Рішення

від 29.11.2021 по справі 759/5965/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5965/15-ц

пр. № 2/759/112/21

29 листопада 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Марус А.О.,

представника позивача - Слюсаренко О.А. ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.04.2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з урахуванням заяви збільшення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М заборгованість за кредитним договором № 27/10-399І від 04.07.2005 року в розмірі 109997,53 доларів США та 47981,76 грн., що складається з: 50809,29 дол. США - заборгованість за кредитом, 3163,78 дол. США - заборгованості по нарахованим відсоткам, 19797,20 дол. США заборгованість за простроченими відсотками, 3104,41 дол. США - 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання, 33122,85 дол. США - індекс інфляції за час прострочення виконання зобов`язання, 31179,19 грн. - сума простроченої комісії, 1354,16 грн. - 3 % річних за прострочення по сплаті суми простроченої комісії та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.07.2005 року між Акціонерним Банком Банк регіонального розвитку та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачу надано кредит в розмірі 68 389 доларів США строком до 03.07.2015 року, зі сплатою 13% річних за користування кредитом. Додатковими угодами № 1 від 21.02.2006р., № 2 від 19.06.2007р., № 3 від 15.11.2007р., № 4 від 30.05.2008р., № 5 від 29.10.2008р., № 6 від 24.11.2010р., № 7 від 20.09.2011р., № 8 від 15.11.2012р. був збільшений розмір ліміту кредитної лінії до 110000,00 доларів США та розмір відсотків за користування кредитом додатковою угодою № 4 від 30.05.2008 року до 15 % річних, додатковою угодою № 5 від 29.10.2008 року до 18 % річних, додатковою угодою № 7 від 20.09.2011 року до 16 % річних.

Банк виконав свої зобов`язання надавши відповідачу грошові кошти, однак відповідач свої зобов`язання виконав не в повному обсязі, з листопада 2013 р. кредит не повертає та відсотки не сплачує, внаслідок чого станом на 10.04.2015 р. виникла заборгованість по кредиту у розмірі 109997,53 доларів США та 47981,76 грн., що складається з: 50809,29 дол. США - заборгованість за кредитом, 3163,78 дол. США - заборгованості по нарахованим відсоткам, 19797,20 дол. США заборгованість за простроченими відсотками, 3104,41 дол. США - 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання, 33122,85 дол. США - індекс інфляції за час прострочення виконання зобов`язання, 31179,19 грн. - сума простроченої комісії, 1354,16 грн. - 3 % річних за прострочення по сплаті суми простроченої комісії.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2016 року по вищевказаній справі позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто заборгованість по кредиту в розмірі 1190461,66 грн., заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 122286,32 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 74127,36 грн., судові витрати в розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2017 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.032016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06.07.2016 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилюючись на його необґрунтованість.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.07.2005р. між Акціонерним Банком Банк регіонального розвитку та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 27/10-3991, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 68 389,00 доларів США, строком до 03.07.2015 року, зі сплатою 13 % річних за користування кредитом ( т. 1 а.с. 79).

Додатковими угодами № 1 від 21.02.2006 р., № 2 від 19.06.2007 р., № 3 від 15.11.2007р., № 4 від 30.05.2008р., № 5 від 29.10.2008р., № 6 від 24.11.2010р., № 7 від 20.09.2011р., № 8 від 15.11.2012 р. відповідачу було збільшений розмір ліміту кредитної лінії до 110000,00 доларів США та змінювався розмір відсотків, а саме: додатковою угодою № 4 від 30.05.2008 року до 15 % річних, додатковою угодою № 5 від 29.10.2008 року до 18 % річних, додатковою угодою № 7 від 20.09.2011 року до 16 % річних ( т.1 а.с. 10.17).

Позивачем у повному обсязі було виконано умови договорів, про що свідчать заяви на видачу коштів в рахунок кредитної лінії та меморіальний валютний ордер № 173 від 15.11.2007 року (т. 1 а.с. 23-41).

Відповідно до умов договору та додаткових угод відповідач зобов`язався погашати кредит протягом всього строку дії договору шляхом сплати щомісячних платежів, однак свої зобов`язання виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 02.03.2018 року становить 87852,90 доларів США та 27368,37 грн., що складається з: 21229,53 дол. США - заборгованість за кредитом, 61294,43 дол. США - інфляційні втрати, 5328,94 дол. США - 3 % річних, 25408,54 грн. - інфляційні втрати, 1959,83 грн. - 3 % річних.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2013 р. між Акціонерним банком Банк регіонального розвитку та ТОВ Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М та Національним Банком України був укладений Договір про передавання в управління непроданих активів (т. 1 а.с. 43-49).

02.09.2015р. між ТОВ Агенція комплексного бізнесу Дельта М та ТОВ Колекторська компанія Гарант було укладено договір № 002 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором 27/10-3991 від 04.07.2005р., згідно якого відповідно до ст. 512 ЦК України ТОВ Колекторська компанія Гарант прийняв вся права вимоги та став новим кредитором за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 95-99).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.05.2019 року визнано недійсним Договір № 002 від 02.09.2015 р. про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за Кредитним договором №27/10-399І від 04.07.2005р.

В забезпечення виконання відповідачем угод кредитного договору, 04.07.2005 року між Акціонерним банком Банк регіонального розвитку , ОСОБА_2 та ТОВ ТПК Ексклюзів ГМБХ було укладено договір поруки № 027/ДП438І, відповідно до якого поручитель ТОВ ТПК Ексклюзів ГМБХ зобов`язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом від 04.07.2005 року № 27/10-3999І у розмірі 68389,00 дол. США. (т.1 а.с. 20).

Додатковою угодою № 1 та № 2 до договору поруки № 027/ДП438І від 04.07.2005 року було внесено зміни щодо розміру суми відповідальності поручителя, яку було збільшено до 110000,00 дол. США (т.1 а.с. 21, 22).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 15.09.2008 року між Акціонерним банком Банк регіонального розвитку та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 027/ДЗ1415І, відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, останній передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,0505 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер № 3221287201:01:065:0049,що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 43-47).

04.07.2005 року між Акціонерним банком Банк регіонального розвитку та ОСОБА_2 був укладений договір застави автомобіля № 027/ДЗ437А, предметом якого є автомобіль марки Рено , 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оціночна вартість якого 75825,00 грн. (т. 3 а.с. 184-186).

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивачем 24.11.2015 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0505 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер № 3221287201:01:065:0049,що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на суму 108000,00 грн., договір купівлі-продажу садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на суму 237200,00 грн., договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на суму 540000,00 грн., та 28.04.2016 року договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, загальною площею 124,4 кв.м., в будинку секції 6-3 будівельний майданчик в межах АДРЕСА_3 на суму 426000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦКУ передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.530 ЦКУ якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Згідно п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 меморальний ордер - розрахункових документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та нормативно-правових актів Національного банку.

Пунктом 1.18 розділу 4 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 337 від 14 серпня 2003 року передбачено оформленням Банком за підсумками касових операцій, виконаних із застосуванням платіжних пристроїв, на загальну їх суму за видами платежу прибутково-видаткового касового ордеру для відображення в бухгалтерському обліку.

Однак позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували факт надання кредитних коштів або сплату відповідачем заборгованості за договором, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позов позивачем було пред`явлено до суду 15.04.2015 року.

З заяви про збільшення позовних вимог від 19.08.2020 року вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 27/10-3999І станом на 10.04.2015 року становить 109997,53 доларів США та 47981,76 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем в зв`язку з невиконанням умов договору було звернуто стягнення на майно ОСОБА_2 , відповідно до договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2015 року, площею 0,0505 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер № 3221287201:01:065:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на суму 108000,00 грн., договору купівлі-продажу садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на суму 237200,00 грн., договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на суму 540000,00 грн., договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28.04.2016 року, загальною площею 124,4 кв.м., в будинку секції 6-3 будівельний майданчик в межах АДРЕСА_3 на суму 426000,00 грн., що свідчить про те, що позивачем при розрахунку заборгованості не були враховані кошти від реалізованого майна.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, суд приходить висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509-514, 525, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція комплексного захисту бізнесу Дельта М до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. П`ятничук