Постанова

від 29.11.2021 по справі 922/2919/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/2919/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

позивач - не з`явився

відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни (вх. №3164Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року (суддя Байбак О.І.) у справі №922/2919/21

за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни, м. Харків

про стягнення 260348,37 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни 260348,37 грн, з яких:

51562,98 грн. - заборгованості за договором № 154 від 30.10.2019;

188663,88 грн. - заборгованості за договором № 155 від 30.10.2019;

1043,93 грн. - пені за договором № 154 від 30.10.2019;

5777,31 грн. - пені за договором № 155 від 30.10.2019;

2548,94 грн. - інфляційних втрат за договором № 154 від 30.10.2019;

7464,31 грн. - інфляційних втрат за договором № 155 від 30.10.2019;

805,30 грн. - 3% річних за договором № 154 від 30.10.2019;

2481,72 грн - 3% річних за договором № 155 від 30.10.2019.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого мана № 154 від 30.10.2019 та договору про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по наданим комунальним послугам № 155 від 30.10.2019 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за надані послуги.

Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від Господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року (суддя Байбак О.І.) у справі №922/2919/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс":

51562,98 грн. заборгованості за договором № 154 від 30.10.2019;

188663,88 грн. заборгованості за договором № 155 від 30.10.2019;

1043,93 грн. пені за договором № 154 від 30.10.2019;

5777,31 грн. пені за договором № 155 від 30.10.2019;

2548,94 грн. інфляційних втрат за договором № 154 від 30.10.2019,

7464,31 грн. інфляційних втрат за договором № 155 від 30.10.2019,

805,30 грн. 3% річних за договором № 154 від 30.10.2019,

2481,54 грн. 3% річних за договором № 155 від 30.10.2019

3905,22 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, невідповідність обставинам справи, просить рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Також, заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на поважність причин пропуску строку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 року поновлено ФОП Кайдаловій Я.В. пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року у справі №922/2919/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Кайдалової Я.В. по справі №922/2919/21. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги. Призначено справу до розгляду на 29 листопада 2021 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Через канцелярію суду Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс" надав відзив на апеляційну скаргу (вх. 12419), в якому вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, як таке, що прийняте при повному встановленні обставин, що мають значення для справи.

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини щодо оренди комунального майна.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, пов`язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 21.10.2019 між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди комунального майна № 392 Н (Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місця спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. «А-5» , далі - майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс", склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 30.05.2019, вартість якого становить 2574890,00 грн без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою надання соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують тимчасового або постійного утримання. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання - передачі.

Згідно з п. 3.1 Договору, стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI і за рік становить 205991,20 грн без урахування ПДВ та індексу інфляції за жовтень 2019 року, який буде враховано при сплаті. Ставка орендної плати за конкурсними пропозиціями становить 8% за рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.3 Договору оренди, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім того, згідно з п. 5.10 Договору оренди, сторони дійшли згоди щодо обов`язку відповідача, як орендаря за договором, здійснювати витрати пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно з п. 10.1 Договору останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 жовтня 2019 року по 20 вересня 2022 року включно.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 21.10.2019 на виконання умов Договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 637,4 м2, у тому числі місця спільного користування площею 35,7 м2, будівлі літ. «А-5» , далі - майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний центр паліативної медицини "Хоспіс".

Крім того, як свідчать матеріали справи, на виконання п. 5.10 Договору оренди відповідач, як орендар, 30.10.2019 уклав з позивачем, як з балансоутримувачем майна, договір про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 154 (далі договір № 154), за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі КНП ХОР ОЦПМ «Хоспіс» (далі - будівля) загальною площею 4690,1 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі в цій будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Договір може передбачати й інші критерії розподілу й оплати витрат по обслуговуванню, експлуатації та ремонту будівлі, які обираються за взаємною згодою сторін. Орендар користується нежитловими приміщеннями 4-го поверху загальною площею 637,4 кв. м. (далі - приміщення), у тому числі місця спільного користування загальною площею 35,7 кв. м. у будівлі літ. «А-5» , розташоване за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А на підставі договору оренди комунального майна № 392 Н від 21.10.2019 (п. 2.1 договору № 154).

Відповідно до п. 3.2.3 договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним Акт про надання послуг. Складений балансоутримувачем акт про відшкодування послуг повинні містити суму такого відшкодування.

Згідно з п. 4.2. договору № 154 розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем на підставі розрахунків балансоутримувача. Платежі за вказаний період дії договору до моменту його укладення вносяться протягом 15 днів з моменту укладення договору на підставі погоджених розрахунків.

Пунктом 4.3. договору № 154 передбачено, що за несвоєчасне внесення плати або внесення не в повному обсязі з орендаря стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 6.1 договору № 154 останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 жовтня 2019 року по 20 вересня 2022 року включно.

Також, як свідчать матеріали справи, на виконання п. 5.10 Договору оренди відповідач, як орендар, 30.10.2019 уклав з позивачем, як з балансоутримувачем майна, договір про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по наданим комунальним послугам № 155 (далі - договір № 155), за умовами якого (п. п. 2.1-2.2 договору) балансоутримувач забезпечує своєчасне та цілодобове постачання електроенергії, тепло та водо постачання будівлі КНП ХОР ОЦПМ «Хоспіс» (далі - будівля) загальною площею 4690,1 кв. м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі в цій будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитих ним комунальних послуг: електроенергію, реактивну енергію, теплопостачання, водопостачання, водовідведення, стічні води. Орендар користується нежитловими приміщеннями 4-го поверху загальною площею 637,4 кв. м. (далі - приміщення), у тому числі місця спільного користування загальною площею 35,7 кв. м. у будівлі літ. «А-5» , розташоване за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 4-А на підставі договору оренди комунального майна № 392 Н від 21.10.2019 (п. 2.1 договору № 154).

Відповідно до п. п. 3.1.9-3.1.10 договору № 155 орендар зобов`язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача. Оплата здійснюється на підставі виставлених балансоутримувачем актів. Плата за отримані орендарем комунальні послуги до моменту укладення договору вносяться протягом 15 днів з моменту укладення договору на підставі фактичних даних щодо отримання комунальних послуг.

Згідно з п. 3.2. договору, Балансоутримувач зобов`язаний:

3.2.1. Забезпечити необхідні умови для здійснення господарської діяльності згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

3.2.2. Забезпечити Орендаря послугами зазначеними в розділі 2. цього Договору за діючими тарифами.

3.2.3. Проводити нарахування послуг виходячи з чинного тарифу, який встановлюється в Протоколах узгодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору та кількості обсягу) спожитих послуг за звітний місяць.

3.2.4. Інформувати Орендаря про зміну ціни (тарифу) на послуги.

3.2.5. Надати Орендарю не пізніше 12 числа місяця рахунок-фактуру та акт приймання-передачі послуг. Виставлений рахунок Балансоутримувачем на відшкодування послуг та складений акт приймання-передачі повинні містити суму такого відшкодування.

Згідно з п. 6.2 договору № 155 за несвоєчасне внесення плати за отримані комунальні послуги або внесення не в повному обсязі з орендаря стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 7.1 договору № 155 передбачено, що останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 жовтня 2019 року по 20 вересня 2022 року включно.

Додатками 1-4 до договору № 155 сторонами узгоджено ціни (тарифи) надання комунальних послуг.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № 154, позивачем у період з квітня 2020 року по червень 2021 року включно забезпечено утримання та обслуговування орендованого майна, про що складено відповідні акти виконаних робіт № 03/154/2020 від 08.05.2020 на суму 2575,24 грн., № 05/154/2020 від 09.06.2020 на суму 2518,23 грн., № 06/154/2020 від 13.07.2020 на суму 2482,12 грн., № 7/154/2020 від 2867,75 грн., № 07/154/2020 від 14.09.2020 на суму 3041,69 грн., № 07/154/2020 від 12.10.2020 на суму 2834,68 грн., № 10/154/2020 від 12.11.2020 на суму 2913,41 грн., № 10/154/2020 від 11.12.2020 на суму 3712,58 грн., № 12/154/2020 від 11.01.2021 на суму 3433,91 грн., №01/154/2021 від 12.01.2021 на суму 3785,80 грн., № 1/02/154/2021 від 10.03.2021 на суму 1950 грн., № 2/02/154/2021 від 12.03.2021 на суму 4063,72 грн., № 03/154/2021 від 12.04.2021 на суму 3903,54 грн., № 03/154/2021 від 12.05.2021 на суму 3795,78 грн., № 05/154/2021 від 11.06.2021 на суму 3479,04 грн., № 06/154/2021 від 12.07.2021 на суму 4205,50 грн., всього на загальну суму 51562,98 грн.

Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору № 155, позивачем у період з квітня 2020 року по червень 2021 року включно забезпечено надання комунальних послуг, передбачених зазначеним договором, про що складено відповідні акти виконання умов договору від 12.05.2020 на суму 5908,48 грн., від 12.06.2020 на суму 5498,06 грн., від 13.07.2020 на суму 5638,06 грн., від 12.08.2020 на суму 3269,03 грн., від 14.09.2020 на суму 5377,49 грн., від 12.10.2020 на суму 5197,75 грн., від 12.11.2020 на суму 9919,94 грн., від 11.12.2020 на суму 11224,50 грн., від 11.12.2020 на суму 5212,20 грн., від 11.01.2021 на суму 6898,84 грн., від 11.01.2021 на суму 13935,79 грн., від 12.02.2021 на суму 9894,16 грн., від 12.02.2021 на суму 14684,72 грн., від 12.03.2021 на суму 14306,80 грн., від 12.03.2021 на суму 12820,57 грн., від 12.04.2021 на суму 15861,72 грн., від 12.04.2021 на суму 10352,02 грн., від 12.05.2021 на суму 10784,25 грн., від 12.05.2021 на суму 6211,20 грн., від 11.06.2021 на суму 11096,80 грн., від 12.07.2021 на суму 8384,72 грн., всього на загальну суму 188663,88 грн.

Однак відповідач заборгованості за надані послуги за договорами № 154 та № 155 не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Також, в зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань, позивачем на підставі умов договорів № 154 та № 155 та вимог чинного законодавства додатково нараховано до стягнення з відповідача 1043,93 грн. пені за договором № 154 від 30.10.2019, 5777,31 грн. пені за договором № 155 від 30.10.2019 за період прострочення з 20.01.2021 по 20.07.2021, а також 2548,94 грн. інфляційних втрат за договором № 154 від 30.10.2019, 7464,31 грн. інфляційних втрат за договором № 155 від 30.10.2019, 805,30 грн. 3% річних за договором № 154 від 30.10.2019, 2481,72 грн. 3% річних за договором № 155 від 30.10.2019 за загальний період прострочення з 21.05.2020 по 21.07.2021.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 18 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначений обов`язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Зазначене також кореспондується з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 9 цього ж закону передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України також передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності у відповідача перед позивачем 51562,98 грн боргу за договором про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 154 від 30.10.2019 та 188663,88 грн боргу за договором про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по наданим комунальним послугам № 155 від 30.10.2019 підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано. Строк виконання зобов`язань з його оплати встановлено умовами зазначених договорів та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаними договорами у зазначених сумах.

Щодо позову в частині стягнення інфляційних та річних суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань з оплати наданих послуг та витрат позивача по утриманню та обслуговуванню об`єкта оренди підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано.

Зазначене надає право позивачу на нарахування відповідачу інфляційних та річних за таке прострочення в порядку, передбаченому ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні та річні за кожним з актів за загальний період прострочення з 21.05.2020 по 21.07.2021.

Судом здійснено перерахунок річних та інфляційних, враховано, положення ст. 14 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, - і встановлено, що його здійснено з арифметичними помилками.

Тому, задовольнив позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2548,94 грн інфляційних втрат за договором № 154 від 30.10.2019, 7464,31 грн інфляційних втрат за договором № 155 від 30.10.2019, 805,30 грн. 3% річних за договором № 154 від 30.10.2019, 2481,54 грн. 3% річних за договором № 155 від 30.10.2019 за загальний період прострочення з 21.05.2020 по 21.07.2021 та відмовив у позові в іншій частині про стягнення річних у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Стосовно заявленої до стягнення пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.3 договору № 154 за несвоєчасне внесення плати або внесення не в повному обсязі з орендаря стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 6.2 договору № 155 за несвоєчасне внесення плати за отримані комунальні послуги або внесення не в повному обсязі з орендаря стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язань з відшкодування витрат по утриманню та обслуговуванню майна, а також витрати по наданим комунальним послугам доводи позивача про можливість нарахування пені за такі прострочення є такими, що ґрунтуються на умовах договорів та вимогах чинного законодавства України, а тому є правомірними.

Згідно з позовною заявою, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за договором № 154 від 30.10.2019 та пеню за договором № 155 від 30.10.2019 за період прострочення з 20.01.2021 по 20.07.2021, однак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що розрахунок пені містить неточності.

Проте, враховуючи уже зазначену норму ст. 14 ГПК України, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені в обумовлених в позовній заяві сумах, тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про задоволення заявленого в даній частині позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 1043,93 грн. пені за договором № 154 та 5777,31 грн. пені за договором № 155.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року у справі №922/2919/21 слід залишити без змін.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кайдалової Яни Віталіївни на рішення Господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року у справі №922/2919/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року у справі №922/2919/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.12.2021 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Шутенко І.А.