Ухвала

від 07.12.2021 по справі 520/6182/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 грудня 2021 р.Справа № 520/6182/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 520/6182/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ"

до Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" до Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 520/6182/21 - залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом сплати судового збору у розмірі 6 810,00 грн.

23.09.2021 на адресу суду від апелянта надійшов з лист про усунення недоліків разом з платіжним дорученням №1766 від 17.09.2021 року про сплату судового збору у розмірі 3405 грн.

У зв`язку із сплатою судового збору в неповному обсязі, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 зазначена апеляційна скарга була повторно залишена без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Згідно поштового повідомлення (а.с.173) Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України отримано копію ухвали про повторне залишення апеляційної скарги без руху 04.10.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 520/6182/21 повернуто скаржнику.

20.10.2021 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшло платіжне доручення від 12.10.2021 №1967 .

Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.10.2021 апеляційну скаргу скаржника повернуто, суд повернув на адресу скаржника оригінали наданих документів, що надійшли до суду 20.10.2021.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.193) вищезазначений лист апелянтом отримано 25.10.2021.

01.11.2021 Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повторно подано апеляційну скаргу. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 16.06.2021 у спрощеному позовному провадженні.

Апеляційна скарга вдруге подана до суду 01.11.2021, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги зазначає, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у межах строку, визначеного процесуальним законом. Також заявник звертає увагу суду, що останній день усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 припав на святковий день 14.10.2021 та вважає, що своєчасно усунув недоліки апеляційної скарги 20.10.2021, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 зазначену апеляційну скаргу було повернуто.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є необґрунтованими, адже в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 зазначено, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Матеріалами справи встановлено, що копію ували суду про повторне залишення апеляційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у Сумській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України отримано 04.10.2021 (а.с. 173), останній день для усунення недоліків поданої апеляційної скарги припав на 18.10.2021, а 19.10.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду зазначену апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

Отже, надаючи 20.10.2021 платіжне доручення № 1967 від 12.10.2021 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт не своєчасно усунув недоліки у визначений судом строк.

Колегія суддів зауважує, що вказані заявниом обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють скаржника від дотримання процесуальних обов`язків як сторони по справі.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Окрім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (К/9901/60991/18).

Також, колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 520/6182/21 - відмовити.

Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 по справі № 520/6182/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Бегунц А.О. Мельнікова Л.В.