Ухвала

від 03.12.2021 по справі 2-3899/11

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 03.12.2021

Справа № 2-3899/11

Провадження № 4с/937/22/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк на дії приватного виконавця у рамках виконавчого провадження в порядку ст.447 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В:

АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк звернулося до суду зі скаргою до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця у рамках виконавчого провадження в порядку ст.447 ЦПК України

Заявник у вказаній скарзі посилається на те, що відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 травня 2013 р. у справі № 815/8040/2012 задоволено позовну заяву ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк та стягнуто з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 суми заборгованості в загальному розмірі 1 145 738,56грн. Виконавчий документ стосовно позичальника був пред`явлений на виконання де приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлуковій З.А. 12 листопада 2020 року приватним виконавцем було описано майно боржника ОСОБА_1 - торгівельний комплекс загальною площею 373 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та накладено на неї арешт. В межах виконавчого провадження 17.12.2020 р. для визначення вартості майна боржника приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності -суб`єкта господарювання TOB Земля Плюс 2006 22.02.2021 року до AT Ощадбанк надійшло повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 21.12.2021 року №8284 про результати оцінки майна, відповідно до якого вартість описаного й арештованого майна боржника становить 692 717,00грн без ПДВ. Працівники AT Ощадбанк , що мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача вважають, що звіт про оцінку майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB Земля плюс 2006 станом на 17.12.2020 року є неякісним, необгрунтованим та не може бути використаний в роботі. При визначенні вартості нерухомого майна в рамках порівняльного підходу було використано 3 об`єкта порівняння нижчого цінового сегменту в якості об`єкта порівняння №3 була використана пропозиція продажу об`єкта нерухомості що навіть не відповідає об`єкту оцінки за функціональним призначенням - будівля колишньої котельні. На даний момент, існує велика кількість пропозиції продажу подібного майна. В порівняльному підході були застосовані невиправдані та необгрунтовані коригування вартості: коригування на місторозташування : -10% для аналога №3, при цьому розташування об`єкта оцінки є більш привабливим для розміщення комерційного об`єкта - вздовж основної транспортної магістралі - пр. Богдана Хмельницького (Е-105, М-18), з високим постійним рівнем транспортного потоку; коригування на планувальні особливості - 5% для віх об`єктів порівняння. При визначенні вартості нерухомого майна власником якого є фізична особа - не платник податку на додану вартість, оцінювач очищує отриману в результаті розрахунків вартість від значення ПДВ (-20% від вартості), що суперечить положенням Податкового кодексу України. Згідно п. 197.12. Податкового кодексу України. Вказані факти суперечать положенням Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , Податковому кодексу України, та унеможливлюють використання результатів оцінки, з чого можна зробити висновок, що визначена Оцінювачем вартість - не відповідає ринковій вартості. Таким чином, звіт про оцінку майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB Земля Плюс 2006 станом на 17.12.2020 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, що вплинули на кінцевий результат оцінки, оскільки при визначенні ринкової вартості оцінювачем некоректно підібрано об`єкти порівняння, застосовані невиправдані та необгрунтовані коригування вартості). Тому заявник просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни щодо прийняття звіту, виготовлений TOB Земля Плюс 2006 від 17.12.2020 року про визначення вартості нерухомого майна - торгівельного комплексу загальною площею 373 кв.м,, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та визнати протиправною оцінку майна в сумі 692 717,00грн згідно із звітом від 17.12.2020, виготовлений TOB Земля Плюс 2006 про визначення ринкової вартості нерухомого майна - торгівельного комплексу загальною площею 373 кв.м, розташований

за адресою: АДРЕСА_1 , що

належить ОСОБА_1 .

В судове засідання представник заявника не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд скарги за його відсутність, просить скаргу задовольнити.

В судове засідання Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. не з`явилася, але надала заяву про розгляд скарги у її відсутність та пояснення, згідно яких у задоволенні скарги просить відмовити. Вважає скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки 17.12.2020 приватним виконавцем для оцінки майна боржника - торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 - було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ Земля Плюс 2006 (ЄДРПОУ 34407556), що діє на підставі Сертифікату №989/19, виданого 20.12.2019 Фондом Державного майна України. Копію постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 17.12.2020 було додано скаржником до тексту скарги. Однак приватний виконавець не наділений функцією контролю за діяльністю суб`єктів оціночної діяльності і не має достатніх галузевих знань для аналізу звіту про оцінку майна, що провадиться суб`єктом оціночної діяльності. Вимоги скаржника щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо прийняття звіту - є такими, що не можуть бути задоволені у зв`язку з тим, що діюче законодавство України в сфері примусового виконання не містить норми, яка б зобов`язувала/дозволяла виконавцю відмовлятись від прийняття звіту про оцінку майна.

Заінтересована особа: ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд скарги за його відсутність, скаргу підтримує.

Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. знаходиться виконавче провадження №63492578 згідно постанови від 03.11.2020 року про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 травня 2013р. у справі №815/8040/2012, яким задоволено позовну заяву ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк (надалі - Банк, Стягувач, АТ Ощадбанк ) та стягнуто з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 суму заборгованості в загальному розмірі 1 145 738,56грн.

Згідно постанови Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. про опис та арешт майна боржника від 12.11.2020 року, було описано майно боржника ОСОБА_1 - торгівельний комплекс загальною площею 373кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та накладено на неї арешт (а.с.5-7).

Статтею 57 Закону України Про виконавче провадження визначено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Приписами частини першої статті 20 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10 та частина перша статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Судом встановлено, що 17.12.2020 р. для визначення вартості майна боржника - торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ Земля Плюс 2006 (ЄДРПОУ 34407556), що діє на підставі Сертифікату №989/19, виданого 20.12.2019 Фондом Державного майна України.

Згідно супровідного листа приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. від 21.12.2021 року №8284 у відповідності до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем сторонам виконавчого провадження було направлено повідомлення щодо результатів звіту про оцінку майна. Вартість описаного й арештованого майна боржника (вищевказаного торгівельного комплексу) становить 692 717,00грн без ПДВ. У вказаному листі приватним виконавцем зазначено, що у разі незгоди з оцінкою сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня надходження відповідного повідомлення.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Так заявник у скарзі зазначає, що суб`єктом оцінювання при визначенні вартості нерухомого майна в рамках порівняльного підходу було використано 3 об`єкта порівняння нижчого цінового сегменту в якості об`єкта порівняння №3 була використана пропозиція продажу об`єкта нерухомості що навіть не відповідає об`єкту оцінки за функціональним призначенням - будівля колишньої котельні. В порівняльному підході були застосовані невиправдані та необгрунтовані коригування вартості: коригування на місторозташування : -10% для аналога №3, при цьому розташування об`єкта оцінки є більш привабливим для розміщення комерційного об`єкта -вздовж основної транспортної магістралі - пр. Богдана Хмельницького (Е-105, М-18), з високим постійним рівнем транспортного потоку; коригування на планувальні особливості - 5% для віх об`єктів порівняння. При визначенні вартості нерухомого майна власником якого є фізична особа - не платник податку на додану вартість, оцінювач очищує отриману в результаті розрахунків вартість від значення ПДВ (-20% від вартості), що суперечить положенням Податкового кодексу України. Вказані факти суперечать положенням Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , Податковому кодексу України, та унеможливлюють використання результатів оцінки, з чого можна зробити висновок, що визначена Оцінювачем вартість - не відповідає ринковій вартості. Звіт про оцінку майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB Земля Плюс 2006 станом на 17.12.2020 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, що вплинули на кінцевий результат оцінки, оскільки при визначенні ринкової вартості оцінювачем некоректно підібрано об`єкти порівняння, застосовані невиправдані та необґрунтовані коригування вартості). Однак з даними твердженнями суд не погоджується, оскільки заявником не було долучено до заяви належних та обґрунтованих доказів на підтвердження викладених ним обставин.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, зазначено, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 61-6546св18.

Частиною п`ятою статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Відповідно, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.

Між тим, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 23 квітня 2020 року у справі № 717/325/14-ц, провадження № 61-38871св18 (ЄДРСРУ № 88979395) вказано, що аналіз статті 57 Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що учасники виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ (Постанова).

Згідно ст.13 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. Дана правова позиція узгоджується з висновком, зазначеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 23 квітня 2020 року у справі № 717/325/14-ц.

Так, згідно матеріалів справи, заявником не було надано рецензії на звіт про оцінку майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB Земля Плюс 2006 станом на 17.12.2020 року.

Згідно ст. 57 Закону України Про виконавче провадження оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що приватним виконавцем згідно вимог чинного законодавства виконано всі необхідні дії по виконанню рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження №63492578.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Як передбачено ч.1 ст.14 ЦПК України , судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" , діючого на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні Іванов проти України , право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції ). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії ). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі Бурдов проти Росії ).

Згідно з запропонованим Європейським судом з прав людини підходу до обов`язковості виконання рішення суду слід зауважити, що розглядаючи скаргу, слід враховувати не тільки гарантовані законом права скаржника - боржника по справі, але й інтереси кредитора, які також захищаються національним законом, та які є рівними учасниками відносин щодо виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що посилання заявника у скарзі на порушення приватним виконавцем законодавства у рамках виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та дослідження матеріалів справи, прийняті приватним виконавцем рішення винесені згідно вимог чинного законодавства та не порушують прав заявника, відсутні законні підстави для визнання на момент розгляду скарги дій державного виконавця неправомірними, а тому з урахуванням вимог ч.3 ст. 451 ЦПК України скарга заявника не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 449-453 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження , суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк на дії приватного виконавця у рамках виконавчого провадження в порядку ст.447 ЦПК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко