Постанова

від 06.12.2021 по справі 560/3573/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3573/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

06 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2021 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, яка полягає у невиплаті на його користь середнього заробітку за весь час затримки належних працівникові сум по день фактичного розрахунку з 09.12.2020 по 04.03.2021 включно та компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 19.05.2020 по 04.03.2021;

- стягнути з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на його користь середній заробіток за весь час затримки належних працівникові сум по день фактичного розрахунку з 09.12.2020 по 04.03.2021 включно в розмірі 115456,20 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати за період з 19.05.2020 по 04.03.2021 в розмірі 8709,69 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

04 жовтня 2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 листопада 2021 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що рішенням сесії Ярмолинецької районної ради від 24 листопада 2015 року ОСОБА_1 був обраний головою Ярмолинецької районної ради.

Відповідно до повноважень, ОСОБА_1 розпорядженням від 18 листопада 2019 року № 78-о скликав 47-у чергову сесію Ярмолинецької районної ради VII скликання. Перше пленарне засідання 47-ї чергової сесії Ярмолинецької районної ради VII скликання відбулося 23 грудня 2019 року. Порядок денний з переліком питань, які мали розглядатися на даному пленарному засіданні, був затверджений та погоджений у відповідності із Регламентом.

В ході пленарного засідання, групою у складі 20 депутатів було ініційовано питання про дострокове припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1 та заступника голови районної ради Лиса Б.М. у зв`язку із створенням нової коаліції у районній раді.

Рішенням Ярмолинецької районної ради №34 від 23.12.2019 року припинено достроково повноваження голови ради ОСОБА_1 з 23.12.2019 року зі звільненням його із займаної посади.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №560/438/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ярмолинецької районної ради Хмельницької області № 33 від 23.12.2019 року про внесення змін до рішення Ярмолинецької районної ради від 24.11.2015 року № 2 Про лічильну комісію . Визнано протиправним та скасовано рішення Ярмолинецької районної ради Хмельницької області № 34 від 23.12.2019 року "Про дострокове припинення повноважень голови Ярмолинецької районної ради ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Ярмолинецької районної ради Хмельницької області з 23.12.2019 року. Стягнуто з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 23.12.2019 року по 18.05.2020 включно. В частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, допущено негайне виконання.

Рішення суду щодо поновлення позивача на посаді Ярмолинецькою районною радою Хмельницької області не виконано.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2021 по справі 560/5969/20 стягнуто з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.05.2020 по 02.10.2020 включно в сумі 184729,92 грн., яке набуло законної сили 10.03.2021 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі 560/819/21 стягнуто Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.10.2020 по 08.12.2020 включно в сумі 88516 (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістнадцять) гривень 42 копійки, яке набуло законної сили 06.05.2021 року.

Відповідно до виписки з карткового рахунку позивача остаточний розрахунок з ним проведено 04.03.2021.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Ярмолинецької районної ради Хмельницької області, яка полягає у невиплаті на його користь середнього заробітку за весь час затримки належних працівникові сум по день фактичного розрахунку та компенсацію втрати частини заробітної плати, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

В частині шостій статті 235 КЗпП України зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною третьою статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом

За статтею статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, таким чином, оскільки позивача звільнено 23.12.2019, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 обчислюється виходячи з виплат за жовтень - листопад 2019 року.

Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно із п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи невиконання Ярмолинецькою районною радою рішення Хмельницького окружного адміністративного суду про поновлення позивача на посаді, на підставі статті 236 КЗпП на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.

За період з 09.12.2020 по 04.03.2021 було 60 робочих днів, середньоденна заробітна плата за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становить 1924,27 грн (відповідно до довідки Ярмолинецької районної ради Хмельницької області від 30 вересня 2020 року №399/01-27), отже згідно розрахунку сума до стягнення становить 60 * 1924,27=115456,20 грн.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу відсутності в діях відповідача бездіяльності та підстав для стягнення компенсації втрати частини заробітної плати за період з 19.05.2020 по 04.03.2021, колегія суддів вказує на слідуюче.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Приписами статей 3, 4 Закону № 2050-III обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, вищенаведені правові норми Закону № 2050-III встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців.

У статті 2 Закону № 2050-III наведено визначення доходу у розумінні цього Закону, а саме - грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно із пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Положеннями пункту 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

З викладеного слідує, що наведені пункти Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-III та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу вимог частини першої статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Спірні ж правовідносини, які склались у цій справі виникли у сфері оплати праці і стосуються виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Як встановлено судом, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року по справі №560/438/20, яким стягнуто з Ярмолинецької районної ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 23.12.2019 року по 18.05.2020 включно, набрало законної сили 06.08.2020 року. Виплату коштів здійснено відповідачем 04.03.2021 року.

Положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.

Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата/грошове забезпечення) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Разом з тим, за приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в рішеннях Верхового Суду України, зокрема, у постановах від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, від 31.03.2020 року № 817/621/18.

Разом з тим, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Виходячи із того, що сума середнього заробітку виплачена позивачеві більше ніж через місяць після набрання рішенням законної сили, на переконання колегії суддів позивач має право на отримання компенсації за період за період з 19.05.2020 по 04.03.2021 у розмірі в розмірі 8709,69 грн., у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Ярмолинецької районної ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.