Постанова

від 23.11.2021 по справі 873/126/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 873/126/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро

представники позивача - не з`явилися,

відповідач - Фермерське господарство Стужукове

представники відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 28.09.2021

у складі судді: Коробенко Г.П.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро

про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021

у третейській справі № 23/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро

до Фермерського господарства Стужукове

про стягнення заборгованості та грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. 30.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро (далі - ТОВ Нор-Ест Агро ) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21.

2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 заяву ТОВ Нор-Ест Агро про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21 задоволено.

3. 15.09.2021 Північним апеляційним господарським судом видано накази на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі № 873/126/21, яка набрала законної сили 09.09.2021, про стягнення з Фермерського господарства Стужукове (далі - ФГ Стужукове ) на користь ТОВ Нор-Ест Агро суми заборгованості, пені, відсотків річних згідно договору та інфляційних втрат у загальній сумі 86 263,28 грн., третейського збору у сумі 1 263,63 грн., 1 135,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа.

4. 31.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника ТОВ Нор-Ест Агро адвоката Бонтлаб В.В. про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 170,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 873/126/21 задоволено частково заяву представника ТОВ Нор-Ест Агро адвоката Бонтлаб В.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді заяви ТОВ Нор-Ест Агро про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21.

Стягнуто з ФГ Стужукове на користь ТОВ Нор-Ест Агро витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 470,00 грн.

Відмовлено у задоволенні решти заяви представника ТОВ Нор-Ест Агро адвоката Бонтлаба В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Видано наказ.

6. Враховуючи складність справи № 873/126/20 та виконані роботи (надані послуги), суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ТОВ Нор-Ест Агро Бонтлаб В.В. про розподіл правничої допомоги та відшкодування з ФГ Стужукове витрат на професійну правничу допомогу за розгляд у суді заяви ТОВ Нор-Ест Агро про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у сумі 5 470,00 грн., оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

7. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 873/126/21, ТОВ Нор-Ест Агро звернулось з апеляційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 873/126/21 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ Нор-Ест Агро про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.

Прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ Нор-Ест Агро про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/126/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В. від 01.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/126/21 за апеляційною скаргою ТОВ Нор-Ест Агро на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021.

Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ Нор-Ест Агро на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 відбудеться 23.11.2021.

Надано учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 16.11.2021.

Витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №873/126/21.

10. В судове засідання 23.11.2021 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

11. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 873/137/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

12. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (23.11.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.11.2021.

13. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ Нор-Ест Агро )

14. Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а зроблені судом висновки не відповідають практиці Верховного Суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, вказує, що суд не має права зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу за власною ініціативою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України Про третейські суди , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

За змістом ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

16. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Предметом розгляду у цій справі є заява представника ТОВ Нор-Ест Агро адвоката Бонтлаб В.В. про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 170 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як встановлено судом першої інстанції, в заяві про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21, ТОВ Нор-Ест Агро викладено зобов`язання повідомити суд про понесення судових витрат у даній справі.

На підтвердження оплати послуг адвоката заявником додано до заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу копію договору про надання правової допомоги № 07-12-2020 від 07.12.2020, укладеного між ТОВ Нор-Ест Агро та Адвокатським бюро Василя Бонтлаба , в пунктах 1.2, 2.1 якого визначено перелік послуг правової допомоги, які надає Адвокатське бюро Василя Бонтлаба ТОВ Нор-Ест Агро ; пунктами 5.1 - 5.3 договору, визначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг і складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини; бюро надає клієнту електронною поштою або в паперовому вигляді акт здачі-прийняття виконаної правової допомоги в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце); акт здачі-приймання виконаної правової допомоги підписується сторонами в розумні інтервали часу після надання правової допомоги та оплати наданої допомоги і фіксує факт надання правової допомоги, яка передбачена цим договором; додано акт №4 від 26.08.2021 здачі-приймання правової допомоги згідно договору від 07.12.2020 на суму 12170 грн; додано копію платіжного доручення від 26.08.2021 №10270 на суму 12170 грн.

У Акті № 4 від 26.08.2021 здачі-приймання правової допомоги зазначено про передачу Бюро та приймання клієнтом наступної правової допомоги:

- зустріч з клієнтом у режимі відеоконференцзв`язку з метою з`ясування обставин справи (по якій надається професійна допомога) щодо подачі заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21 за позовом ТОВ Нор-Ест Агро до ФГ Стужукове - 1 година;

- аналіз рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21 - 3 години;

- аналіз судової практики апеляційних господарських судів як судів першої інстанції та практики Касаційного господарського суду Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду - 2 години;

- підготовка заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду; направлення поштою вказаної заяви ФГ Стужукове та до Північного апеляційного господарського суду - 4 години;

- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/126/21 із розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, яке відбулось 27.07.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1500 грн;

- підготовка та направлення на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника ТОВ Нор-Ест Агро - 0,5 годин.

У акті сторонами погоджено, що гонорар адвоката у зв`язку із прийняттям позитивного для клієнта рішення - задоволення заяви ТОВ Нор-Ест Агро про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21, становить 2 270 грн.

При цьому, сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги Бюро становить 800 грн, участь у судовому засіданні - 1 500 грн, а розмір гонорару при позитивному вирішенні спору на користь клієнта - 2 270 грн; загальна вартість наданої правової допомоги склала 12 170 грн.

Також, в акті зазначено, що сторони фінансових та інших претензій згідно Договору № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020 одна до одної не мають. Правова допомога надана у повному обсязі. Підписанням даного Акту клієнт стверджує про повне виконання Бюро наданої правової допомоги на загальну суму 12 170 грн.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом Бонтлаб В.В. послуг, а також подані документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що послуги щодо зустрічі з клієнтом у режимі відеоконференцзв`язку з метою з`ясування обставин справи (по якій надається професійна допомога) щодо подачі заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21 за позовом ТОВ Нор-Ест Агро до ФГ Стужукове , аналіз рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.06.2021 у третейській справі № 23/21 поглинаються такою послугою як підготовка заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та направлення поштою вказаної заяви ФГ Стужукове та до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням витраченого адвокатом часу - 4 години.

Щодо аналізу судової практики апеляційних господарських судів як судів першої інстанції та практики Касаційного господарського суду Верховного Суду як суду апеляційної інстанції в обсязі 2 годин, то з урахуванням поставленого перед судом питання стосовно видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції правомірно вказав на невідповідність їх критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України та не співмірність зі складністю справи.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що зазначена у акті послуга - підтримання правової позиції, надання пояснень у справі в судовому засіданні, яке відбулось 27.07.2021, адвокатом Бонтлаб В.В. надана не була, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 27.07.2021, що вказує на необґрунтованість та безпідставність включення до акту таких послуг.

Необґрунтованим і безпідставним визнав суд першої інстанції також включення до акту здачі-приймання правової допомоги від 26.08.2021 таких послуг як підготовка та направлення на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника ТОВ Нор-Ест Агро , оскільки дані дії адвоката направлені на реалізацію процесуального права позивача у третейській справі як учасника справи на участь в судовому засіданні, що не впливає на розгляд по суті заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

У відповідності до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони. Проте, скаржник очевидно не розділяє поняття зменшення судових витрат та розподіл судових витрат . Розділяючи ці поняття, детальніше зазначаємо таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з урахуванням складності цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ Нор-Ест Агро про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі № 873/137/21 та стягнення з ФГ Стужукове на користь ТОВ Нор-Ест Агро 5 470,00 грн., оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Доводи скаржника про те, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними у зазначених постановах Верховного Суду.

Однак у справі, що переглядається, судом першої інстанції вирішено питання про розподіл судових витрат, коли суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

Колегія суддів також відзначає, що у разі неподання іншою стороною клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд при розподілі судових витрат не вправі використовувати критерії, визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України.

У такому випадку суд може використовувати виключно правила, встановлені у ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат та, відповідно мотивувавши своє рішення, покласти не всі витрати на професійну правничу допомогу на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

17. Щодо суті апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

18. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Нор-Ест Агро та залишення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 873/126/21 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 20,24 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284, 352 - 356 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 873/126/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков