Ухвала

від 05.12.2021 по справі 380/22938/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/22938/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 грудня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., перевіривши матеріали позовної заяви Громадської спілки «Правозахисне товариство Українських офіцерів» в інтересах члена товариства ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі начальника ГУ ПФ України у Львівській області, третьої особи Військового комісара Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання до вчинення адміністративних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка «Правозахисне товариство Українських офіцерів» звернулася до суду в інтересах члена товариства ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі начальника ГУ ПФ України у Львівській області, третьої особи Військового комісара Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність, вчинену суб`єктом владних повноважень - відповідачем, - НАЧАЛЬНИКА ГУ ПФ України у Львівській області - заборону виконати рішення - Постанови КМУ та Закону.

- зобов`язати НАЧАЛЬНИКА ГУ ПФ України у Львівській області виконати норми Закону та перерахувати позивачу ОСОБА_1 розмір пенсії за період березень 201 7р грудень 2021р.відповідно до Довідки, наданої військовим комісаром.

- зобов`язати ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ в особі НАЧАЛЬНИКА ГУ ПФ України у Львівській області виплатити позивачу ОСОБА_1 недоогриману частину пенсії за період березень 2017р - грудень 2021 р. включно.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

За визначенням пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведеного вбачається, що вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є різними за змістом та суттю позовними вимогами.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та вказує докази, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем заявлено у прохальній частині позовної заяви вимогу про визнання протиправною бездіяльність, вчинену суб`єктом владних повноважень - відповідачем, - НАЧАЛЬНИКА ГУ ПФ України у Львівській області - заборону виконати рішення - Постанови КМУ та Закону. Проте, жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає бездіяльність саме начальника ГУ ПФ у Львівській області, заборону виконання якого саме Закону України та Постанови КМУ вчинив відповідач, чи не вчиняв дій щодо виконання якоїсь конкретної постанови КМУ чи Закону України.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору та суб`єктного складу правовідносин, а саме: до кого позивач звертає свої позовні вимоги та які саме порушення, в чому саме, на думку позивача, полягає протиправність дій (бездіяльності) відповідача/відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суддя встановив, що у змісті позовних вимог позивач не зазначив (не конкретизував), які ж саме дії чи то бездіяльність (їх суть) є, на його думку, незаконними та неправомірними.

Окрім того, відповідно до вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України позов повинен містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту звернень із з якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Отже, встановлення вимог щодо форми та змісту позовної заяви не є обмеженням доступу до суду, а визначено законодавцем з метою забезпечення єдиної процесуальної форми позовних заяв.

Згідно вимог п.8 ч.1 ст. 4 КАС України передбачено, що У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Проте, в даному випадку судом не можливо встановити процесуальний статус Громадської спілки «Правозахисне товариство Українських офіцерів», яка звертається в інтересах ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії та чим саме порушено її права.

Більш того, Громадська спілка «Правозахисне товариство Українських офіцерів» не обґрунтовує, яким чином розгляд даної справи може вплинути на права та інтереси Військового комісара Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не зазначає його прізвища, ім`я та по- батькові, РНОКПП та інших даних, що не відповідає вимогам ст.160

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта).

Однак, в порушення зазначених вище норм КАС України позивачем подано лише один примірник додатків до позовної заяви, та не подано таких для інших учасників справи.

Також, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У порушення норм п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено коди ЄДРПОУ відповідача та третьої особи, а також не зазначено повного прізвища, імені та по батькові керівників зазначених установ в разі звернення позовних вимог до таких.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до позовної заяви не додав доказів звільнення від сплати судового збору.

Натомість у позовній заяві позивач зазначив про те, що звільнений від сплати судового збору з таких підстав:

- згідно з частиною 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав;

- враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013, судовий збір не сплачено: пункт 2.6. За пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України № 3674 від сплати судового збору звільняються також громадські організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством. Конституційний Суд України виходить з того, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом.

Стосовно таких доводів позивача суддя зазначає наступне.

Щодо звільнення від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів:

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

За змістом пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, у взаємозв`язку норм частини 3 статті 22 та пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що від сплати судового збору звільняються споживачі саме як фізичні особи за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Визначення поняття громадська спілка дає Закон України Про громадські об`єднання.

Відповідно до частини 4 статті 1 цього Закону громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

У той же час, за змістом частини 5 статті 1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У цій справі позивачем є Громадська спілка Правозахисне Товариство Українських Офіцерів, зареєстроване як юридична особа з кодом ЄДРПОУ 42513917.

Таким чином, з огляду на наведене вище правове регулювання, підстави для звільнення Громадської спілки Правозахисне Товариство Українських Офіцерів від сплати судового збору у цій справі відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів відсутні.

Щодо посилань позивача на Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013 та пункт 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, як на підставу для звільнення від сплати судового збору суддя зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір (в редакцій, чинній на час звернення позивача з цим позовом до суду) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

У зазначеному пункті відсутні громадські об`єднання, як такі, що звільняються від сплати судового збору у зв`язку із зверненням з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Правова позиція Конституційного Суду України, викладена у рішенні від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013, на яке посилається позивач, про те, що за пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються також громадські організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством (пункт 2.6 Рішення) ґрунтується на відповідній редакції норми вказаного вище Закону, яка діяла до 01 вересня 2015 року.

З 01 вересня 2015 року норма, яка б звільняла громадські об`єднання, що звертаються з позовами до суду за захистом прав їх членів, у Законі України Про судовий збір відсутня.

Відтак, з 01 вересня 2015 року громадські об`єднання є платниками судового збору на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач у цій справі заявив три позовні вимоги немайнового характеру, за який він повинен сплатити судовий збір у розмірі 6810,00 грн. ((по 2270 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб)) за кожну заявлену позовну вимогу немайнового характеру.

Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір у розмірі 6810,00 грн. за три заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі:

Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: Судовий збір, за позовом, Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

позовну заяву Громадської спілки «Правозахисне товариство Українських офіцерів» в інтересах члена товариства ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі начальника ГУ ПФ України у Львівській області, третьої особи Військового комісара Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання до вчинення адміністративних послуг, - залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.М. Брильовський