Рішення

від 06.12.2021 по справі 904/7164/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021р. Справа № 904/7164/21

За позовом: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , м. Запоріжжя

До: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро

Про: стягнення 16 533, 26 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ПАТ ЗМК Запоріжсталь (позивач) звернувся з позовом до АТ Українська залізниця в особі РФ Придніпровська залізниця (відповідач) про стягнення 16 533, 26 грн. - збитків, завданих нестачею вантажу (коксу доменного). Позовні вимоги обґрунтовані нестачею вантажу внаслідок незбережного перевезення відповідачем. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача 6 929, 33 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.08.2021р. (суддя ОСОБА_1) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/7164/21 за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 за розпорядженням керівника апарату суду №1421 від 27.09.21 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи , за результатом якого справу № 904/7164/21 передано на розгляд судді Васильєву О.Ю.

Ухвалою суду від 04.10.21р. (суддя Васильєв О.Ю.) прийнято справу №904/7164/21 до свого провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 11.10.21р. ухвали суду від 04.10.21р. про прийняття справи до свого провадження (а.с.76).

Згідно ч.2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.18р. між ПрАТ ЗМК Южкокс (постачальник) та ПАТ ЗМК Запоріжсталь (покупець) було укладено договір №08-27/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію (ресурси).

Відповідно до п.2.1 договору кількість, номенклатура ресурсів вказується у специфікаціях до договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 договору поставка ресурсів здійснюється по цінам, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказані у Специфікаціях та включають до себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов`язані з поставкою ресурсів. (а.с.18-23).

Відповідно до п.3 додаткової угоди № 5 від 23.12.2020 р. пункт 10.2 договору викладено в такій редакції: Цей договір вступає в силу 22.08.2018 р. і діє до 31.12.2021 р. (а.с24).

Відповідно до п.1 Специфікації № 30 (додаток № 30) від 01.06.2021 р. до договору № 08-27/18 від 22.08.2018 р. ПрАТ Южкокс зобов`язується поставити ПАТ Запоріжсталь 21 000 т кокс доменний ТУ У 19.1-00190443-026:2013 КДУ 3. (а.с.29).

05.06.21 р. на виконання умов вищенаведеного договору та специфікації № 30 на адресу позивача (вантажоодержувач) було направлено кокс доменний (вантаж) груповою відправкою за залізничною накладною № 45627015 (основний перевізний документ), у тому числі у вагоні № 62618632. Вантаж перевозився залізницею - АТ Українська залізниця , в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця до місця призначення (станція Запоріжжя-Ліве), що підтверджується відповідною залізничною накладною (а.с.12).

На станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було складено комерційний акт № 460005/760 від 07.06.21 р. про наявність виїмки. У розділі Д (Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми № 51216 від 06.06.2021 р. станції Запоріжжя-Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, прибувшего груповою відправкою, вказаною на лицьовій стороні цього акту, агентом комерційним ОСОБА_2 , прийомоздавальником заводу Мельниковою О.А., слідчим Заводського ВП Тетерею О.Г., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М. зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №4226190, прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під №099, огляд-перевірка 09.12.2020. За документом значиться 12 напіввагонів загальною масою 503500 кг, у вагоні № 62618632 значиться тара 23 300 кг, нетто 39 400 кг. Фактично виявилось брутто 60 550кг, тара з документу 23 300кг, нетто 37250 кг, що менше документу на 2 150 кг. У комерційному відношенні навантаження шапкою вище рівня бортів ЗО см. У перевізному документі значиться маркування у формі усіченої призми. Ліворуч над 1-6-ми люками порушене маркування, виїмка довжиною 900см шириною 60-100см глибиною 20-30см. В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка зачинені, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися. Зав вантажного двору відсутній . (а.с.14-15).

Судом встановлено, що позивачем було оплачено ПрАТ Южкокс вартість купленого товару ( що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а.с.72-73).

Відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України, що кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

В силу частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ПрАТ Южкокс (вантажовідправник) та ПАТ Українська залізниця (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПАТ ЗМК Запоріжсталь .

Накладна це основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Частиною 2 статті 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Пунктом 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до пункту 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з пунктом 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Суд вказує на те, що підстави звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, передбачені статтею 111 Статуту, відсутні.

Як встановлено судом, Вартість вантажу складає 10 115,80 грн. за 1 т, що підтверджується: рахунком-фактурою ПрАТ Южкокс № 93977849 від 01.06.2021 р. (а.с.16); актом прийому-передачі ПрАТ Южкокс № 93977849 від 05.06.2021 р. (а.с.17).

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (природної втрати) для вугілля (у вологому стані) становить 2% маси, зазначеної в перевізному документі.

З врахуванням зазначеної норми, загальна недостача партії вугілля у вагоні № 62618632 складає 16 533,26 грн. (вартість недостачі з ПДВ), у тому числі: 2 150 кг (виявлена недостача) - 788 кг (норма недостачі) = 1 362 кг. Згідно з розрахунком вартість вугілля, якого недостає, складає: 10 115,80 грн. (ціна за тону, без ПДВ, згідно рахунку-фактури № 93977849 від 01.06.2021 р.) х 1,362 т (розмір недостачі) = 13 777,72 грн. (вартість недостачі без ПДВ); 13 777,72 грн. (вартість недостачі без ПДВ) + 2 755,54 грн. (розмір ПДВ) = 16 533,26 грн. (вартість недостачі з ПДВ). Таким чином, вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 62618632 становить 16 533,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн. покладаються на відповідача.

Також, позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь позивача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230): 16 533, 26 грн. - шкоди, завданої нестачею вантажу та 2 270,00 грн. - судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 06.12.2021р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.