Рішення

від 06.12.2021 по справі 640/9100/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м. Київ № 640/9100/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС " НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС "НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 №0166631207 в частині розміру штрафних санкцій в сумі 288 642,61 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 прийнято до провадження адміністративну справу №640/9100/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.07.2019 суддею Кузьменком В.А. заявлено самовідвід з метою недопущення сумнівів щодо неупередженості вказаного судді шляхом подання відповідної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 задоволено заяву про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду справи визначено суддю Мазур А.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 прийнято адміністративну справу до провадження судді Мазур А.С.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками камеральної перевірки, контролюючим органом було складено акт перевірки, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС "НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА" граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, згідно п. 201.10 ст. 201, п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України. На підставі акту, було винесено оскаржуване вказане податкове - повідомлення рішення від 26.02. 2019 №0166631207 протиправним, оскільки реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування саме до податкових накладних, складених відповідно до підпункту б пункту 198.5 статті 198 ПКУ виключає відповідальність за невчасне подання коригувальних податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17. Таким чином, позивачем повністю дотримано норм законодавства щодо подання зведених податкових накладних та розрахунків коригувань.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що перевіркою встановлено порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого податкові накладні, виписані ТОВ НВК Новопечерська школа за перевіряємий період, зареєстровані з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 3030781,91 грн.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2019 року №788/26-15-12-07- 20/39157674 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 року №0166631207. яким позивачу застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% від суми.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Навчально-виховний комплекс Новопечерська школа .

За результатом перевірки складено акт перевірки акт від 06.02.2019 року №788/26-15-12-07- 20/39157674

В Акті перевірки виявлено порушення, а саме в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань за травень 2017 - січень 2019 року.

На підставі висновку акту перевірки, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 №0166631207 про застосування штрафу.

06.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС "НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА" звернулося до Державної фіскальної служби на податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 №0166631207.

11.05.2019 рішенням Державної фіскальної служби №21634/6/99-99-11-06-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 №0166631207.

Позивач визнає штрафу на суму 14 435, 61 грн., однак оскаржує податкове повідомлення-рішення на суму 288 642, 61 грн.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить за наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 14 п. 201.10 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з врахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день ( включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день ( включно ) календарного місяця - до 15 календарного дня ( включно ) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз зазначених норм дає колегії суддів підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.120-1.1 цієї статті порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, п. 120-1 ст.120 Податкового кодексу України встановлено виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Спірним у вказаній справі є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 року №1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №137/28267 (далі Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І .Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 8 Порядку № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Згідно з п. 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Як вбачається із наявних у справі податкових накладних №555 від 31.05.2017, №727 від 31.07.2017, №815 від 31.08.2017, №944 від 30.09.2017, №1020 від 31.10.2017, №1145 від 31.11.2017, №1232 від 31.12.2017, №1070 від 31.10.2018, №1172 від 30.11.2018, №1270 від 31.12.2018, №130 від 31.01.2018, №235 від 28.02.2018, №331 від 31.03.2018, №447 від 30.04.2018, №553 від 31.05.2018, №652 від 30.06.2018, №654 від 30.06.2018, №745 від 31.07.2018, №744 від 31.07.2018, №844 від 31.08.2018, №965 від 30.09.2018 не надані покупцю з причин складення на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування. Дані зведені податкові накладні містять у верхній лівій частині відмітку у графі Зведена податкова накладна , а також у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість .

Крім того, у згаданій вище податковій накладній зазначено: Продавець - найменування та ІПН ТОВ Навчально-виховний комплекс Новопечерська школа ; Покупець - ТОВ Навчально-виховний комплекс Новопечерська школа та умовний ІПН 600000000000 ; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V); рядки IV, VI (7 %), VIІ-IX не заповнено; графа 4 - зазначено грн. ; графи 3, 5-9 - не заповнено.

Тобто вказані податкові накладна не надаються покупцю саме з причин складання на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому судом враховується, що положеннями пункту 16 Порядку №1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, зокрема, встановлено, що у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже код ставки податку на додану вартість 20 , який зазначений в рядку V розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів / послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ 20 переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.12.2019 року у справі №640/7353/19, від 11.02.2020 року у справі №620/757/19, від 20.03.2020 року у справі №240/5720/19, від 20.05.2020 року у справі №240/3888/19.

Отже, позивач при складенні вищевказаних зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком №1307, заповнювати рядки VII-IX.

Код ставки податку на додану вартість (з умовним ІПН "600000000000 ) у зведеній податковій накладній позивачем не зазначався згідно вимог Порядку, оскільки виписувалась зведена податкова накладна на послуги "освітня діяльність", які згідно з п. 197 ПК України звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що податкові накладні №555 від 31.05.2017, №727 від 31.07.2017, №815 від 31.08.2017, №944 від 30.09.2017, №1020 від 31.10.2017, №1145 від 31.11.2017, №1232 від 31.12.2017, №1070 від 31.10.2018, №1172 від 30.11.2018, №1270 від 31.12.2018, №130 від 31.01.2018, №235 від 28.02.2018, №331 від 31.03.2018, №447 від 30.04.2018, №553 від 31.05.2018, №652 від 30.06.2018, №654 від 30.06.2018, №745 від 31.07.2018, №744 від 31.07.2018, №844 від 31.08.2018, №965 від 30.09.2018 складені за операціями, які звільнені від оподаткування ПДВ, а тому у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів їх реєстрації в ЄРПН.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 26.02. 2019 №0166631207 в частині розміру штрафних санкцій в сумі 288 642,61 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За приписами частини 8 цієї статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторонни, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Новопечерська школа (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд.20, код ЄДРПОУ 39157674) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2019 №0166631207 в частині розміру штрафних санкцій в сумі 288 642,61 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Новопечерська школа (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд.20, код ЄДРПОУ 39157674) за рахунок Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур