Рішення

від 07.12.2021 по справі 701/707/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/707/21

Номер провадження2/701/340/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - І.Д.Калієвський

за участю секретаря - Г.І.Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради Черкаської області про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення юридичних фактів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення юридичних фактів.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Дана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 липня 2017 року. Останнім місцем проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується довідкою виконавчого комітету Молодецької сільської ради №179 від 18 лютого 2019 року. Як на даний час позивачем з`ясовано, то ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_2 у вигляді: Житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.02.2005 року. Земельної ділянки площею 0,3572 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123185500:01:002:0200, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Земельної ділянки площею 1,8678 га., яка розташована в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123185500:02:001:0428. В липні місяці 2021 року позивачем з`ясовано, що 12 липня 2012 року ОСОБА_2 залишив заповіт на ім`я позивача, який посвідчений секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. А саме позивач в липні місяці 2021 року приїхав в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області в будинок де проживав батько, і разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 вирішили здійснити генеральне прибирання будинку по АДРЕСА_1 . Під час прибирання будинку, перебирання старих речей, батькових записників та книг, позивачем та його дружиною ОСОБА_4 було знайдено заповіт від 12 липня 2012 року від імені ОСОБА_2 на ім`я позивача, який посвідчений секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Згідно ст. 1223 ЦК України позивач має право на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач погано себе почував ( проблеми зі здоров`ям), тому не мав можливості приїхати з м. Черкаси до с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області та займатися спадковим майном, здійснювати генеральне прибирання будинку, де могло б було виявлено і заповіт. В подальшому, 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 , відповідно до якої з 12.03.2020 по 03.04.2020 на усій території України установлено карантин. 25 березня 2020 року вказаний строк продовжений до 24 квітня 2020 року. 22 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України продовжено дію карантину до 11 травня 2020 року. 4 травня 2020 року Кабінет Міністрів України продовжив дію карантину до 22 травня 2020 року. 17 червня 2020 року Кабінет Міністрів України, шляхом внесення змін в низку актів Кабінету Міністрів, якими встановлені карантинні обмеження, продовжив дію карантинних обмежень до 31 липня 2020 року. Отож, враховуючи карантинні обмеження у позивача не було можливості приїхати в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області, для того аби розібратися зі спадковим майном яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тільки в липні місяці 2021 року позивач зміг приїхати в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області, та здійснюючи генеральне прибирання будинку знайти заповіт. У встановлений законом строк позивач не подав до Маньківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою того, що позивач не подав заяву про прийняття спадщини, є те що він не знав про існування заповіту на його користь. А саме заповіт та правовстановлюючі документи на спадкове майно зберігалися, як він наразі з`ясував у будинку по АДРЕСА_1 , які позивачем були знайдені тільки в липні місяці 2021 року. Позивач вважає, що необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Також позивач просить суд прийняти до уваги постанову ВСУ справа №6-1320 ЦС17 від 23.08.2017 року, що винесена при розгляді неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права де ВСУ дійшов висновку, що необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Звернувшись в липні місяці 2021 року в усному порядку на консультацію до нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав після ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріус роз`яснила, що оформити на даний час спадкові права після ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є не можливим, оскільки: по - перше, пропущено строк для прийняття спадщини, по-друге, відсутній родинний зв`язок між спадкоємцем та спадкодавцем, а саме відповідно до свідоцтва про смерть померлого записано - ОСОБА_2 , а відповідно до свідоцтва про народження позивача батьком значиться ОСОБА_5 , по-третє, згідно правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 1,8678 га., власником вказано ОСОБА_5 , а спадкодавцем є ОСОБА_2 . Нотаріус враховуючи ситуацію позивача порадила звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 1,8678 га., яка розташована в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123185500:02:001:0428, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №122588 від 15 вересня 2004 року виданого на ім`я ОСОБА_5 , належність ОСОБА_6 , та встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, але згідно письмової заявипредставника позивача просять розгляд справи проводити у їх відсутність та підтримують позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явивився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 липня 2017 року (а.с.10).

Факт того, що померлий ОСОБА_2 доводиться позивачу батьком підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с.11).

Згідно заповіту від 12 липня 2012 року вчиненого ОСОБА_2 , вбачається, що останній заповів позивачу як сину житловий будинок, присадибну земельну ділянку, державний акт на право власності на землю серії ЧР №122588 та грошовий вклад по рахунку № НОМЕР_2 в філії Ощадбанку в с.Молодецьке (а.с.12, 13-18).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в липні місяці 2021 року позивачем з`ясовано, що 12 липня 2012 року ОСОБА_2 залишив заповіт на ім`я позивача, який посвідчений секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, оскільки саме в липні 2021 року позивач приїхав в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області в будинок де проживав батько, і разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 вирішили здійснити генеральне прибирання будинку по АДРЕСА_1 . Під час прибирання будинку, перебирання старих речей, батькових записників та книг, позивачем та його дружиною ОСОБА_4 було знайдено заповіт від 12 липня 2012 року від імені ОСОБА_2 на ім`я позивача, який посвідчений секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. В подальшому, 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 , відповідно до якої з 12.03.2020 по 03.04.2020 на усій території України установлено карантин. 25 березня 2020 року вказаний строк продовжений до 24 квітня 2020 року. 22 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України продовжено дію карантину до 11 травня 2020 року. 4 травня 2020 року Кабінет Міністрів України продовжив дію карантину до 22 травня 2020 року. 17 червня 2020 року Кабінет Міністрів України, шляхом внесення змін в низку актів Кабінету Міністрів, якими встановлені карантинні обмеження, продовжив дію карантинних обмежень до 31 липня 2020 року, тому враховуючи карантинні обмеження у позивача не було можливості приїхати в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області, для того аби розібратися зі спадковим майном яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дані факти підтверджуються і письмовими показами гр. ОСОБА_3 .

У встановлений законом строк позивач не подав до Маньківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивач не знав про існування заповіту на його користь, що підтверджується довідкою нотаріуса про відсутність спадкової справи (а.с.52).

Факт належності правовстановлюючого документу, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №122588 від 15 вересня 2004 року виданого на ім`я ОСОБА_5 , який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 1,8678 га., яка розташована в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123185500:02:001:0428, належність ОСОБА_2 померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , та факт родинних відносин між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наступним: паспортом громадянина України ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області (а.с.8-9); свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21 липня 2017 року ОСОБА_2 (а.с.10); свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12 листопада 1962 року виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с.11); заповітом складеним ОСОБА_2 12 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_7 як сина (а.с.12); державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №122588 виданого на ім`я ОСОБА_5 (а.с.13); свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.02.2005 року на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке видано на ім`я ОСОБА_2 (а.с.14); витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.02.2005 року (а.с.15); державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №113455 виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с.16); копією паспорта ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області (а.с.19).

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Положеннями п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року встановлено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасною випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив с трок для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК ( 435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга етапі 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-85цс12).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 14.09.2016 року (Справа №6-1215цс16), за змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Крім того суд зазначає, що при цьому, момент звернення позивача до суду з указаним позовом, при доведеності поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, не має правового значення для вирішення даного спору по суті, оскільки відповідно до норми ч. 3 ст. 1272 ЦК України, визначальним у спірних правовідносинах є встановлення факту поважності причин пропущення спадкоємцем саме шестимісячного строку, встановленого законом для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а не будь-якого іншого строку.

Суд погоджується з тим, що позивач пропустив термін установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, та враховує, що в даний період на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19.

Також суд вважає що має місце поважність причин пропуску строку позивачем для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується належними та допустимими доказами, які судом оцінено відповідно до положень статті 89 ЦПК України.

Суд також зазначає, що запроваджений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19 також обмежив дії спадкоємця на вчасне подання заяви про прийняття спадщини.

Суд у даному випадку приймає до уваги пояснення позивача щодо пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому за своїм внутрішнім переконанням визнає таку причину пропуску поважною в розумінні ст. 1272 ЦК України.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке Маньківського району Черкаської області, актовий запис №23 від 21.07.2017 року, дійсно доводився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 - батьком .

Встановити факт, того що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №122588 від 15 вересня 2004 року виданого на ім`я ОСОБА_5 , який підтверджує право власності на земельну ділянку площею 1,8678 га., яка розташована в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123185500:02:001:0428, належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовжити термін на прийняття спадщини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д. Калієвський