Рішення

від 29.11.2021 по справі 754/10271/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5424/21

Справа №754/10271/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2021 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Микитюк А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Строй про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та витребування трудової книжки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Імперія Строй про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та витребування трудової книжки. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що у період з 05 березня 2019 року по 02 листопада 2020 року, ОСОБА_1 , знаходився в трудових відносинах на посаді водія з ТОВ Імперія Строй . Зазначене підтверджується скріном даних з Порталу Електронних Послуг Пенсійного фонду України (Додаток №1), оскільки відповідач утримує трудову книжку позивача та відмовляється надати її згідно чинного законодавства України. З 26.10.2020 року Директор ТОВ Імперія Строй Ткалич І.І. припинив надавати позивачу та його колегам робочі наряди, уникав зустрічей та не відповідав на телефонні дзвінки. На Порталі Електронних Послуг Пенсійного фонду України, у власному кабінеті, позивач дізнався про припинення відповідачем трудових відносин, на підставі ст. 38 КЗпП Розірвання трудового договору, з ініціативи працівника, проте заява на припинення з відповідачем трудових відносин з позивачем не складалась та не подавалась до відділу кадрів ТОВ Імперія Строй . 08.04.2021 року, у відповідь на лист-заяву від 24.03.2021 року про повернення позивачу трудової книжки та виплату заробітної плати, відповідач підтвердив факт звільнення позивача та заборгованість по заробітній платі за період вересень, жовтень, листопад 2020 року у сумі 14 100,68 грн., зазначивши, що трудову книжку та копію наказу віддасть при зустрічі, але під час зустрічі 05.03.2021 року відповідач не розрахувався з позивачем та не віддав трудову книжку, оскільки він не погодився писати заяву на звільнення під тиском, датою 02.11.2020 року, за ст. 38 КЗпП, що є незаконним та порушує його права. Враховуючи, що протягом всього часу перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ Імперія Строй позивачу не надавалась щорічна відпустка 24 календарні дні за кожен відпрацьований календарний рік, кількість днів невикористаної відпустки за період перебування у трудових відносинах з ТОВ Імперія Строй на дату незаконного звільнення 02.11.2020 р. складають 40 календарних днів. Крім того, в день незаконного звільнення позивача 02.11.2020, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що на думку позивача є грубим порушенням діючого законодавства та передбачає нарахування працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, позивач просить суд стягнути на його користь з ТОВ Імперія Строй заборгованість по заробітній платі у сумі 14 100, 68 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у сумі 7 143, 60 грн.; середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення у сумі 35 618, 80 грн., а також компенсацію за завдану моральну шкоду життю і здоров`ю, яку позивач оцінює у розмірі 15 000, 00 грн.

09.07.2021 р. ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності позивача та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, у період з 05 березня 2019 по 02 листопада 2020, позивач ОСОБА_1 , знаходився у трудових відносинах на посаді водія з ТОВ Імперія Строй . Зазначене підтверджується скріном даних з порталу Електронних послуг Пенсійного фонду України.

Зі змісту позовної заяви, на порталі Електронних послуг Пенсійного Фонду України, у власному кабінеті позивач дізнався про припинення відповідачем з позивачем трудових відносин, на підставі ст. 38 КЗпП Розірвання трудового договору, з ініціативи працівника, проте заява на припинення трудових відносин з відповідачем позивачем не складалась та не подавалась до відділу кадрів ТОВ Імперія Строй .

24.03.2021 року позивач звернувся з заявою до ТОВ Імперія Строй про повернення позивачу трудової книжки та виплату позивачу заробітної плати, на що 24.03.2021 отримав відповідь, згідно якої відповідач підтвердив факт звільнення та наявність заборгованості по заробітній платі за період вересень, жовтень, листопад 2020 року у сумі 14 100, 68 грн., зазначивши, що трудову книжку та копію наказу видасть особисто позивачу на руки.

В ході розгляду справи позивачем було надано довідку про те, що відповідачем ТОВ Імперія Строй , двома траншами 28.07.2021 та 18.08.2021 року, було здійснено виплату заборгованості по заробітній платі у загальній сумі 14 100, 68 грн.

Таким чином, виходячи з викладених обставин, суд вважає за доцільне вирішити питання про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Так, положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За положеннями ст. 2 Закону України Про оплату праці заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Ч. 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Як закріплено ст. 24 Закону України Про оплату праці , а також ст. 115 КЗпП України, - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяціроботи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує щодо наявної заборгованості по заробітній платі перед позивачем, що зокрема, підтверджується листом повідомленням ТОВ Імперія Строй . При цьому, судом встановлено, що відповідачем двома траншами 31.07.2021 та 18.08.2021, було здійснено виплату позивачу заборгованості по заробітній платі у повному обсязі.

Статтею 27 Закону України Про оплату праці передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі - Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати позивача буде вересень - жовтень 2020 року, за який позивачу було нараховано та виплачено заробітну плату в наступних розмірах: за вересень 2020 - 5 470, 00 грн., жовтень 2020 року - 5 470, 00 грн., що підтверджується довідкою з Пенсійного фонду України.

Отже, середньоденна заробітна плата складає: 5 470, 00 грн. + 5 470, 00 грн./43 робочі дні = 254, 42 грн.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачений прямий обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Частинами 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки в свою чергу є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Кількість днів невикористаної позивачем відпустки за період перебування у трудових відносинах з ТОВ Імперія Строй на дату звільнення (02.01.2021) складають 40 календарних днів, що становить 7 143, 60 грн. компенсації, передбаченої ст. 24 Закону України Про відпустки та розрахованої згідно порядку № 100.

Таким чином, здійснивши перевірку розрахунку наданого позивачем, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає виплаті середній заробіток за період з 02.11.2020 (час звільнення) по 18.08.2021 року (час виплати відповідачем заробітної плати) (199 робочих днів * 254, 42 грн.) у розмірі 50 629, 58 грн.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як на підставу звернення з вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач посилається на те, що незаконне звільнення порушило звичайне життя позивача, позбавило його права працювати та отримувати дохід в такий складний період, як пандемія, що значно погіршило фінансовий стан позивача, призвело морального страждання через значний стрес та тиск з боку відповідача, а відтак позивач оцінює нанесену йому відповідачем моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Разом з тим, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди позивачем не обґрунтована жодними належними доказами та не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи, а відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази не своєчасної виплати заробітної плати, не виплати компенсації за невикористану відпустку, а також затримки розрахунку при звільненні, суд визнає належними і допустимими, а відтак з огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816, 00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76-81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258-259, 263-265, 280- 289, 352, 354- 355 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Строй про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та витребування трудової книжки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Строй (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, Код ЄДРПОУ 39173235) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 )компенсацію за невикористану відпустку у сумі 7 143, 60 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 50 629, 58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Строй (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, Код ЄДРПОУ 39173235) на користь держави судовий збір у розмірі 1 816, 00 грн.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду виготовлено 06.12.2021.

Суддя: