Рішення від 17.11.2021 по справі 911/2183/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2021Справа № 911/2183/21

За позовомВійськова частина НОМЕР_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "171 Чернігівський ремонтний завод - 171 ЧРЗ"пророзірвання договоруСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаГузік М.І.;від відповідачаЗінченко А.Д., Кравчук О.С. - керівник;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "171 Чернігівський ремонтний завод - 171 ЧРЗ" про розірвання договору про закупівлю послуг за державні кошти №13/7 від 23.04.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною аудиторською службою України (висновок від 23.06.2021) виявлено порушення позивачем абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку із застосуванням під час проведення закупівлі UA-2021-04-12-003998-c переговорної процедури закупівлі, та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути порушення законодавства шляхом розірвання укладеного між сторонами договору, укладеного за результатами такої закупівлі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2021 справу №911/2183/21 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №911/2183/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 03.11.2021.

18.10.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність передбачених законодавством підстав для розірвання укладеного між сторонами договору, а також зазначив про повне виконання відповідачем свої зобов`язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №13/7 від 23.04.2021.

03.11.2021 від відповідача надійшли документи по справі.

У підготовчому засіданні 03.11.2021 оголошена перерва до 18.11.2021.

04.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

12.11.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній, зокрема, зауважив, що висновок Державної аудиторської служби України про виявлені порушення під час застосування переговорної процедури закупівлі не є і не може бути доказом істотної зміни обставин, які впливають на хід виконання зобов`язань.

16.11.2021 від відповідача надійшли доповнення до заперечень на відповідь на відзив.

18.11.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про розподіл судових витрат.

У судове засідання 18.11.2021 з`явились представники сторін.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та наявність письмової заяви учасників справи, з урахуванням положень ч.6 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 18.11.2021 судом було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 18.11.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "171 Чернігівський ремонтний завод - 171 ЧРЗ" (виконавець, відповідач) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти №13/7 (далі договір, договір №13/7).

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується у 2021 році надати замовникові послуги з капітального ремонту інженерної техніки спеціального призначення - річкові, берегові ланки понтонно-мостового парку ПМП (ПМП-М) з базовим автомобілем КрАЗ-255 (50630000-0 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення) (далі - вироби) за обсягом, терміном та цінами, які зазначені у протоколі погодження договірної ціни (додаток 2) та календарному плані надання послуг (додаток 1), що є невід`ємними частинами цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги у порядку, визначеному цим договором (п.1.1).

Загальна сума договору становить 35996066,86 грн з ПДВ (п.3.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20.11.2021. Виконавець розпочинає надання послуг за договором з дати набрання його чинності. Після укладення договору всі попередні домовленості сторін (досягнуті під час переговорів, консультацій та обміну листами), які стосуються змісту цього договору, вважаються недійсними у частині, що суперечить його положенням (п.10.1 договору).

Умовами призупинення або розірвання договору з внесенням відповідних змін є: взаємна домовленість сторін; продовження строку дії обставин непереборної сили більш як 90 днів; закінчення терміну дії договору; відміна або скорочення видатків на здійснення закупівлі послуг, на виконання якого укладено договір (п.10.3 договору).

Також між сторонами були підписані додатки №1, 2, 3, 4, 5 до цього договору (п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору).

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, виконавець передав, а замовник без зауважень та заперечень прийняв обумовлені договором роботи на загальну суму 33120000,00 грн, що підтверджується актами №1 приймання наданих послуг від 03.06.2021 на суму 3680000,00 грн, №2 від 03.06.2021 на суму 5520000,00 грн, №3 від 19.10.2021 на суму 11040000,00 грн та №4 від 19.10.2021 на суму 12880000,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 28.05.2021 органом державного фінансового контролю Державною аудиторською службою України відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-04-12-003998-с виявлено ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі та установлено, що військова частина НОМЕР_1 під час застосування переговорної процедури оприлюднила в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір, де зазначила, що умовою для застосування переговорної процедури є відсутність конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон), а відповідно до висновку органу державного фінансового контролю посадові особи військової частини НОМЕР_1 безпідставно застосували переговорну процедуру закупівлі, чим порушили вимоги наведених положень Закону.

Згідно висновку Державної аудиторської служби України від 23.06.2021 на підставі ст.ст.2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Державна аудиторська служба України зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, через розірвання договору, з дотриманням вимог положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та надати документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (за змістом ст.5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

За змістом ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

10.07.2021 військова частина НОМЕР_1 направила на адресу відповідача лист №1522 про розірвання договору про закупівлю послуг за державні кошти №13/7 від 23.04.2021 за згодою сторін протягом 10 днів на підставі висновку Державної аудиторської служби України від 23.06.2021.

Листом за вих.№50/7 від 19.07.2021 відповідач повідомив позивача про відмову від розірвання договору за згодою сторін.

Тобто, згоди щодо розірвання договору сторони не дійшли, що і зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частинами 1, 2 та 3 ст.652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Однак, позивачем не доведено наявності усіх умов, передбачених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України так, як і не доведено існування обставин, передбачених ст.651 Цивільного кодексу України, які, відповідно, є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. До того ж, на момент розгляду справи судом усі зобов`язання, обумовлені договором, відповідач виконав, претензій відповідачу щодо обсягів та якості виконаних робіт позивач відповідачу не висував.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "171 Чернігівський ремонтний завод - 171 ЧРЗ" про розподіл судових витрат від 18.11.2021, в якому відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Жодного документу на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач до відзиву на позов не надав.

Договір про надання правової (правничої) допомоги від 04.10.2021, укладений між відповідачем, як клієнтом, та Адвокатським бюро "Валентини Журавель", як адвокатом, додаток №1 до цього договору, акт виконаних робіт від 18.11.2021 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 04.10.2021 відповідач надав суду разом із клопотанням про про розподіл судових витрат від 18.11.2021. Як зазначає відповідач у вказаному клопотанні у зв`язку із розглядом справи №911/2183/21 в Господарському суді міста Києва відповідачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн.

Водночас, суд зазначає, що за приписами ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання правової (правничої) допомоги від 04.10.2021 та додаток №1 до цього договору були укладені між відповідачем, як клієнтом, та Адвокатським бюро "Валентини Журавель", як адвокатом ще до подання відповідачем відзиву на позов (13.10.2021).

Однак, в порушення ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України відповідачем разом з відзивом на позов не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, з якого вбачався б орієнтовний розміру таких витрат.

Неподання відповідачем попереднього розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу надає суду право відмовити відповідачеві у відшкодуванні таких витрат.

За таких обставин, з огляду на положення ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судовий збір залишити за позивачем.

3. У задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2021

СуддяЮ.М. Смирнова