Постанова

від 30.11.2021 по справі 910/15776/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 910/15776/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021

у справі № 910/15776/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Груп"

до Київської міської ради

про визнання укладеним договору на новий строк,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "В-ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки на новий строк у редакції, викладеній в прохальній частині позову, посилаючись на наявність передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для укладення на новий строк договору оренди № 63-6-00392 від 27.12.2006 земельної ділянки площею 4 290 кв.м, розташованої у 4-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер: 8000000000:63:245:0142), дія якого закінчилась.

Позивач вказує, що договір оренди земельної ділянки від 27.12.2006 після закінчення строку його дії 27.12.2012 був поновлений рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/13837/13 на новий строк - до 28.12.2018, після чого ТОВ "В-ГРУП" продовжує користуватись вказаною земельною ділянкою, виконує належним чином умови договору оренди та свої обов`язки орендаря, при цьому орендодавець (відповідач) у встановлений законом строк заперечень з приводу продовження дії договору оренди не надав. Водночас, позивач зазначив, що для приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства при укладенні його на новий строк, до вказаного договору необхідно внести зміни, зокрема, щодо розмірів орендної плати за користування земельною ділянкою, передбачених п. 4.2 договору, виключити з п. 8.4 договору абзац 11 щодо зобов`язання орендаря передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради 7 % загальної площі будинку, а також змінити абзац 12 цього ж пункту про зобов`язання орендаря вирішити питання пайової участі до початку будівництва відповідно до рішення Київради № 271/431 від 27.02.2003 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва", яке на даний час втратило чинність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (суддя Головіна К.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 (колегія суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано укладеним на новий строк договір оренди земельної ділянки №63-6-00392 від 27.12.2006, укладений між ТОВ "В-ГРУП" та Київською міською радою в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови.

Судами обох інстанцій встановлено, що 28.09.2006 Київською міською радою прийнято рішення № 91/148 "Про передачу ТОВ "В-ГРУП" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування, торгівлі, підземним та наземним паркінгом на ділянці 116 у 4-ому мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва".

На виконання вказаного рішення, 27.12.2006 між ТОВ "В-ГРУП" (орендар) та Київрадою (орендодавець) укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов цього договору орендодавець надає, а орендар приймає за актом приймання-передачі в оренду земельну ділянку площею 4 290 кв.м, що розташована у 4-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі (кадастровий номер: 8000000000:63:245:0142), із цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування, торгівлі, підземним та наземним паркінгом (п. 2.1. договору).

Орендар зобов`язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і акта приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; своєчасно вносити орендну плату; передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради 7 % загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 70 рішення Київради № 621/3082 від 27.12.2005 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік"; вирішити до початку будівництва питання пайової участі відповідно до рішення Київради № 271/431 від 27.02.2003 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва" (зі змінами та доповненнями).

Договір укладено на 6 років (п. 3.1 договору).

27.12.2006 Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 63-6-00392, а земельну ділянку передано позивачу - ТОВ "В-ГРУП" за актом приймання-передачі від 27.12.2006, підписаним сторонами.

У подальшому, після закінчення строку дії вказаного договору (28.12.2012) рішенням Господарського суду м. Києва від 11.09.2013 у справі № 910/13837/13 за позовом ТОВ "B-ГРУП" до Київради визнано за ТОВ "В-ГРУП" право оренди земельної ділянки № 116 загальною площею 4 290 кв.м, що знаходиться у 4-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі (кадастровий номер 8000000000:63:245:0142), строком на 6 років на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки № 63-6-00392 від 27.12.2006, також визнано укладеною між ТОВ "B-ГРУП" та Київрадою додаткову угоду до вказаного договору оренди, якою сторонами досягнуто згоди поновити договір оренди земельної ділянки від 27.12.2006 на шість років, починаючи з 28.12.2012. Отже, рішенням Господарського суду м. Києва від 11.09.2013 у справі № 910/13837/13, яке набрало законної сили, строк дії договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006 був поновлений на 6 років - до 28.12.2018.

З наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права № 13474462 від 26.11.2013 вбачається, що право оренди на вказану земельну ділянку було зареєстроване за ТОВ "B-ГРУП" на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2013 по справі № 910/13837/13 строком дії до 28.12.2018.

28.11.2018 позивач звернувся до Київради з пропозицією (лист № КОП-1300) (кадастрова справа № А-26291) про поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006, в якому ТОВ "B-ГРУП" просило укласти договір оренди земельної ділянки на новий термін (поновити договір). Разом з указаною пропозицією орендарем був наданий проект додаткової угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди від 27.12.2006.

Проте, вказана пропозиція Київрадою була залишена без відповіді та задоволення.

22.07.2020 ТОВ "B-ГРУП" повторно звернулось до відповідача з листом про укладення договору оренди від 27.12.2006, на новий строк, до якого був долучений проект договору оренди земельної ділянки.

Вказаний лист-пропозицію Київрада отримала 24.07.2020, однак, відповіді та заперечень на таку пропозицію не надала.

01.09.2020 позивач направив до Київради адвокатський запит № 0109/20, у якому просив надати інформацію щодо прийняття орендодавцем рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006. У відповідь на вказаний запит 08.09.2020 Київрада направила лист, яким повідомила позивача про відсутність рішення Київради про поновлення ТОВ "B-ГРУП" договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наголошував на тому, що ним, як орендарем, дотримано порядок, передбачений ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для укладення договору оренди на новий строк, у той час, як Київрада, не висунувши заперечень проти цього, ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку дотримання процедури реалізації свого права на поновлення договору оренди землі. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що для передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно врахувати, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Проте, додані позивачем до листів від 28.11.2018 та від 22.07.2020 проекти договорів оренди земельної ділянки містять інші умови, ніж передбачено умовами первісного договору оренди земельної ділянки - від 27.12.2006.

Скасовуючи рішення місцевого та приймаючи нове - про задоволення позову, апеляційний господарський суд дійшов висновків, що хоча орендарем і не було дотримано процедури звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі на підставі ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", однак заперечення орендодавця з приводу невідповідності листа-повідомлення орендаря з проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути без наведення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими й містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни. В свою чергу відповідач не приймав рішення на сесії ради про відмову у наданні земельної ділянки позивачу, а також в місячний термін з подання вказаного листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки не повідомляв письмово позивача про будь-які заперечення щодо продовження договору оренди землі. Також орендар після закінчення строку дії договору земельної ділянки від № 63-6-00392 від 27.12.2006 продовжував користуватися цією земельною ділянкою, факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору відповідачем не спростовано, а доказів надсилання заперечень щодо користування цією земельною ділянкою протягом строку встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у матеріалах справи не міститься.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції взагалі не надав належної оцінки доводам та аргументам відповідача, що позивач взяв на себе зобов`язання забудувати земельну ділянку в строк, встановлений проектною документацією, але не пізніше ніж через 3 роки з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. При цьому матеріали справи не містять доказів належного виконання обов`язків землекористувача, а сама по собі оплата орендної плати не свідчить про належне використання земельної ділянки.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - апеляційним судом не враховано висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у судовому засіданні на 30.11.2021 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 08.11.2021.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Отже, з`ясування наявності права скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав, наведених у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

В обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник посилається на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Так у згадуваній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею ЗЗ Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином, якщо орендарем з дотриманням умов договору та законодавства надіслано орендодавцю лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і протягом одного місяця як після надіслання, так і після закінчення строку договору ним не отримано листа-повідомлення орендодавця про відмову в укладенні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому користуючись свободою договору, сторони мають можливість врегулювати строк звернення на власний розсуд, і у такому разі він має перевагу стосовно строку, зазначеного у ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.11.2021 у справі № 910/7864/20 та від 03.02.2021 у справі №915/1003/20.

Судами обох інстанцій встановлено, що з положень п. 11.7 договору оренди вбачається, що ТОВ "B-ГРУП" взяло на себе обов`язок повідомити Київраду про свій намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк до 28.09.2018 (не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору). Однак, ТОВ "B-ГРУП" звернулось до Київради із пропозицією про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк 28.11.2018 (перший раз), а повторно - 22.07.2020, тобто з порушенням визначеного договором терміну повідомлення про свій намір.

При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що орендарем не було дотримано процедури звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі на підставі ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене, правильним є висновок місцевого господарського суду про те, що неповідомлення орендарем до закінчення строку дії договору орендодавця в установлені договором строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк свідчить про недотримання позивачем процедури поновлення договору на новий строк та про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "B-ГРУП".

Посилання апеляційного господарського суду на те, що відповідач не приймав рішення на сесії ради про відмову у наданні земельної ділянки позивачу, а також в місячний термін з подання вказаного листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки не повідомляв письмово позивача про будь-які заперечення щодо продовження договору оренди землі не спростовують викладених висновків, оскільки з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, однією з умов поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є вчасне повідомлення орендодавця в установлені договором строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, якого, як встановлено судами, позивачем у справі № 910/15776/20 дотримано не було. А тому вказане є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі, з урахуванням мотивувальної частини вказаної постанови.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Суд задовольняє касаційну скаргу, скасовує оскаржувану постанову апеляційного і залишає в силі рішення місцевого господарського суду, судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 4 204 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/15776/20 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/15776/20 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Груп" (Україна, 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 16, код ЭДРПОУ - 32668474) на користь Київської міської ради (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, код ЭДРПОУ -22883141) 4 204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.