Постанова

від 30.11.2021 по справі 263/5927/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2942/21

263/5927/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„30» листопада 2021 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 263/5927/21

Номер провадження 22-ц/804/2942/21

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Лопатіної М.Ю., Пономарьової О.М.

за участю секретаря: Лазаренко Д.Т.

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ Маріупольхліб

третя особа - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 вересня 2021 року головуючого судді Кияна Д.В. зі складанням повного тексту судового рішення 14 вересня 2021 року по цивільній справі про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольхліб (далі - ТОВ Маріупольхліб ) про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що 14 жовтня 2018 року приблизно о 07-45 год. водій спеціалізованого автомобіля АС-0 3302 АХ1-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є третьою особою у справі ОСОБА_2 , здійснюючи перевезення хлібопродуктів на території міста Маріуполя, скоїв наїзд, зокрема на позивача, коли остання виходила з трамваю під час його зупинки.

По даному факту СВ Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області було відкрито кримінальне провадження № 12018050000000916 від 14 жовтня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Постановою від 28 квітня 2020 року старший слідчим Воробей А.О. закрито кримінальне провадження на підставі абзацу 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи у діях водія ОСОБА_2 наявні порушення п. 18.8 ПДД України, які перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП. Водій ОСОБА_2 в процесі досудового розслідування по кримінальній справі не заперечував факт наїзду на людей на трамвайній зупинці 14 жовтня 2018 року, як на причину наїзду, посилався на хворобливий стан свого здоров`я, який миттєво виник у нього перед наїздом.

В результаті наїзду автомобілем позивачу причинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок чого вона досі змушена лікуватися та витрачати на це кошти, наразі ця сума складає 66 249 грн.

Жовтневий районний суд м. Маріуполя у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Страхова компанія ВУСО про стягнення матеріальної та моральної шкоди затвердив мирову угоду між сторонами, відповідно до якої страхова компанія виплатила 32 000 грн, позов в частині стягнення моральної шкоди з відповідача ТОВ Маріупольхліб судом залишено без розгляду.

Діями водія ОСОБА_2 , працівника відповідача ТОВ Маріупольхліб , позивачу спричинено моральну шкоду у розмірі 180 000 грн, яка складається з наступного: тривале лікування (більше 29 місяців) та перенесені дві операції - 50 000 грн; погіршення стану здоров`я, що змусило перебудувати особисте життя - 30 000 грн; перенесення шокової болі під час наїду та операцій і по теперішній час - 30 000 грн; порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя - 10 000 грн; потреба позичати грошові кошти, що є принизливим для позивача - 10 000 грн; травми, постійна біль та переживання позбавили позивача нормального сну, відпочинку та усугубили фізичний та психічний стан - 20 000 грн; погіршення перспективи особистого життя - 30 000 грн.

Просила стягнути з відповідача 180 000 грн моральної шкоди та 2000 грн вартості правничої допомоги.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Маріупольхліб на користь ОСОБА_1 5 000 грн,на відшкодування судових витрат 56 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та наданим доказам, порушення норм матеріального та процесуального права.В обґрунтування доводів скарги, зокрема, зазначає, що зменшення розміру моральної шкоди з 180 000 грн до 5 000 грн не мотивовано в рішенні суду, судом безпідставно встановлено розмір моральної шкоди у розмірі лише 10 000 грн, та виключено з цієї суми 5000 грн, яка на думку суду увійшла до складу 32 000 грн, які страхова компанія ВУСО виплатила по мировій угоді, як матеріальну шкоду. В мировій угоді зовсім не зазначено, що в сумі 32 000 грн міститься 5000 грн моральної шкоди. Вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням статей 23, 1167 ЦК України, оскільки судом не прийнято до уваги фізичну біль та глибину страждань, глибину душевних страждань, не враховано інші обставини, які позивачем викладені суду та підтверджені доказами ; судом порушено принципи розумності та справедливості.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник адвокат Богославець М.М. підтримали доводи скарги. У судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ Маріупольхліб адвокат Самодерженкова Т.О. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ,оскільки рішенням суду було правильно прийнято до уваги,що на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ СТ ВУСО .

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з`явився,належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки із медичної карти № НОМЕР_2 стаціонарного травматологічного відділення КЗОЗ ОЛІЛ м. Маріуполь ОСОБА_1 госпіталізована в стаціонар 19 жовтня 2018 року, виписана 31 жовтня 2018 року; анамнез захворювання : зі слів хворої, травма отримана внаслідок ДТП 14 жовтня 2018 року. Лікувалась в хірургічному відділенні з 14 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року, переведена для подальшого лікування у травматологічне відділення. Діагноз: закритий перелом зовнішнього виростка великогомілкової кістки праворуч зі зміщенням, закритий перелом ІІІ - ІУ ребер праворуч, рекомендовано продовжувати лікування у відділенні травматології КЗОЗ ОЛІЛ м. Маріуполь . Оперативне лікування в плановому порядку.

Відповідно до виписки із медичної карти № НОМЕР_3 стаціонарного травматологічного відділення КЗОЗ ОЛІЛ м. Маріуполь ОСОБА_1 госпіталізована в стаціонар 01 листопада 2018 року, виписана 14 листопада 2018 року. Діагноз: закритий перелом зовнішнього виростка великогомілкової кістки праворуч зі зміщенням. Операція проведена 01 листопада 2018 року.

Відповідно до виписки із медичної карти № НОМЕР_4 стаціонарного травматологічного відділення КЗОЗ ОЛІЛ м. Маріуполь ОСОБА_1 госпіталізована 02 грудня 2019 року, виписана 13 грудня 2019 року. Діагноз: зрослий перелом зовнішнього виростку правої виликогомілкової кістки. Операція проведена 03 грудня 2019 року.

Відповідно до висновку комп`ютерної томографії правого колінного суглобу ОСОБА_3 , КТ ознаки компресіонно-оскольних всередині суглобового перелому латерального виростка правої кістки зі зміщенням, поширенням перелому на метафиз і на межмищелкового піднесення, крайового перелому медіального виростка великогомілкової кістки з непрямими ознаками пошкодження зв`язкового апарат і наявністю травматичного гемартроза.

Постановою про закриття кримінального провадження від 28 квітня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050000000916 від 14 жовтня 2018 року закрито на підставі п. 14 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Постановою встановлено, що 14 жовтня 2018 року приблизно о 07.45 годині, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував спеціалізованим автомобілем АСЮ 3302 АХІ-1 р/н НОМЕР_1 , на якому здійснював перевезення хлібу на території міста Маріуполя, та рухаючись по бул. Шевченко зі сторони вул. Куїнджи в напрямку вул. Торгової на трамвайній зупинці громадського транспорту бул. Шевченко скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які виходили з трамваю Татра Т-3 номер НОМЕР_5 , водій якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зупинила вказаний трамвай на зазначеній зупинці, та здійснювала посадку-висадку пасажирів.

В результаті даної ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді гемопневматорекса, тупої травми живота, переламу кісток тазу, та ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою лівого ліктьового суглобу. Вказані особи були доставлені до МЛ №4 м. Маріуполя.

Відповідно до висновку експерта №1/19-117 від 03 липня 2019 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем АС-G 3302 АХІ-І реєстраційний номер НОМЕР_1 по проїзній частині бул. Шевченко за сторони вул. Куїнджи в напрямку вул. Торгової в районі трамвайної зупинки громадського транспорту бул.Шевченко в Центральному районі м. Маріуполя, для забезпечення безпеки дорожнього руху, з моменту повної зупинки трамваю Татра Т-3 номер НОМЕР_5 та відкриття його дверей, повинен був не продовжувати рух автомобіля вперед, а зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які йдуть з боку відчинених дверей від трамвая, що стоїть на зупинці, продовжувати рух автомобілю дозволявся лише тоді, коли пішоходи залишать проїзну частину і в трамваї зачиняться двері.

Водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти вказаної ДТП.Дії водія ОСОБА_2 не відповідали п. 18.8 ПДР України.Дії водія ОСОБА_2 знаходилися в причинному зв`язку з настанням ДТП, оскільки водій ОСОБА_2 , виконуючи вимоги ПДР України, мав технічну можливість запобігти настання ДТП.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2020 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ПрАТ ВУСО про відшкодування шкоди, третя особа: ОСОБА_2 , відповідно до якої шляхом взаємних поступок сторони досягли мирової угоди про відшкодування шкоди в такий спосіб: ПрАТ Страхова компанія ВУСО визнає свої зобов`язання перед ОСОБА_1 по сплаті грошових коштів в розмірі 32 000 грн. ПрАТ Страхова компанія ВУСО зобов`язується здійснити виплату протягом п`яти банківських днів, після затвердження даної мирової угоди, ОСОБА_1 узгодженої суми у розмірі 32 000 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок. Грошові кошти вважаються отриманими ОСОБА_1 з моменту зарахування відповідної суми на банківський рахунок. ПрАТ Страхова компанія ВУСО не відшкодовує ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги. Закрито провадження у справі.

Вказаною ухвалою встановлено, що позивач звернулась до суду з позовом, яким просила стягнути з ПрАТ Страхова компанія ВУСО на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі

66 248 грн, а також 10 000 грн моральної школи, а всього 76 248 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відповідача ТОВ Маріупольхліб залишено без розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з ТОВ Маріупольхліб на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн,суд першої інстанції посилаючись на ст.ст.1172,1187 ЦК України ,ст.ст.23,1167 ЦК України,Закон України Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів виходив з того,що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебував у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Оскільки під час ДТП, внаслідок якої з вини водія ОСОБА_2 , була завдана шкода позивачу, вказаний водій перебував у трудових відносинах з відповідачем, то відповідальність за шкоду несе ТОВ Маріупольхліб як роботодавець та законний володілець джерела підвищеної небезпеки.Позивач в результаті ДТП зазнала тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у зв`язку з якими вона тривалий час перебувала на лікуванні.Вказане ушкодження здоров`я безумовно потягнуло за собою заподіяння потерпілій моральної шкоди, яка полягає в порушенні його звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, у фізичному болю та стражданнях, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.Зважаючи на тривалість лікування, перенесені дві операції, зміну способу життя на більш пасивне, глибину моральних страждань, що виразились у погіршенні сну та фізичному стані в цілому, погіршенні морального стану, вимог розумності, виваженості і співмірності, суд визначає розмір моральної шкоди у виді 10 000 грн.

Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача як власника вищевказаного транспортного засобу на час ДТП була застрахована у ПрАТ СТ ВУСО , що підтверджується полісом страхування № АМ 2241510. Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Відповідно до статті 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2241510 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Статтею 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Встановивши, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ СТ ВУСО , стягненню з відповідача підлягає сума, яка не перевищує 5% розмір від страхової виплати за шкоду, заподіяною здоров`ю.

Зважаючи, що укладаючи мирову угоду позивач та ПрАТ СТ ВУСО визначили загальний розмір коштів, який підлягає відшкодування, який в себе включає відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди, то суд вважав за необхідне зменшити визначений судом загальний розмір моральної шкоди на 5 000 грн, тобто на максимальну суму відповідальності страховика.

За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що обов`язок з відшкодування шкоди завданої позивачу необхідно покласти на ТОВ Маріупольхліб .

Звертаючись із позовом ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 180 000 грн.Судом першої інстанції визначено розмір відшкодування в сумі 5 000 грн.

Апеляційний суд вважає заниженим розмір моральною шкоди, завданої позивачу внаслідок винних дій відповідача.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги її доводи про те, що вона більше 29 місяців знаходилася на лікуванні,перенесла дві операції. На підтвердження вказаних обставин позивач додала медичні документи .

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач у зв`язку з ушкодженням її здоров`я беззаперечно зазнала фізичного болю, що підтверджується медичними висновками і лікуванням як одразу після ДТП так і на даний час, що свідчить про тривалість лікування та відновлення її фізичного та психічного стану.

Позивач зазнала не тільки фізичного, а й душевного болю, пов`язаного із вимушеними змінами у житті внаслідок отриманої травми, що було наслідком додаткових витрат як коштів так і часу на лікування, вона хвилювалась за власне здоров`я та про можливість відновлення свого попереднього фізичного та психічного стану.

Душевні страждання позивача пов`язані також із зміною її сталого способу життя, тимчасовою втратою працездатності, соціальних зв`язків.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції урахував конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань позивача, вимоги розумності та співмірності відшкодування завданій шкоді. Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не надав належну оцінку стану здоров`я потерпілого, не врахував тяжкість вимушених змін у житті позивача, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд мав виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому,апеляційний суд ,дослідивши матеріали справи , враховуючи розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 , з огляду на те,що позивач отримала тілесні ушкодження,зазнала душевних страждань ,виходячи із засад розумності та справедливості, вважає за необхідне рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди змінити, стягнувши із ТОВ Маріупольхліб на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру моральної шкоди.

Крім того,апеляційний суд вважає за необхідне , рішення суду в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку,дії,бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження понесених витрат, ОСОБА_1 надала договір про надання правової допомоги № 51 від 23 лютого 2021 року ,відповідно до умов якого адвокат Маріупольської міської колегії адвокатів Богославець М.М. надає ОСОБА_1 правові послуги по складенню позовної заяви до суду про стягнення моральної шкоди з ТОВ Маріупольхліб у розмірі 180 000 грн та участь у судовому розгляді справи (а.с.30-32), розрахунок гонорару по договору про надання правової допомоги № 51 від 23 лютого 2021 року між адвокатом Богославець М.М. та клієнтом ОСОБА_1 ,підписаний сторонами,відповідно якого : 1.перша зустріч і співбесіда з клієнтом,консультація,узгодження позиції -100 грн; 2.збір доказів для складання позову-200 грн; 3.складання позову про стягнення моральної шкоди-300 грн; 4.ксерокопія документів в суд і відповідачу і їх засвідчення-100 грн; 5.підготовка до судового засідання вивчення нормативних матеріалів по предмету позову -300 грн; 6.участь у судових засіданнях -1000 грн,всього 2000 грн (а.с.29) та квитанцію до прибуткового касового ордеру про сплату ОСОБА_1 2000 грн (а.с.33).

З огляду на викладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи,апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі, встановленому договором про надання правничої допомоги - 2 000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, із відповідача слід стягнути в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1800 грн та судові витрати,понесені у зв*язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2700 грн.

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 вересня 2021 року змінити в частині визначення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольхліб , ЄДРПОУ 41685757, яке знаходиться за адресою: 87541, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ломізова, буд. 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , збільшивши його з 5 000 (п`яти тисяч) грн до 50000 (п`ятдесяти тисяч) грн.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольхліб , ЄДРПОУ 41685757, яке знаходиться за адресою: 87541, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ломізова, буд. 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн (дві тисячі) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольхліб , ЄДРПОУ 41685757, яке знаходиться за адресою: 87541, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ломізова, буд. 1, на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн та судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 06 грудня 2021 року .

Судді: