Постанова
від 01.12.2021 по справі 922/1387/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1387/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін

від позивача - Мизиненко Д.В., ордер серія АХ №1074303 від 03.11.2021

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Вербівське" (2872 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 (повний текст рішення складено 25.08.2021 у м. Харкові, суддя Погорелова О.В.) у справі №922/1387/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрофірма" Вербівське", с. Вербівка, Балаклійський район, Харківська область до Балаклійської міської ради Харківської області, м. Балаклія, Харківська область третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , с. Яковенкове, Балаклійський район Харківська область про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Агрофірма Вербівське", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Балаклійської міської ради Харківської області, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення LI (позачергової) сесії VII скликання Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області №471-VII від 02.08.2019 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради гр. ОСОБА_1 . Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача (а.с. 1-8).

Ухвалою господарського суду від 21.04.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 36-38).

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 року у задоволенні позову відмовлено (82-91).

За висновком суду, оспорюване рішення сільської ради стосується та направлено на реалізацію ОСОБА_1 своїх прав, як власника сертифікату на земельну частку (пай), а позивачем не доведено порушення цим рішенням його прав, свобод та інтересів, а тому суд відмовив в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/1387/21, позивач, ПрАТ "Агрофірма "Вербівське" 09.09.2021 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 року у справі №922/1387/21, прийняти нове рішення яким позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення LI (позачергової) сесії VII скликання Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області №471-VII від 02 серпня 2019 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради гр. ОСОБА_1 .

Стягнути з Балаклійської міської ради Харківської області на користь ПрАТ "Агрофірма "Вербівське" судові витрати в повному обсязі (а.с. 98-107).

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом в оскаржуваному рішенні звужено перелік обставин, які є предметом доказування у справі. Натомість предметом доказування, на думку скаржника, має бути також: правовий статус земельної ділянки, яку орендує позивач, зокрема, чи відноситься ця земельна ділянка до земель колективної власності ВАТ Вербівське та чи була вона розпайована, розділена та витребувана; зміст відповідного договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007; обов`язковість землеустрою на земельній ділянці, яку орендує позивач; відповідність оскаржуваного рішення Вербівської сільської ради вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який його видав; законність дозволу Вербівської сільської ради на проведення землеустрою із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) на вже сформованій земельній ділянці, яку орендує позивач; причинно-наслідковий зв`язок між оскаржуваним рішенням Вербівської сільської ради, яким розпочинається процедура землеустрою та наслідками цього рішення для прав та обов`язків позивача як орендаря земельної ділянки; чинність гарантії орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 01.06.2007 року, що на момент укладення договору оренди земельна ділянка в спорі, під забороною, арештом не перебуває, інші обмеження і обтяження у використанні земельної ділянки та права третіх осіб стосовно неї відсутні.

Апелянт також зазначає, що підставою для формування земельної ділянки, яку орендує позивач є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка виготовлена на підставі розпорядження голови Балаклійської райдержадміністрації №577 від 07.11.2006 року, а не проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності ВАТ Вербівське , на який посилається Вербівська сільська рада при ухваленні оскаржуваного рішення.

Тобто, не може існувати одночасно два взаємовиключних види документації із землеустрою, які є підставою для формування однієї й тієї самої земельної ділянки з одним кадастровим номером.

Скаржник звертає увагу на те, що у позовній заяві він посилався на відсутність проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) ВАТ Вербівське , відсутність події розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства - ВАТ Вербівське . За відсутності цих документів оскаржуване рішення відповідачем є незаконним.

Натомість, судом не було реалізоване повноваження щодо зобов`язання Балаклійської міської ради Харківської області, як правонаступника реформованої Вербівської сільської ради надати відповідні докази наявності проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) ВАТ Вербівське , наявності події розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства - ВАТ Вербівське , що свідчить про нез`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, судом не з`ясовано чи належить земельна ділянка, яку орендує позивач до невитребуваних часток (паїв), чи був розподілений і затверджений проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності ВАТ Вербівське .

Апелянт також зазначає, що оскаржуване рішення відповідачем приймалось взагалі за відсутності проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв), а розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства не здійснювався.

За відсутністю погодженого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), за відсутності розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства, Вербівська сільська рада не мала законних підстав приймати рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) згідно раніше затвердженого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності ВАТ Вербівське .

Скаржник також вважає, що ОСОБА_1 успадкувала право на земельну частку (пай), а не право на земельну ділянку. Тобто у спадкодавця не виникло право власності на земельну ділянку відповідно до положень п. 16.17 розділу ХХ Перехідних положень Земельного кодексу України.

17.09.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/1387/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Вербівське" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/1387/21. Встановлено строк сторонам у справі до 08.10.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи.

Відзиви від учасників справи до суди не надійшли.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 призначено справу до розгляду на 03.11.2021 о 10:15 годині.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Барбашової С.В., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 у справі №922/1387/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.12.2021 о 10:30 годині.

У зв`язку із навчанням судді Зубченко І.В. та судді Стойка О.В., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2021 у справі №922/1387/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Радіонова О.О., суддя Чернота Л.Ф., суддя Пелипенко Н.М.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача та третьої особи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

На підставі розпоряджень Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області №322 від 29.05.2007 та №653 від 06.09.2017, між Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області та ВАТ "Агрофірма "Вербівське" 01.06.2007 був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 20-21), відповідно до п. 1 якого (в редакції додаткової угоди №2 до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007, зареєстрованого 10.12.2007 за №040768300160 (зі змінами) від 24.10.2017 а.с. 24-25), поновлено ПрАТ "Агрофірма Вербівське", яке розташоване за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Вербівка, вул. Пришкільна, буд. 26, договір оренди земельної ділянки від 01.06.2007, зареєстрований 10.12.2007 за № 040768300160, загальною площею 80,0479 га (рілля), кадастровий номер 6320281600:01:000:0509 за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) (внутрігосподарський резервний фонд), розташованих за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до моменту отримання їх власниками документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки (паї), але не більше ніж на 7 років.

Розділ "Об`єкт оренди" Договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007, зареєстрованого 10.12.2007 за № 040768300160 (зі змінами), викладено в такій редакції:

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 80,0479 га, у тому числі рілля - 80,0479 га.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить: 2 791 655,02 грн. (два мільйони сімсот дев`яносто одна тисяча шістсот п`ятдесят п`ять грн. 02 коп.); кадастровий номер земельної ділянки 6320281600:01:000:0509.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

Розділ "Строк дії договору" договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007, зареєстрованого 10.12.2007 за № 040768300160 (зі змінами), викладено в такій редакції:

Договір укладено до моменту отримання їх власниками документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки (паї), але не більше ніж на 7 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90, днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вказував позивач у позовній заяві, 03.03.2021 останнім отримано копію позовної заяви та ухвалу Балаклійского районного суду Харківської області про відкриття провадження у справі №610/284/21 від 04.02.2021 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Вербівське", Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області; третя особа: Вербівський старостинський округ Балаклійської об`єднаної територіальної громади, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

З доданих до позовної заяви документів позивачу стало відомо про існування рішення Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області №471-VII від 02 серпня 2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) згідно раніше затвердженого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське": рілля - контур ВРФ ділянка 14, площею 3,8437 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого за межами населеного пункту на території Вербівської сільської ради.

Також з матеріалів справи позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 подала заяву до Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 03.09.2019 (реєстраційний номер ЗВ-9706403462019), а.с.15.

За результатом розгляду цієї заяви Державним кадастровим реєстратором прийнято рішення № РВ-6302194522019 від 05.09.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про державний земельний кадастр" і Порядком ведення державного земельного кадастру, а саме: ст. 24 п. 6 Закону України "Про державний земельний кадастр" - перетин ділянок з ділянкою 6320281600:01:000:0509 Площа співпадає на 100%, земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 80,0479 га, яка перебуває в оренді ПрАТ "Агрофірма "Вербівське".

В цьому ж рішенні зазначено, що земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 80,0479 га, яка перебуває в оренді ПрАТ Агрофірма Вербівське , тому державна реєстрація земельної ділянки можлива після припинення дії договору та внесення відповідних змін до державного реєстру речових прав та державного земельного кадастру (а.с. 17).

Рішенням Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області №471-VII від 02 серпня 2019 року, надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) згідно раніше затвердженого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське": рілля - контур ВРФ ділянка 14, площею 3,8437 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого за межами населеного пункту на території Вербівської сільської ради, і відповідно до цього рішення до меж цієї земельної ділянки включено земельну ділянку з кадастровим номером 6320281600:01:000:0509, яку орендує позивач (а.с. 16).

Позивач вказував на те, що надання Вербівською сільською радою Балаклійського району Харківської області дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості), межі якої включено до меж земельної ділянки з кадастровим номером 6320281600:01:000:0509, яку орендує позивач є саме невизнанням права, оскільки орган місцевого самоврядування, приймаючи це рішення, заперечує наявність у позивача права оренди, і хоча таке невизнання безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права, тобто позивача, як орендаря земельної ділянки.

Даний позов спрямований на захист права орендаря земельної ділянки, яке не визнається відповідачем, а фізична особа, ОСОБА_1 здійснює заходи щодо реалізації оскаржуваного рішення відповідача.

ОСОБА_1 звернулась до Вербівського сільського голови із заявою від 15.07.2019, в якій просить "надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське", для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради згідно з судовим рішенням № 610/593/19 від 03.04.2019".

Отже, заява ОСОБА_1 стосується саме надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості), а не щодо виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки.

Таким чином, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачає, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Натомість, право на подання заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) цією нормою не передбачене, як і повноваження сільської ради щодо розгляду та задоволення такої заяви чинним законодавством не передбачено.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Предметом спору у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення LI (позачергової) сесії VII скликання Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області №471-VII від 02.08.2019 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності ВАТ Вербівське для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради гр. ОСОБА_1 .

На думку позивача, надання Вербівською сільською радою відповідного дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості), якою включено до меж земельної ділянки з кадастровим номером 6320281600:01:000:0509, яку орендує позивач є саме невизнання права, оскільки орган місцевого самоврядування, приймаючи це рішення заперечує наявність у позивача права оренди, хоча таке невизнання безпосередньо не завдає шкоди суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права, тобто позивача, як орендаря земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

У відповідності до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Порядок використання невитребуваних земельних часток (паїв) регулюється спеціальними законодавчими актами - Земельним кодексом України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-ІV від 05.06.2003 р та Порядком організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. № 122.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельні ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Як вірно встановлено господарським судом, 03.04.2019 Балаклійським районним судом Харківської області у справі №610/593/19 (№ 2/610/343/2019) за позовом ОСОБА_1 до Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, ухвалене судове рішення, яким позов задоволений повністю та визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,90 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності ВАТ "Вербівське", в порядку спадкування за законом після смерті її матері, право на яку вона мала згідно з Сертифікатом на земельну частку (пай) серії ХР №0230744 від 01.03.2000 (рішення розміщене у мережі Інтернет на сайті - Єдиний державний реєстр судових рішень України. Рішення набрало законної сили 04.05.2019.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15.07.2019р. вх. № 60 та рішення Балаклійського районного суду №610/593/19 (№2/610/343/2019) від 03.04.2019р, Вербівською сільською радою Балаклійського району Харківської області LI (позачергова) сесія VII скликання 02.08.2019 було прийняте рішення №471-VII, яким вирішено надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) згідно раніше затвердженого проекту землеустрою щодо організації території земельних часток(паїв) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське": рілля - контур ВРФ ділянка 14, площею - 3,8437 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Вербівської сільської ради. Пунктом 2 даного рішення передбачено, гр. ОСОБА_1 виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності ВАТ "Вербівське", для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на територій Вербівської сільської ради подати на затвердження до сільської ради.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно ст. 11 названого Закону, встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

Відповідно до пп.5 п.5 ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою АРК, Радою міністрів АРК, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Згідно з приписами статті 20, 25 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою. Видами документації із землеустрою, окрім іншого, є: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про землеустрій", організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Господарським судом, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, зазначено, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення права позивача з боку відповідача, тому відсутність порушеного права позивача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем (відповідачами) прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення Вербівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації землеустрою третій особі у справі ( ОСОБА_1 ) незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема, повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки, відшкодування шкоди, тощо.

У справі, що переглядається, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного рішення Вербівської сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації третій особі - власнику сертифікату на земельну ділянку (пай), не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення Вербівської сільської ради не впливає на обсяг прав позивача, як орендаря земельної ділянки, які обумовлені договором оренди земельної ділянки; тим більше, що позивач підписав Додаткову угоду №2 від 24.10.2017р. до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007р. щодо поновлення зазначеного договору за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) (внутрігосподарський резервний фонд), розташованих за межами населених пунктів на території Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до моменту отримання їх власниками документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки (паї), але не більше ніж на 7 років.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно необхідності з`ясування обставин, які викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони не входять до предмету доказування у цій справі, тобто не є обставинами, які підтверджують заявлені вимоги, або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що оспорюване рішення сільської ради стосується та направлено на реалізацію ОСОБА_1 своїх прав як власника сертифікату на земельну частку (пай), а позивачем на даний час не доведено порушення оспорюваним рішенням його прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/1387/21 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Вербівське", с.Вербівка, Балаклійській район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/1387/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 у справі №922/1387/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.12.2021.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя Л.Ф. Чернота

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.12.2021
Оприлюднено06.12.2021
Номер документу101630881
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1387/21

Постанова від 01.12.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Радіонова Олена Олександрівна

Ухвала від 03.11.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Радіонова Олена Олександрівна

Ухвала від 11.10.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Радіонова Олена Олександрівна

Ухвала від 22.09.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Радіонова Олена Олександрівна

Рішення від 12.08.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 15.07.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 06.07.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 24.05.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 13.05.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні