Рішення

від 25.11.2021 по справі 766/10954/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/10954/21

н/п 2/766/11243/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

при секретарі Ференц А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні , моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач в липні 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним наказ директора Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" № 86-к від 10.06.2021 року про звільнення його за п.1 ст.41 КЗпП України; поновити його на посаді заступника директора підприємства; стягнути з відповідач заборгованість по заробітній платі в сумі 73 700грн.; грошову компенсацію за невикористану відпустку та за 8 календарних днів щорічної додаткової відпустки , як за ненормований робочий день за період 28.04.2020 /11.06.2021 року; середній заробіток за час вимушеного прогулу, за весь час затримки розрахунку при звільненні., моральну шкоду в сумі 30 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору укладеного 27.04.2020 року між ним та відповідачем, його з 28.04.2020 року прийнято на роботу та призначено на посаду заступника директора Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (надалі ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" ). Наказом № 86-к від 10.06.2021 року його звільнено з займаної посади за п.1 ст.41 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, з порушенням його трудових прав, оскільки не вчинював дисциплінарного проступку, підстави для звільнення не підтверджені жодними належними доказами, наказ не містить правового обґрунтування , не сформульовано порушення, яке стало підставою звільнення. В зв`язку з допущенням роботодавцем при звільненні трудового законодавства, він змушений звернутися до суду за захистом своїх трудових прав. У день звільнення з ним не було проведено повний розрахунок не виплачено заборгованість по заробітній платі та компенсацію за 33 дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 28.04.2020 по 11.06.2021 року та за 8 календарних днів щорічної додаткової відпустки як за ненормований робочий день. Згідно Договору від 27.04.2020 року вартість послуг виконавця становить 17 000грн за один місяць. З лютого 2021 року по день звільнення 10.06.2021 року йому заробітна плата не виплачувалась та заборгованість становить 73 700грн. Відпустка ним також жодного разу не була використана. 22.06.2021 року ним було отримано оригінал трудової книжки, всі вказані виплати ним не було отримано, що порушує його права. Крім того зазначає, що неправомірними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду яка виразилась у стресі, нервовому навантаженні, розладі здоров`я, його сім`я залишилася без засобів існування. Моральну шкоду оцінює в розмірі 30 000грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.07.2021 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

19.07.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог . В обґрунтування своєї позиції зазначає, що укладений з позивачем 27.04.2020 року договір не відповідає встановленій формі трудового контракту, він не є трудовим договором або контрактом. З позивачем був укладений звичайний трудовий договір шляхом видання наказу про прийом позивача. Позивача звільнено за грубі порушення які виразились в укладанні 17.05.2021 року в супереч Статуту , без доручення та погодження з директором договорів, щодо проведення ремонтних робіт в спальних корпусах № 1,2,3 бази відпочинку Маяк , які перебувають у віданні відповідача. Попередній директор видав розпорядження від 28.05.2021 року про надання позивачем роз`яснень щодо не погодження з директором ціни ремонту приміщень та допуску робітників до виконання робіт. Наказом від 02.06.2021 року № 23-П призначено проведення внутрішнього службового розслідування з даного приводу. За результатами перевірки встановлено про проведення ремонтних робіт без відома директора підприємства та без затвердженого кошторису. Позивачем взято у підприємства 72 700 грн на поточні потреби, будь-якого звіту з приводу витрачання коштів надано не було.

Таким чином грубе порушення полягає в тому, що позивач, всупереч Статуту без погодження з директором, не ставлячи останнього до відома, без відповідних повноважень, без доручення почав проводити ремонтні роботи корпусів баз відпочинку, взяв у підприємства кошти також без відома директора на поточні потреби і не прозвітував про використання цих коштів, що призвело до матеріальної шкоди в розмірі 72 700грн.З приводу вчинення позивачем злочину, попередній директор ОСОБА_2 звернувся до органів поліції.

Наказ про звільнення складений відповідно типової форми № П-4 та відповідає вимогам законодавства.

Оскільки договір від 27.04.2020 року не є трудовим договором, тому він не встановлює розмір заробітної плати, Тобто сума 17 000грн. є іншою винагородою відмінною від заробітної плати та не може братися в основу для розрахунків. Час фактичної роботи в позовній заяві позивачем не зазначений , що унеможливлює визначення кількість днів щорічної відпустки за які необхідно виплатити компенсацію. При визначенні моральної шкоди позивачем не вказано в чому полягає взаємозв`язок між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди, не вказав з чого він виходив визначаючи суму шкоди.

28.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначено про звільнення позивача в період його непрацездатності, що суперечить вимогам чинного законодавства, наказ про звільнення не містить чітко сформульованого одноразового порушення, яке стало підставою для звільнення, не зазначено ні причин ні підстав звільнення. Заборгованість з заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку визначена Головним управлінням Держпромі у Херсонській області на підставі проведеного заходу державного контролю у виді інспекційного відвідування підприємства з вимог додержання вимог законодавства про працю в частині припинення трудового договору за виплати всіх сум, що належить позивачу при звільненні. На підтвердження завдання моральної шкоди позивачем надано витяг з медичної картки амбулаторного хворого та лист непрацездатності. Посилання представника відповідача на те, що позивач є фізичною особою підприємцем є недоречним, оскільки громадянину України не заборонено мати декілька видів роботи.

04.10.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що відповідь на відзив підлягає відхиленню. Зазначає, що діє позивача мали одноразове грубе порушення припису головного керівного документу, внаслідок чого підприємству завдано матеріальний збиток. Наказ про звільнення відповідає встановленій формі містить причини та підстави звільнення. В день звільнення позивач вийшов на роботу та не повідомляв будь-кого про хворобу, відмовився підписати наказ про звільнення про що скалений відповідний акт та покинув робоче місце .

22.10.2021 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованостей, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі в сумі 75 327,62грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 118023,40 грн за період за період з 19.06.2021 року по 25.11.2021 року по, витрати на правову допомогу в сумі 10 000грн.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та за 8 календарних днів щорічної додаткової відпустки , як за ненормований робочий день за період 28.04.2020 /11.06.2021 року залишені без розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та проведення розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його часті на підставі наявних в справі доказів, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на підставі договору з заступником директора укладеного 27.04.2020 року між ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" ( замовник) в особі директора та ОСОБА_1 ( виконавець) позивача призначено о на посаду заступника директора з 28.04.2020 року.

Згідно п.3.1. вартість послуг виконавця становить 17 000 грн. за один місяць надання послуг без урахування податкових зобов`язань.

Пунктом 4 визначено виконавець не зобов`язаний дотримуватись режиму роботи та правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві. (а.с.11-13)

Наказом директора підприємства № 36-к від 10.06.2021 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за п.1 ст.41 КЗпП України за грубі порушення трудових обов`язків .(а.с.16)

Від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився про що складено відповідний акт від 10.06.2021 рок (а.с.94,105)

Вищевикладене підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 .(а.с.14)

Згідно п.4.2,4.3 Статуту підприємства затвердженого постановою президії Центрального правління УТОС від 05.06.2018 р № 06-3р підприємство очолює директор, що діє за принципом одноосібного керування та на основі поєднання прав інтересів УТОС і трудового колективу. Директор без доручення діє від імені підприємства, розпоряджається майном підприємства, укладає господарські угоди, видає доручення, відкриває рахунки в банках.

Тобто не передбачена можливість іншими особами без доручення директора укладати договори.

Цивільно-правові угоди укладені 17.05.2021 року між директором ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо проведення косметичного ремонту житлових приміщень корпусів № 1,2,3 б/в Маяк не підписані директором.( а.с.55- 58)

Розпорядженням від 28.05.2021 року директор підприємства звернувся до ОСОБА_1 з про надання позивачем роз`яснень з приводу не погодження з директором ціни ремонту приміщень на базі відпочинку Маяк , допуску робітників до виконання робіт, надання розрахунків робіт, надання інформації та документів підтверджуючих придбання продуктів харчування та товарно-матеріальних цінностей на базу відпочинку.(а.с.59)

На виконання вказаного розпорядження ОСОБА_1 надав на ім`я директора доповідну записку зі змісту якої вбачається, що в зв`язку з повною бездіяльністю директора в вирішенні питань щодо відкриття бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , він скоординував свою діяльність на усунення всіх можливих причин, що могли зашкодити відкриттю, акт виконаних робіт буде підготовлений після закінчення робіт, зазначив про узгодження виконання робіт з директором.(а.с.60-61)

Наказом директора від 02.06.2021 року № 23-П призначено проведення внутрішнього службового розслідування з приводу самовільного, без погодження з керівником підприємства, рішення , прийнятого заступником директора ОСОБА_1 пов`язаного з проведенням ремонтних робіт в спальних корпусах бази відпочинку Маяк та їх оплатою ( а.с.62)

За результатами перевірки складено акт в якому комісія прийшла до висновку, що ремонтні роботи, проведені в спальних корпусах№ 1,2,3 бази відпочинку Маяк ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" виконано недбало, неякісно, з порушенням будівельних норм. Підрядники задіяні до проведення ремонтних робіт без відома директора підприємства - заступником директора ОСОБА_1 , без затвердженого директором кошторису без підписання цивільної правової угоди, відсутній акт виконаних робіт, підписаний директором.(а.с.63)

Розпорядження директора від 10.06.2021 року про надання ОСОБА_1 термінової інформації на підставі чого ним розміщено на базі відпочинку свою сім`ю а, залишилося без реагування (а.с.64)

З видаткових касових ордерів ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" від 06.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 взяв кошти підприємства в сумі 72 700 грн під звіт на поточні потреби.(а.с.65)

Згідно видаткових касових ордерів ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" № 164,165 від 06.06.2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали кошти в сумі по 10 000 грн кожний (а.с.66)

Директор ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" звертався до органів поліції з заявою про розслідування за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України (а.с.67-71)

З заяви Директор ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" поданої до органів поліції вбачається, що 31.05.2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в кабінеті директора ОСОБА_2 вимагали у останнього грошові кошти в сумі 153 000 грн за ніби то виконані будівельні роботи, погрожували знищенням майна підприємства у разі не задоволення їх вимог.(а.с.72-75)

З листа Головного управління держпраці у Херсонській області від 07.07.2021 №10-06/Д-368 вбачається що управлінням 06.07.2021 року проведено захід державного контролю у виді інспекційного відвідування ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" з питань додержання вимог законодавства про працю в частині припинення трудового договору та виплати всіх сум, що належать ОСОБА_1 .

Відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2021 року ОСОБА_1 відпрацював 7 днів з 01.06.2021 року по 09.06.2021 року. З 10.06.2021 року по 18.06.2021 року перебував на лікарняному. В порушення вимог ч.3 ст.41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених ч.1,2 чт. 41 КЗпП проводиться без додержання вимог частини 3 ст. 40 КЗпП , а саме звільнено в період тимчасової непрацездатності . За позивачем рахується заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 75 255,28грн. За червень 2021 року нараховано заробітну плату в сумі 42 612,84грн ( основна заробітна плата 7392,00грн, відпускні в сумі 29 285,07грн. оплата лікарняного 5935,77грн.) З урахуванням відрахованих податків та суми боргу на початок місяця сума до виплати склала 109 558,62грн в тому числі 9009,29 грн сума лікарняних. Згідно відомостей про виплату готівки за червень 2021 року № 70 від 11.06.2021 року відсутній підпис про одержання коштів Відповідно до платіжного доручення № 350 від 01.07.20201 року працівнику перераховано 20 000 грн. - погашення заробітної плати за січень 2021 року. Інспектором праці складено акт та керівнику підприємства винесено припис про усунення виявлених порушень ст. 94, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 116, ч.1 ст. 83 КЗпП (а.с.99-100)

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана або звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.( п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.10.95 р. № 18)

Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування вказаної норми закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разового проступку (одну дію або бездіяльність).

Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Судом встановлено що на дату звільнення ОСОБА_1 займав посаду заступника директора ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" що свідчить про те, що позивач є суб`єктом дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Статутом підприємства передбачено укладання будь-яких договорів лише директором підприємства або за його довіреності.

Однак ОСОБА_1 усупереч приписам Статуту , без доручення згоди та відома директора підприємства , уклав 17.05.2021 року договори, щодо проведення ремонтних робіт в спальних корпусах № 1,2,3 бази відпочинку Маяк , які перебувають у віданні відповідача, взяв грошові кошти підприємства на поточні цілі , що призвело до матеріальних збитків та підтверджується копіями договорі, підписаними виконавцями робіт, пояснювальною запискою позивача, наказом про проведення внутрішнього службового розслідування та результатами такого розслідування, видатковими касовими ордерами за підписом позивача, звернення директора підприємства до органів поліції.

Враховуючи що укладення договорів про ремонтні роботи та отримання коштів для оплати вказаних робіт є пов`язаними між собою оскільки входять до факту порушення п.4.3 Статуту підприємства, факту тривалого неналежного керування підприємством не містять , суд розцінює як одноразове грубе порушення трудових обов`язків, умисно допущенне позивачем.

При цьому позивачем не заперечується факт вчинення вказаних дій та розпорядження коштами підприємства, належних доказів на погодження та довіреності директора на вчинення таких дій позивачем суду не надано. Натомість позивачем зазначено про те, що дисциплінарного проступку він не вчиняв, підстави для звільнення не підтверджені належними доказами, а наказ про звільнення не містить правового обґрунтування, пізніше позивач крім вказаного, зазначив непогодження з його звільненням як таким, що відбулося в період перебування його на лікарняному.

З такою позицією позивача погодитися не можна виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (частина перша статті 149 КЗпП України), які на виконання розпорядження директора від 28.05.2021 року були надані позивачем у виді доповідної записки 29.05.2021 року. Розпорядження директора від 10.06.2021 року - залишилося без реагування.

Встановивши, що 17.05.2021 року за ініціативою позивача були укладені договори щодо проведення косметичного ремонту житлових приміщень корпусів № 1,2,3 б/в Маяк , директор підприємства 28.05.2021 року видав розпорядження про надання позивачем пояснень з цього приводу , 02.06.2021 року наказав провести службове розслідування. 06.06.2021 року згідно видаткових касових ордерів позивачем отримано під звіт кошти в загальній сумі 72 700грн. Звільнення позивача проведено 10.06.2021 року тобто суд приходить до висновку про дотримання роботодавцем вимог статті 148 КЗпП України при звільнення позивача із займаної посади та відсутні підстави вважати таке звільнення незаконним або необґрунтованим. Наказ про звільнення містить причини (грубі порушення трудових обов`язків) та підстави звільнення (п.1 ст.41 КЗпП України), отже відповідає встановленій формі.

Водночас, позивач вказує, що підстав для його звільнення у відповідача не було, оскільки, 10.06.2021 року він перебував на лікарняному, на підтвердження чого надав листок непрацездатності.

Разом з тим, вказані твердження позивача спростовуються актом від 10.06.2021 року в якому зафіксовано факт ознайомлення 10.06.2021 року позивача з наказом про грубі порушення і звільнення з займаної посади з 11.06.2021 року та відмови ОСОБА_1 від підписання даного наказу .(а.с.94) З даного акту вбачається, що 10.06.2021 року у позивача був робочий день.

Разом з тим, будь-яких доказів, які б підтверджували, що позивач повідомив відповідача про перебування на лікарняному, матеріали справи не містять.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року за №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Порядок заповнення та видачі листка непрацездатності визначає Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 N 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за N 1456/10055

У відповідності до п. 1 цієї Інструкції, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицевий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

Наданий позивачем листок непрацездатності (а.с.27) є неналежної якості, відсутня зворотній бік бланку, який заповнюється за місцем роботи.

Таким чином, обставини щодо відсутності ОСОБА_1 на роботі з поважних причин не підтверджені .

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що відповідач, дізнавшись про такий факт, за умов надання позивачем відповідних підтверджуючих документів, своїм Наказом має право внести зміни до Наказу про звільнення позивача, шляхом зміни дати його звільнення на дату першого робочого дня після закінчення лікарняного.

Належність і допустимість досліджених судом доказів позивачем не спростовано, поважність причин відсутності на роботі 10.06.2021 року не доведено.

Таким чином, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке виразилося в укладанні в супереч Статуту , без доручення директора договорів, щодо проведення ремонтних робіт , що спричинило матеріальний збиток підприємству, тому відповідач мав всі законні підстави прийняти рішення про звільнення позивача з займаної ним посади за грубе порушення на підставі п.1 ст.41 КЗпП України в в`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог частині скасування наказу про звільнення та поновлення на займаній посаді позивача.

В зв`язку з тим, що судом не встановлено порушення відповідачем норм чинного трудового законодавства під час звільнення позивача, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не заслуговують на увагу доводи позивача в частині відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі порушення законних прав працівника та у випадку, якщо таке порушення призвело до моральних страждань.

При цьому, обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач обґрунтовував свою вимогу про відшкодування моральної шкоди незаконним звільненням.

В зв`язку з не доведеністю протиправності дій відповідача щодо звільнення позивача, підстави для задоволення вимог в частині стягнення моральної шкоди суд не вбачає.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості з заробітної плати суд зазначає наступне.

Статтею 21 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Матеріали справи свідчать, що 14.06.2020р. позивач звертався на адресу відповідача з письмовою вимогою про перевірку факту невиплати заробітної плати , однак, відповідач не надав відповіді на дану вимогу та не здійснив з ним остаточний розрахунок при звільненні.(а.с.17)

Перевіркою Головного управління держпраці у Херсонській області від 06.07.2021 року у виді інспекційного відвідування ПОГ "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" з питань додержання вимог законодавства про працю в частині припинення трудового договору та виплати всіх сум, що належать ОСОБА_1 встановлено , що за позивачем рахується заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 75 255,28грн. Позивачем ставиться вимога про стягнення заробітної плати в сумі 75 327,62 грн.

Як свідчать матеріали справи у день звільнення розрахунку із ОСОБА_1 не проведено, заявлена сума відповідачем не спростована належними та допустимими доказами.

У трудових правовідносинах як працівник так і роботодавець мають діяти добросовісно, реалізуючи свої права, як цього вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Податки і збори із суми, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виникли між сторонами, і не виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості із нарахованої, проте невиплаченої заробітної плати у заявленому розмірі 75 327, 62 грн.

При цьому, відповідачем не спростовано наявність заборгованості з виплати заробітної плати та її розмір.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не знайшли своє повне підтвердження, є необґрунтованими, та не доведеними та такими, що не підлягають до задоволення.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з заробітної плати.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір ), водночас за відсутності вказаного законодавчого положення позивач при зверненні до суду мав сплатити 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з урахуванням задоволеної судом суми 75 327,62 грн., судовий збір становить 908,00грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів,, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження понесених судових витрат наданий суду Договір про надання правової допомоги укладений 01.07.2021 р. між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням АДВАКО ; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 13 від 01.07.2021 року на суму 10 000 грн.; акт здачі-прийняття виконаних робіт від 21.10.2021 року згідно договору від 01.07.2021 року. Повноваження адвоката підтверджені ордером № 1049133 від 15.07.2021 року (а.с.128-131).

Таким чином, судові витрати позивача, пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 10 000,00 грн., стосуються даної справи, результат розгляду якої має значення для позивача, адже стосується прав та його законних інтересів.

Між тим, враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено частково, розмір судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, суд визначає пропорційно до розміру позовних вимог, які задоволено .

Так, звертаючись до суду, позивачем з урахуванням збільшених вимог було заявлено п`ять вимог майнового та немайнового характеру, з яких задоволена одна вимога майнового характеру.

Судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги щодо задоволеної вимоги, підлягають задоволенню у повному розмірі, що становить 1/5 частину понесених витрат, тобто 2 000 грн. (10 000 : 5).

Керуючись ст. ст. 12, 19, 77-81,89, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задовольнити частково .

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі станом на початок червня 2021 року у розмірі 75 327 (сімдесят п`ять тисяч триста двадцять сім) гривень 62 коп.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на користь ОСОБА_1 судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на користь держави судовий збір у розмірі 90 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце проживання : АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Підприємство об`єднання громадян "Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих", юридична адреса м.Херсон вул. Гетьмана Сагайдачного 18 а, ЄДРПОУ 31166278.

Суддя Я.В.Шестакова

Повний текст рішення складено 25.11.2021.