Ухвала

від 02.12.2021 по справі 50/25-б (910/18207/21)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.12.2021Справа № 50/25-б (910/18207/21)

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши матеріали

За позовом Державної організації (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт" (поштова адреса: 02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 5, оф. 405)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-7" (04123, м. Київ, вул. Осиповського, 9)

про стягнення 447 044,09 грн.

В межах справи № 50/25-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна"

до Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 07763913)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 50/25-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна" про банкрутство Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2010.

09.11.2021 Державна організація (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт" звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-7" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг зберігання № 2019/03/06 від 01.03.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2021 позовну заяву Державної організації (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-7" про стягнення 447 044,09 грн. передано для розгляду в межах справи № 50/25-б про банкрутство Державної організації (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт".

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500, 00 грн.) За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн.).

Позивачем у даній позовній заяві заявлено до стягнення суму в розмірі 447 044,09 грн., відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті становить 6 705,66 грн.

Доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі до позовної заяви не додано, однак позивачем заявлено вимогу про зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у даній справі.

Дане клопотання мотивоване тим, що позивач перебуває у процедурі санації, що позбавило останнього можливості здійснити оплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України Про судовий збір .

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2020 у справі № 917/1423/19 вказав, що перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви з підстав викладених в клопотанні поданому позивачем.

Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 162 та ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державної організації (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-7" про стягнення 447 044,09 грн. залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору в розмірі 6 705,66 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Ухвала набрала законної сили 02.12.2021 та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Чеберяк