Постанова

від 07.12.2021 по справі 480/1610/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 р. Справа № 480/1610/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 26.07.21 року по справі № 480/1610/21

за позовом ОСОБА_1

до виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області

третя особа Фермерське господарство "Зенченко"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області, третя особа - фермерське господарство "Зенченко", в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2020 року Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області третьої сесії селищної ради восьмого скликання про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121;

- зобов`язати Дубов`язівську селищну раду Конотопського району Сумської області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121;

- стягнути з Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на її користь в рахунок повернення понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. та сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі №480/1610/21 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 23.12.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу Дубов`язівської селищної ради за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121.

Зобов`язано Дубов`язівську селищну раду Конотопського району Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву (кадастровий номер 5922081500:05:003:0121), яка розташована на території В`язівського старостинського округу Дубов`язівської селищної ради, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, виконавчий комітет Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі №480/1610/21 скасувати повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що право оренди ФГ Зенченко на користування земельною ділянкою не припинено у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим зазначена ділянка не може бути відведена позивачу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що землекористувачем спірної земельної ділянки є ФГ "Зенченко" відповідно до договору оренди земель державної власності від 01.03.2006 р., строк дії якого 20 років (а.с.38-39).

Згідно завіреної секретарем В`язівської сільської ради Конотопського району Сумської області заяви керівник ФГ "Зенченко" як землекористувач спірної земельної ділянки надав згоду позивачу на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2,00 гектара для розроблення проекту землеустрою та її безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

Позивач звернувся до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву (кадастровий номер 5922081500:05:003:0121), яка розташована на території В`язівського старостинського округу Дубов`язівської селищної ради. До клопотання було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту, а також згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, що посвідчена секретарем В`язівської сільської ради Конотопського району Сумської області (а.с.8-10).

Рішенням третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 23.12.2020 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " відповідач відмовив у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121, так як дана земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди (а.с.13).

Позивач, не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням вимог чинного земельного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про надання їй дозволу.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм вказує, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням третьої сесії Дубов`язівської селищної ради восьмого скликання від 23.12.2020 р. позивачці відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка планується до відведення, перебуває у користуванні на умовах оренди.

Колегія суддів встановила, що запроектована земельна ділянка площею 2 га формується за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у Фермерського господарства "Зенченко".

Проте, позивачка відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, до клопотання додала погодження землекористувача на ділення земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді (а.с. 10), у зв`язку з чим права Фермерського господарства "Зенченко" не порушуються.

Наявність у Фермерського господарства "Зенченко" права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована земельна ділянка, не є підставою для відмови позивачці в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності письмової, нотаріально засвідченої заяви, якою надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого її оформлення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Крім того, у ст. 118 ЗК України, відсутня така підстава для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог ЗК України.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 360/2334/17.

Враховуючи те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не дотримався вимог Земельного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради від 23.12.2020 р. про відмову в наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею до 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Дубов`язівську селищну раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 р. у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 р. у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 р. у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 р. у справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного судом першої інстанції способу захисту, колегія суддів зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Таким чином, застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у рішенні третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради від 23.12.2020 р.

Судовим розглядом не досліджувалося, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Таким чином, хоч і повноваження Дубов`язівської селищної ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання їй дозволу.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 р. у справі №803/1067/17.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає правильно обраним судом першої інстанції способом захисту прав, свобод та інтересів позивачки шляхом зобов`язання Дубов`язівську селищну раду Конотопського району Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву (кадастровий номер 5922081500:05:003:0121), яка розташована на території В`язівського старостинського округу Дубов`язівської селищної ради, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі №480/1610/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 по справі № 480/1610/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський