Рішення

від 07.12.2021 по справі 400/2233/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 р. № 400/2233/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Шмідта, 16, корпус А, м. Очаків, 57500,

треті особи:Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 12.05.2020 року.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або ДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - третя особа або Держгеокадастр), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову від 12.05.2020 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 9446,00 грн. у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа 483/433/19 виданого 03.03.2020 Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області його зобов`язано повернути державі в особі Держгеокадастру земельні ділянки. На виконання рішення суду, до відкриття виконавчих проваджень, він направив до Держгеокадастру листи щодо передачі земельних ділянок третій особі, але остання відмовилась їх приймати. Позивач вважає, що він не може самостійно виконати рішення суду в добровільному порядку, без відповідних дій з боку Держгеокадастру, а тому стягнення з нього виконавчого збору носить протиправний характер.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, прийняття постанов про стягнення виконавчого збору здійснено ним відповідно до приписів ст. 27 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження". За час виконавчого провадження ОСОБА_1 не повідомляв ДВС про намагання добровільно виконати рішення суду.

Третя особа пояснень суду не подала.

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

14 січня 2020 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа Регіональний ландшафтний парк Кінбурнська коса , про визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки - задоволено повністю. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 5 га кадастровим номером 4825183200:01:000:0593 серії ЯЛ №856278, виданий ОСОБА_1 відділом Держкомзему в Очаківському районі Миколаївської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, землі за № 011047800069 - визнано недійсним. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру Миколаївській області земельну ділянку площею 0, 5 га за кадастровим номер (4825183200:01:000:0593 вартістю 15 535,50 грн., що розташована за межами населеного пункту в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Очаківським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), прийнято до виконання виконавчий лист, виданий 03.03.2020 Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області на виконання рішення суду.

12.05.2020 державним виконавцем прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 483/433/19 виданого 03.03.2020 Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 0, 5 га за кадастровим номером 4825183200:01:000:0593 вартістю 15 535,00 грн., що розташована за межами населеного пункту в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Цією ж Постановою про відкриття виконавець зобов`язала ОСОБА_1 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також стягнути з нього виконавчий збір в розмірі 9 446,00 грн.

12.05.2020 виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі двох мінімальних заробітних плат - 9446,00 грн.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження .

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404 - VIII (далі - Закон №1404 - VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 3 Закону №1404 - VIII унормовує, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №1404 - VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Частини 5 та 6 даної статті унормовують, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

За приписами ст. 60 Закону №1404 - VIII під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.

За загальним правилом, рішення суду виконують після набрання ним законної сили. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Як випливає з матеріалів справ ОСОБА_1 намагався виконати рішення суду до моменту надходження виконавчого листа до державного виконавця. Проте, дане рішення неможливо було виконати без участі стягувача. Крім того, на пропозицію державного виконавця прийняти земельну ділянку, стягувач відповів відмовою, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 39 та ст. 40 Закону №1404 - VIII.

Узагальнюючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що він, до відкриття виконавчого провадження вчинив усі можливі дії щодо добровільного виконання рішення суду, тому факт відмови стягувача від прийняття виконання не може зумовлювати покладення на нього як боржника обов`язку оплати виконавчого збору.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Шмідта, 16, корпус А, м. Очаків, 57500, ідентифікаційний код 34993529) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 12.05.2020 р. за виконавчим провадженням № 62032693 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, площею 0,5 га, з кадастровим номером 4825183200:01:000:0593, розташовану поза межами населеного пункту в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області

3. Стягнути з Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Шмідта, 16, корпус А, м. Очаків, 57500, ідентифікаційний код 34993529) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник