що є перевищенням встановленої на даній ділянці дороги швидкості 60 км/год., втратив контроль над рухом керованого ним транспортного засобу, що призвело до виїзду за межі проїзної частини дороги і, як наслідок, виїзду на зустрічну смугу руху та зіткнення із автомобілем Peugeot Boxer реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному йому напрямку.У результаті порушення прави дорожнього руху водієм ОСОБА_3 пасажир автомобіля Renault Logan ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми голови та тулубу у вигляді крововиливів в м`які оболонки та речовину головного мозку, множинних переломів ребер, перелому тазу, розривів селезінки, печінки, крововиливів у внутрішні органи, від яких вона померла на місці, що стверджується згідно висновку експерта №133/2016 (а.с.11-19). Вирок оскаржено.

З вироку апеляційного суду Львівської області від 26.05.2017 вбачається, що вищезгаданий вирок в частині звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання скасовано і ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки (а.с.20-25).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як зазначив Верховний Суд в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи №288/1256/17 (постанова від 08.02.2021) преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Оскільки згаданими вище вироками Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.12.2016 та апеляційного суду Львівської області від 26.05.2017 встановлено вину відповідача ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд в межах цієї справи вказаний факт визнає преюдиційним та не буде його повторно досліджувати.

Положеннями статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Матеріальна шкода полягає у понесених позивачем витрат на поховання доньки, в сумі 4375 грн. та на встановлення надгробного пам`ятника 21000 грн., що підтверджується письмовими доказами, копією накладної №0023 від 12.04.2019, копіями товарних чеків від 08.02.2016, та 12.04.2019 (а.с.10).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника є обгрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

В частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.

У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як вказала Об`єднана палата КЦС ВС у постанові № 235/3191/19 від 14.06.2021, вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів. Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна злочином, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.

Суд погоджується з доводами позивача, яка вказала про втрату близької людини, що спричинило душевні страждання, смерть доньки істотно змінило життя позивача, тягнуть за собою додаткові зусилля для організації свого життя, неможливо відновити становище, яке існувало до смерті доньки у житті позивача.

Враховуючи наведене, суд позов задовольняє і стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду, оцінену нею в 1 000 000 гривень, що відповідає стражданням і переживанням, які позивач переносить у зв`язку з втратою доньки.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 908,00грн.

На підставі ст.ст. 16, 23, 1201, 1167, 1168, 1187, 1188 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-289, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 25375 (двадцять п`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень та моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_5 .

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2021.

Суддя О.Ю.Горбань