Постанова

від 30.11.2021 по справі 394/660/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

30 листопада 2021 року м. Кропивницький

справа № 394/660/20

провадження № 22-ц/4809/1716/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Єгорової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , Новоархангельська селищна рада Новоархангельського району Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 року, у складі судді Партоліної І.Л.,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку .

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , який прийняв у спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_3 . Отримавши спадщину він звернувся до Новоархангельської селищної ради з метою приватизації земельної ділянки для обслуговування будинку, яка своїми рішеннями від 27 червня 2019 року за №1776 та від 12 вересня 2019 року за №1941 надала дозвіл на розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0525 га, у тому числі по угіддях 0,0525 га малоповерхової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку за вищезазначеною адресою. Під час приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, було встановлено, що земельна ділянка, яка належить відповідачеві, накладається на земельну ділянку позивача, у зв`язку з чим він не має змоги оформити свої права як власника земельної ділянки. Крім того, позивачем при ознайомленні з актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 14 травня 2018 року, який є складовою технічної документації і який йому було надано ТОВ ОксамитСервіс при отриманні відповіді на запит, було встановлено, що підпис, який на ньому зазначений у графі ОСОБА_1 є сфабрикованим, оскільки ним не ставився, акт ним не підписувався. Вказав, що діями відповідачів було порушено його право на безоплатну приватизацію земельної ділянки біля його домоволодіння і дана обставина стала приводом для звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 рокуу задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Кравченко Р.М. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Адвокат Міхальова В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Новоархангельська селищна рада Новоархангельського району Кіровоградської області у судове засідання свого представника не направила. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представника відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 червня 2019 року ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , а саме житловий будинок з належними надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 (а.с.22)

Рішенням сесії Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 27 червня 2019 року №1776 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови у АДРЕСА_1 та зазначено, що уточнену площу земельної ділянки слід визначити при проведенні геодезичної зйомки та розробленні проекту (а.с.15).

Відповідно до листа ТОВ ОксамитСервіс від 24 червня 2020 року, адресованого на ім`я позивача, встановлено, що після проведення геодезичної зйомки в результаті узгодження межі був встановлений факт незгоди ОСОБА_1 з межею з боку суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 (а.с.16).

Також позивачем на підтвердження своїх вимог до суду були надані копії плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової зйомки, та Звіту, складеного на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_5 , відповідно до якого за результатами кадастрової зйомки в реальному часі складений план земельної ділянки в масштабі 1:500, на якому накреслено межі земельної ділянки під номером АДРЕСА_3 , що збігаються з лінійними спорудами і рубежами (парканами, огорожами), земельної ділянки під номером АДРЕСА_4 та земельної ділянки під номером АДРЕСА_5 , що зареєстровані в Державному земельному кадастрі. Геодезичною зйомкою було встановлено, що земельна ділянка під № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , накладається на земельну ділянку під АДРЕСА_4 , яка надавалась для відведення ОСОБА_1 . Площа накладки становить 0,0048 га. Земельна ділянка під номером АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_6 накладається на земельну ділянку під номером 1, площа накладки становить 0,0009 га (а.с.17, 20).

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням сесії Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 01 листопада 2018 року №1444 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 ; передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0555 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3523655100:50:028:0050, із земель житлової та громадської забудови у АДРЕСА_2 (а.с.90). Вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав, номер запису - 29026604.

Також позивачем на підтвердження позовних вимог надано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 14 травня 2018 року, підшитому у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ-В.02.01.) за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлений ТОВ Оксамитсервіс , який міститься зі зворотного боку документа в графі гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 із підписом нібито останнього (а.с.79).

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2021 року по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу (а.с.127-128).

Висновком Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29 квітня 2021 року №1138/1139/21-27 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 14 травня 2018 року, підшитому у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ-В.02.01.) за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлений ТОВ Оксамитсервіс , який міститься зі зворотного боку документа в графі гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 __(підпис) , виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою,без наслідування його підпису (а.с.141-145).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що оспорюване рішення, порушує його права чи законні інтереси, зокрема, щодо права користування земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтями 15 , 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За правилами статей 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України ).

Отже, підставами для визнання недійсним акту (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною третьою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 ЗК України .

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами першою, четвертої, сьомою статті 55 Закону України Про землеустрій в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Отже, набуття права користування та права власності на земельну ділянку пов`язане із здійсненням комплексу робіт: проведенням кадастрової зйомки землі з геодезичним встановленням меж земельної ділянки, яка включає, зокрема, і перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки, погодження цих меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. Виконання усіх підготовчих робіт з виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку передбачає перевірку того, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Згідно з частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Отже, право власності, користування земельною ділянкою, може бути набуте громадянином лише в порядку, передбаченому ЗК України або іншими законами України та підтверджено відповідними доказами.

В поданій позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він не погоджував межі земельної ділянки відповідача своїм підписом, не був присутнім під час складання акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 14 травня 2018 року і підпис, який на ньому зазначений від його імені є сфабрикованим, а відповідач своїми неправомірними діями, які виразились у підробці його підпису у акті прийому передачі, а Новоархангельська селищна рада, затвердивши технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , порушила право позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки біля його домоволодіння.

Враховуючи те, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо підтвердження права власності чи права постійного користування ним земельною ділянкою за адресою по АДРЕСА_1 , розміру земельної ділянки, яка надавалася спадкодавцеві для обслуговування домоволодіння та мала обліковуватися у по господарській книзі, а також доказів розробки позивачем проекту землеустрою на підставі зазначених рішень саме у розмірі 0,0525 га та отримання в подальшому земельної ділянки у користування чи у власність, колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що порушення процедури набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, які б могли бути самі по собі беззаперечною підставою для припинення його права власності на спірну земельну ділянку, відсутні.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Крім того, у судовому засіданні не встановлено, що право позивача на приватизацію земельної ділянки порушено, оскільки п. 3 оспорюваного рішення Новоархангельської селищної ради зазначено, що уточнену площу земельної ділянки необхідно визначити при проведенні геодезичної зйомки та розробленні проекту землеустрою, а, крім того, не доведено, що земельну ділянку надано у власність відповідачеві за рахунок земельної ділянки позивача.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами, що оспорюване рішення порушує його права чи законні інтереси, зокрема, щодо права користування земельною ділянкою та її подальшої приватизації.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що право позивача на отримання у власність земельної ділянки, передбачене статтями 118 , 119 ЗК України, оскаржуваним рішенням та записом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не порушено, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 рокубез змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2021 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді Л .М. Дьомич

C .М. Єгорова