Постанова

від 01.12.2021 по справі 387/619/21

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/619/21

Номер провадження по справі 2-а/387/22/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстера І. П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачастарший державний інспектор - начальник відділу державного контролю за використанням та охоронною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдич Олександр Петрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якій зазначив, що начальником відділу-старшим державним інспектором Гнєдичем О.П. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №241/0008По/05/01/-21 від 23.07.2021. З оскаржуваної постанови вбачається, що старший державний інспектор Гнєдич О.П. розглянув протокол про адміністративне правопорушення № 241-0008ПТ/04/01/-21 від 13.07.2021, встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.125,126 ЗК України, а саме самовільно без правовстановлюючих документів використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області загальною площею 12,9693 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9308, за що ст.53-1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність. Позивач вважає, що вказану постанову про накладення адміністративного стягнення прийнято з порушенням чинного законодавства України та за відсутності доказів вчинення ним правопорушення. Крім того, ні ОСОБА_1 ні будь-який інший працівник ТОВ "Згода" не приймали участі під час обстеження земельних ділянок, від підписання протоколу не відмовлявся, оскільки не був повідомлений про час і місце розгляду справи, в результаті чого був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Одночасно з поданням вказаної позовної заяви ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що він не був присутнім 23.07.2021 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і постанова не надсилалась йому відповідачем. Відповідач чомусь надіслав постанову на адресу ТОВ " Згода" хоча в оскаржуваній постанові вірно зазначено його адресу проживання. З 26.07.2021 по 05.08.2021 ОСОБА_1 перебував у відряджені, тому не міг оскаржити постанову у десятиденний строк. Позов ним був поданий поспіхом у перший день після повернення з відрядження, тому строк звернення з позовом до суду пропущений з поважних причин.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надало суду 11.11.2021 відзив. Згідно з яким в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Зміст відзиву відповідача зводиться до того, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.04.2021 № 241-ДК призначено здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форми власності, шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки. Проведення перевірки доручено старшому державному інспектору з контролю за використанням та охороною земель у Вільшанському, Новоархангельському, Добровеличківському районах Гнєдичу О.П. Під час перевірки було здійснено виїзд та обстежено: земельна ділянка 7,8 га ( кадастровий номер відсутній), земельна ділянка 2,5 га ( кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 1,8334 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9237) , земельна ділянка площею 0,8359га ( кадастровий номер 3521781900:02:000:9308). Ділянки оброблені, засіяні посівами соняшника, пшениці та кукурудзи. Відповідно до довідки Добровеличківської селищної ради вказані земельні ділянки використовує самовільно без правовстановлюючих документів ТОВ "Згода". Старшим державним інспектором відносно директора відділення "Дружелюбівське" ТОВ "Згода" Тупчієнка С.А. складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КпАП України, від отримання якого останній відмовився у присутності свідків. За результатами розгляду адміністративної справи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Копія постанови направлено поштою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача старший державний інспектор-начальник відділу державного контролю за використанням та охоронною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдич О. П. відзиву до суду не подав.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі здійснення розгляду справи за відсутності учасників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.09.2021 адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.09.2021 року відкрито провадження у справі та зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області надати до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області в термін до 12.10.2021 - належним чином завірену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №241/0008По/05/01/-21 від 23.07.2021 складених відносно ОСОБА_1 за ст.53-1 КпАП України.

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі здійснення розгляду справи за відсутності учасників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до положень ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення стосовно позивача ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України, винесена 23.07.2021, при цьому позивач не був присутнім під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з відомостями, що зазначені у вищевказаній постанові від 23.07.2021, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 відмовився отримувати, свідки зазначені, однак до матеріалів справи не долучені їх пояснення.

Жодного доказу, який би підтверджував факт направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної ним постанови, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містять. Такі докази не були надані відповідачами і в судове засідання.

Позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови від 23.07.2021 він дізнався лише 06.08.2021, отримавши оскаржувану постанову коли приступив до роботи після відрядження, тому строк звернення з позовом до суду пропущений з поважних причин.

Вказана обставина відповідачами належними та допустимими доказами спростована не була, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідачами не дотримано вимоги ч.1 ст.285 КпАП України щодо направлення копії постанови від 23.07.2021.

За таких обставин суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому вказаний строк підлягає поновленню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 суд на підставі досліджених доказів, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Порядок передачі земельних ділянки у власність встановлений статтею 118 Земельного кодексу, відповідно до частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом "б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України, є громадяни та посадові особи.

Отже для притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, окрім встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, необхідно з`ясувати, чи дійсно вчиняються особою дії із зайняття та використання земельної ділянки, чи має право особа використовувати земельну ділянку, тобто чи наявні в неї правові підстави для використання земельної ділянки, чи є дії особи правомірними чи ні.

Так, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке КпАП України передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для розгляду справи, винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності (статті 256, 268, 283 КпАП України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з вимог норм КпАП України, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України, є земельна ділянка.

Частиною 1 статті 79,791 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України, виражається у самовільному зайнятті земельної ділянки.

За визначенням в ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки, як:

- з об`єктивної сторони це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки;

- відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування;

- відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки;

- такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена жодним нормативно-правовим актом України;

- із суб`єктивної сторони такі дії є винними.

Так судом встановлено, що 23.07.2021 старший державний інспектор- начальник відділу державного контролю за використанням та охоронною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдич О.П. визнав громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України та виніс постанову №241/0008По/05/01/-21 про накладення стосовно позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Згідно з вказаною постановою, директор відділення Дружелюбівське ТОВ " Згода" Тупчієнко С.А. порушив вимоги статті 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області загальною площею 12,9693 га , із них земельна ділянка площею 2,5 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9309) , земельна ділянка площею 7,8 га ( кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 1,8334 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9237) , земельна ділянка площею 0,8359га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9308) використовуються самовільно без правовстановлюючих документів ТОВ "Згода" (земельні ділянки засіяні сільськогосподарськими культурами ( а.с. 4).

Підставою винесення даної постанови є протокол про адміністративне правопорушення №241/0008ПТ/04/01/-21 від 13.07.2021, який складений стосовно позивача за ст.53-1 КпАП України.

Підставою складення протоколу про адміністративне правопорушення, як вбачається із матеріалів вказаної адміністративної справи, при перевірці права використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які використовує ТОВ "Згода" загальною площею 12,9693 га, з них: земельна ділянка площею 2,5 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9309) , земельна ділянка площею 7,8га ( кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 1,8334 (кадастровий номер 3521781900:02:000:9237) та земельна ділянка площею 0,8359 га ( кадастровий номер 3521781900:02:000:0308), використовується самовільно ТОВ "Згода" без правовстановлюючої документації. Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду (збитки), що підтверджується Актами обстеження земельної ділянки від 28.05.2021 №27-11-0.44-3563/2-21, №27-11-0.44-3564/2-21, №27-11-0.44-35685/2-21 та №27-11-0.44-3566/2-21.

Водночас зі змісту зазначених актів перевірка здійснена без участі особи чи його представника, що перевіряється, свідків, інших осіб тощо, тобто ні позивач, ні інші особи, якими використовується земельна ділянка, що була об`єктом перевірки, не були повідомлені про проведення зазначеної перевірки, а, відповідно, не змогли скористатися своїм правом на надання пояснень та/або документів на підтвердження чи спростування обставин щодо самовільного заняття земельної ділянки.

Інші докази вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Оспорюючи постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.07.2021, позивач зазначив, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки постанова прийнята по неповністю з`ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи, також вказав, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення не відповідають вимогам закону. Крім того, відповідачем не надано доказів у якому стані знаходиться земельна ділянка, яким чином вона використовується, а також доказів, що земельна ділянка використовується саме ТОВ "Згода", а не інша фізична чи юридична особа.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог ст.53-1 КпАП України, за якою передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Суд зазначає, що у спірній постанові, в порушення вимог ст. 256 КпАП України не зазначено часу та місця вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КпАП України).

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1,2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень .

Частиною 1 ст.2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Отже відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких у відповідності до ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, на спростування доводів позивача не представлено суду жодних доказів, які б підтверджували в діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КпАП України доведеною в законний спосіб, в зв`язку з чим суд вважає, що доводи позивача є не спростованими та слушними, а тому його вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-1 КпАП України у виді штрафу в сумі 340 грн підлягають задоволенню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України - закриттю.

Керуючись ст.ст. 2,12,19, 20, 46, 77, 243, 257, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачастарший державний інспектор- начальник відділу державного контролю за використанням та охоронною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдич Олександр Петрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №241/0008По/05/01/-21 від 23.07.2021 старшого державного інспектора-начальника відділу державного контролю за використанням та охоронною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдича Олександра Петровича про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 340,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер