Рішення

від 06.12.2021 по справі 560/12301/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12301/21

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Д" до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАДЕМА Д звернулось в суд з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №283206 від 15.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 12.05.2021 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу, який належить позивачу щодо додержання вимог законів про автомобільний транспорт.

Під час перевірки посадовими особами відповідача здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу встановлений факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, про що складений акт та інші документи, а 15 червня 2021 року прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 гривень за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вказує, що абз. 4 п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 №30 передбачає, можливість перевищення вагових параметрів, порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Зазначає, що загальна вага вантажу, який перевозився на транспортному засобі, становила 40610 кг., при гранично допустимій 40 000 кг., тобто не перевищувала дозволену масу на 2 відсотки.

Вважає, що відповідачем не враховані особливості перевезення щебеню, який є подільним вантажем, оскільки при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем він змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі.

Також вказує на відсутність документів, що підтверджують перевірку та сертифікацію ваг, якими здійснювалось зважування транспортного засобу та документів, які підтверджують законні підстави для проведення контролю (щотижневий графік та направлення на перевірку).

Посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зважаючи на що просить позов задовольнити.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.021 року вирішено задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Д" про забезпечення позову, та зупинити стягнення на підставі постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283206 від 15.06.2021 року у розмірі 8500 грн., в межах виконавчого провадження № 66787981, до набрання законної сили рішення суду по справі №560/12301/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Д" до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.

У відзиві відповідач позов не визнав, зазначив, що під час проведення перевірки посадові особи відповідача діяли відповідно до встановленого Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри якого перевищують нормативні (постанова Кабінету Міністрів України № 879).

Відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі акту про проведення перевірки, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, талону зважування, який засвідчує перевищення відповідних вагових параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Оскільки транспортний засіб позивача виконував вантажне перевезення з перевищенням нормативних вагових параметрів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", що об`єктивно доводиться наданими доказами, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною. У задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на перевірку та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, які є у матеріалах справи, службовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті 12 травня 2021 на автодорозі Н-03, 169 км. проведено перевірку транспортного засобу марки Renault Magnum 480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, щодо питань дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складений акт перевірки №272459 від 12.05.2021, яким зафіксоване порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Суть порушення: навантаження на строєну вісь ТЗ становить 23,91 т. при допустимому навантаженні 22 т.

У акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та відповідному розрахунку платником та суб`єктом, який перевірявся, зазначено товариство з обмеженою відповідальністю ДІАДЕМА Д . Результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу оформлені:

- довідкою від 12.05.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю №028818;

- актом від 12.05.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №039372;

- розрахунком плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №372 від 12.05.2021 (22,20 євро);

- чеком зважування від 12.05.2021.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнята постанова від 15.06.2021 №283206 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладений штраф в розмірі 8500 грн., передбачений абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

З наданих суду матеріалів рейдової перевірки встановлено, що перевезення вантажу на транспортному засобі, яким користується позивач, здійснювалось при осьовому навантаженні на строєну вісь транспортного засобу 23,91 т., без окремо наданого дозволу, виданого уповноваженим органом, який дає право на рух автодорогами України з вказаним перевищенням. Таким чином, перевищення параметра над нормативом на вісь становить більше ніж 5 %, але менше 10%.

Зазначене перевищення підтверджується чеком зважування, який відображає об`єктивні відомості про фізичні властивості транспортного засобу у момент зважування.

Відомості про наявність у водія та про пред`явлення ним до перевірки дозволу, який дає право на рух автодорогами України з перевищенням параметрів над нормативами на рівні від 5% до 10%, у документах перевірки та матеріалах справи відсутні.

Досліджуючи спірні правовідносини суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ), державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно зі пунктами 1 та 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), за пунктом 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно зі пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписами пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися зі залученням спеціалістів уповноважених підрозділів Національної поліції, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Згідно зі пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт"; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункт 17 Порядку №1567).

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку №1567).

Згідно зі пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 22 Порядку №1567, у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

За визначеннями пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., №41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку №879).

Пунктом 15 Порядку №879 передбачено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Пунктом 16 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Підпунктом 51 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Як вже було зазначено вище, стаття 48 Закону №2344-ІІІ передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Судом встановлено, що перевезення вантажу на транспортному засобі позивача здійснювалось при осьовому навантаженні на строєну вісь транспортного засобу - 23,91 т. при дозволеному навантаженні 22,00 т., без дозволу, який дає право на рух автодорогами України, виданого уповноваженим компетентним органом, тобто з перевищенням параметрів над нормативом на вісь на рівні 8,68 %. Зазначене порушення підтверджується письмовими доказами у справі.

Твердження позивача про те, що вантаж, який перевозився, був сипучим, а тому його маса не є постійною у різних точках автомобіля під час руху, суд вважає необґрунтованим, оскільки транспортний засіб заїжджає на ваги повільно, тобто зі швидкістю, яка не може призвести до миттєвого або суттєвого зміщення вантажу всередині.

Крім того, сам факт активного переміщення вантажу під час руху транспорту є неприпустимим та небезпечним, оскільки може спричинити збільшення динамічної маси транспортного засобу при проходженні повороту або при гальмуванні, порушити стійкість автомобіля та призвести до заносів чи інших непередбачуваних наслідків, відтак стати загрозою безпеці дорожнього руху. До того ж, перевізник має можливість перевозити вантаж не насипом, а з застосуванням тари чи контейнера, які унеможливлюють нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню (висновок Верховного Суду у постанові від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16).

Відтак, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу та можливий нерівномірний розподіл маси вантажу, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів.

В ході проходження габаритно-вагового контролю посадові особи Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановили, що загальна маса транспортного засобу марки Renault Magnum 480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становила 41,61 т, при допустимій 40 т, навантаження на строєну ось склало 23,91 т. при допустимому навантаженні 22 т.

Таким чином, навантаження на строєну ось транспортного засобу позивача перевищило нормативно встановлені допустимі вагові параметри на 8,68%, що підтверджується довідкою від 12.05.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю №028818; актом від 12.05.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №039372; розрахунком плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №372 від 12.05.2021 (22,20 євро); чеком зважування від 12.05.2021.

Законодавством передбачена критична похибка в розмірі 2%, а у цій справі перевищення навантаження на строєну вісь становить більше 2%.

Позивач зазначив, що перевіряючі відмовилися надати документи на зважувальне обладнання, однак у відповідача відсутній обов`язок надавати свідоцтво про метрологічну атестацію ваг на предмет відповідності технічних характеристик, довідку про результати здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

Доводи позивача про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не містить відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль є безпідставними, оскільки така довідка складається за затвердженою формою і не містить графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер зважувального обладнання.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2018 по справі №804/5296/17 дійшов висновку, що процедурні порушення з боку працівників Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю не є підставою звільнення перевізника від відповідальності за порушення нормативів вагових параметрів під час руху великовагового транспортного засобу.

Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували несправність застосованого перевіряючими вагового обладнання, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, істотних технічних дефектів приладу, що впливали на результати зважування ТЗ.

Одночасно з цим, акт перевірки не містить будь-яких письмових зауважень стосовно вагового обладнання.

Зважаючи на це, судом не встановлено належних доказів, які спростовують дані габаритно-вагового контролю, отримані посадовими особами відповідача під час перевірки транспортного засобу позивача.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зважаючи на таке.

Після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий за відсутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідачем в якості додатку до відзиву до матеріалів справи надано копію повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з якого вбачається про повідомлення відповідачем про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Отже, відповідачем було дотримано приписів вищевказаного Порядку №1567 щодо порядку повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, суд враховує, що позивач був обізнаний про встановлення допущених ним порушень, описаних в акті перевірки, адже водій із актом був ознайомлений, про що останнім вчинено власноручний підпис.

Тобто, позивач, з урахуванням положень пункту 25 Порядку №1567 - справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення - мав право належним чином реагувати щодо виявлених порушень протягом визначеного законодавством терміну і не був позбавлений можливості бути обізнаним про дату, час та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Стосовно інших пояснень позивача, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин суд констатує, що з огляду на встановлені в ході перевірки порушення та зазначені вище норми чинного законодавства України, відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову, а тому остання скасуванню не підлягає.

Згідно зі частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У цій справі відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без отримання спеціального дозволу та правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Натомість позивачем не спростовані доводи контролюючого органу про вчинення ним правопорушення та не надано суду належних доказів на підтвердження протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку із прийняттям рішення у цій справі, суд вважає за необхідне, вжиті заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 560/12301/21, скасувати.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ДІАДЕМА Д до Придністровського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №283206 від 15.06.2021, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 560/12301/21.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Д" (вул. Проскурівська, 22,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37921090) Відповідач:Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул. Соборна, 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя В.К. Блонський