Рішення

від 02.12.2021 по справі 500/5788/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5788/21

02 грудня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії восьмого скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26 березня 2021 року №124 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9182 га, кадастровий номер 6125280300:01:001:0686 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту села Баворів та зобов`язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1,9182 га, кадастровий номер 6125280300:01:001:0686 для ведення фермерського господарства за межами населенного пункту села Баворів Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та передачу її у власність ОСОБА_1 ..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказана земельна ділянка відповідно до рішення Баворівської сільської ради Тернопільського району від 13.11.1992 №16 передана позивачу, ОСОБА_1 , в постійне користування для ведення фермерського господарства та 01.06.1993 був виданий Державний акт на право постійного користування землею серія ТР №509 для ведення селянського (фермерського) господарства площею 39,10 га, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Позивач також вказує, що він 30.01.1995 створив та зареєстрував Селянське (фермерське) господарство "Загадка", яке користується на даний час вказаною земельною ділянкою.

Розпорядженням Тернопільської районної державної адміністрації від 02.11.2012 №1151-од надано дозвіл голові та членам Селянського (фермерського) господарства "Загадка" на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в розмірі середньої частки (паю) 2,39 умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення наданих в постійне користування ОСОБА_1 (державний акт на право постійного користування землею ТР №509 від 01.06.1993) за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради.

Відділом Держземагенства у Тернопільському районі Головного управління Держземагенства у Тернопільської області Державного комітету України із земельних ресурсів, Висновком від 27.10.2014 №874 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам Селянського (фермерського) господарства "Загадка" для ведення фермерського господарства.

Для затвердження розробленої документації із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення земельних ділянок та членам Селянського (Фермерського) господарства Загадка та оформлення право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, позивач звернувся із відповідною заявою до Великогаївської сільської ради, яка, за результатами її розгляду 26 березня 2021 року (витяг з рішення № 124) - відмовила у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9182 га, кадастровий номер 6125280300:01:001:0686, зазначивши в якості підстави для відмови те, що висновок про погодження проекту землеустрою від 27.10.2014 року втратив чинність згідно вимог та умов, визначених нормативно-правовими актами та відповідною документацією, за якими надавалось погодження .

Позивач не погоджується з вказаними рішенням відповідача, вважає, що таке є протиправним та підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 13.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

06.10.2021, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення - він діяв у спосіб передбачений законом (арк. справи 21-24).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, а сторонами не спростовано, що рішенням п`ятої сесії двадцять першого скликання Баворівської сільської ради Тернопільського району від 13.11.1992 №16 прийнято рішення про передачу ОСОБА_1 в постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 39,1 гектарів, яка розташована на території Баворівської сільської ради.

На підставі рішення Баворівської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області від 13.11.1992 №16, головою Тернопільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області видано державний акт на право постійного користування землею серія від 01.06.1993 ТР №509 для ведення селянського (фермерського) господарства площею 39,10 га, який зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (арк. справи 6).

Судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, 30.01.1995 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Загадка (код ЄДРПОУ: 21156644) з основним видом економічної діяльності " 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур", засновником якого є позивач - ОСОБА_1 .

Розпорядженням Тернопільської районної державної адміністрації від 02.11.2012 №1151-од надано дозвіл голові та членам Селянського (фермерського) господарства Загадка на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в розмірі середньої частки (паю) 2,39 умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення наданих в постійне користування ОСОБА_1 (державний акт на право постійного користування землею ТР №509 від 01.06.1993) за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради (арк. справи 7).

Відділ Держземагенства у Тернопільському районі Головного управління Держземагенства у Тернопільської області Державного комітету України із земельних ресурсів, Висновком від 27.10.2014 №874 погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність голові та членам фермерського господарства Загадка для ведення фермерського господарства ( ОСОБА_2 - 2,6512 га, ОСОБА_3 - 2,2781 га, ОСОБА_4 - 2,2820 га, ОСОБА_5 - 2,0960, ОСОБА_6 - 2,0366 га, ОСОБА_7 - 1,9682 га, ОСОБА_8 - 1,9385 га, ОСОБА_9 - 1,9183 га, ОСОБА_10 - 1,9137 га, ОСОБА_1 - 1,9182 га, ОСОБА_11 - 1,9383 га, ОСОБА_12 - 1,9632 га, ОСОБА_13 - 1,9939 га, ОСОБА_14 - 2,0174 га, ОСОБА_15 - 2,0143 га, ОСОБА_16 - 1,9624 га) за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради, Тернопільського району Тернопільської області (арк. справи 5).

Зазначені земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі 26.09.2017, про що свідчать Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (арк. справи 11).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №724-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області , Баворівська сільська рада увійшла в склад Великогаївської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Надалі, позивач звернулись до відповідача із заявою про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства Загадка для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

26 березня 2021 року сесією Великогаївською сільською радою прийнято рішення №124, згідно з яким сесією відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6125280300:01:001:0686 площею 1, 9182 га, розташованої за межами населеного пункту села Баворів у зв`язку з тим, що висновок про погодження проекту землеустрою від 27.10.2017 втратив чинність згідно вимог та умов, визначених нормативно-правовими актами та відповідною документацією, за якими надавалось погодження (арк. справи 4).

Вважаючи рішення Великогаївської сільської ради № 124 протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельний кодекс України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами другою та третьою статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом б частини першої статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно пункту а частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Суд зазначає, що Розпорядженням Тернопільської районної державної адміністрації від 02.11.2012 №1151-од надано дозвіл голові та членам Селянського (фермерського) господарства Загадка на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в розмірі середньої частки (паю) 2,39 умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення наданих в постійне користування ОСОБА_1 (державний акт на право постійного користування землею ТР №509 від 01.06.1993) за межами населеного пункту на території Баворівської сільської ради.

Верховний Суд у своєму рішенні від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а зазначив, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Питання погодження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність регламентовані статтями 118, 186-1 (чинною на момент винесення оскаржуваного рішення та виникнення спірних правовідносин) Земельного кодексу України.

Частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто, наявність погодженого у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою є підставою для його затвердження та прийняття рішення про передачу у власність.

Частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України (у редакції чинній станом на 06.09.2014 року) встановлені повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Так, частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, зокрема, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною четвертою статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини п`ятої статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. При цьому розробник подає на погодження оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до органу, визначеного в частині першій цієї статті, саме за місцем розташування земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки погоджено без зауважень Відділом Держземагенства у Тернопільському районі Головного управління Держземагенства у Тернопільської області Державного комітету України із земельних ресурсів, що підтверджується Висновком від 27.10.2014 №874.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.02.2019 у справі №808/3081/17 дійшов наступного правового висновку:

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, з вищенаведених норм Земельного кодексу України слідує, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту .

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 23.04.2019 у справі №818/965/18, від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 124 в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6125280300:01:001:0686 площею 1, 9182 га, розташованої за межами населеного пункту села Баворів.

Разом з тим, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 КАС України суд дійшов висновку, що належним способом захисту та відновлення прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 124 від 26.03.2021 в частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6125280300:01:001:0686 площею 1, 9182 га, розташованої за межами населеного пункту села Баворів та зобов`язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6125280300:01:001:0686 площею 1, 9182 га, розташованої за межами населеного пункту села Баворів та передачу її у власність, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми слідує, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду, та вирішується на його розсуд.

Таким чином, процесуальні дії, визначені статтею 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак на момент розгляду цієї справи відсутні докази ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача, а саме не виконання рішення суду, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом подання у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

З урахуванням задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума витрат зі сплати судового збору розмірі 908 гривень 00 коп., сплаченого згідно квитанції від 10.09.2021 (арк. справи 13).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 124 від 26.03.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6125280300:01:001:0686 площею 1, 9182 га, розташованої за межами населеного пункту села Баворів.

Зобов`язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6125280300:01:001:0686 площею 1, 9182 га, розташованої за межами населеного пункту села Баворів та передачу її у власність, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору згідно квитанції від 10.09.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: с. Баворів,Тернопільський район, Тернопільська область,47743 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: - Великогаївська сільська рада Тернопільського району (місцезнаходження: вул.Галицька, 47,с. Великі Гаї,Тернопільський район, Тернопільська область,47722 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04394875).

Головуючий суддя Мірінович У.А.