Рішення

від 01.12.2021 по справі 345/732/21

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/732/21

Провадження № 2/345/411/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2021 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідача на користь Калуської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2020 року по 31.10.2020 року в сумі 199 686,26 грн. Позов мотивує тим, що на підставі рішення Калуської міської ради від 11.05.2007 № 287 між сторонами 07.06.2007 укладено договір оренди землі на земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:42:009:0001) загальною площею 6,4616 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення. Цей договір зареєстрований у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.07.2007 року за № 040729600241. Рішенням Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2290 між позивачем та відповідачем 30.12.2013 укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 040729600241 від 30.07.2007. Згідно умов додаткової угоди в оренду надана земельна ділянка загальною площею 6,4616 га для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір поновлено з 01.01.2008 до 01.01.2018.

01.08.2016 відповідач звернувся до Калуської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення загальною площею 6,4616 га, яка ділиться на земельні ділянки площею: 3,8790 га, 0,7286 га, 1,5915 га, 0,2625 га.

Рішенням Калуської міської ради від 31.08.2016 № 487 припинено термін дії договору оренди землі (за взаємною згодою сторін) від 30.07.2007 № 040729600241, укладений між Калуською міською радою та ОСОБА_1 , на земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:42:009:0001) площею 6,4616 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,4616 га, для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення. Цим же рішенням надано в оренду терміном на 5 років ОСОБА_1 земельні ділянки: площею 0,2625 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0011), площею 0,7286 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0010), площею 1,5915 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0009), та зобов`язано ОСОБА_1 в місячний термін укласти договори оренди земельних ділянок та подати на державну реєстрацію. На підставі вказаного рішення Калуською міською радою підготовлено договори оренди (без номера) на земельні ділянки площами 0,2625 га, 0,7286 га, 1,5915 га, які 23.09.2016 та 19.06.2017 року разом із актами про передачу земельних ділянок в натурі направлені ОСОБА_1 . Однак, ОСОБА_1 вказані договори оренди не підписав, акти про передачу земельних ділянок в натурі не погодив та право оренди на зазначені земельні ділянки не зареєстрував, хоча продовжує користуватись земельними ділянками як власник нерухомого майна, яке на них розміщено. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (господарсько-побутових будівель та споруд), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, Калуською міською радою з урахуванням площі земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки розраховано розмір недоотриманої орендної плати за фактичне використання земельних ділянок комунальної власності площами 0,2625 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0011), 0,7286 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0010), 1,5915 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0009) за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 року у сумі 199 686,26 грн. Отже, відповідач у період з 01.01.2020 по 31.10.2020 року користувався земельною ділянкою комунальної власності без сплати орендної плати, внаслідок чого зберіг у себе грошові кошти, які підлягали сплаті , як орендна плата, а тому зобов`язаний повернути ці кошти Калуській міській раді.

Представник позивача в поданій заяві позов підтримала, просила проводити розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.93). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 23.02.2021 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 11.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

01.12.2021р. представник позивача через канцелярію суду подала заяву, в якій позов підтримала, просила здійснювати розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.99).

Від відповідача будь-яких заяв, клопотань, про відкладення розгляду справи не поступало, як і не повідомляв він про причини своєї неявки в судові засідання.

Судом неодноразово направлялися судові повістки за відомою адресою місця проживання відповідача, однак вони поверталися за закінченням терміну зберігання (а.с.60, 95) та адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.97).

Представник відповідача 12.07.2021 направив на адресу суду заяву про надання часу на підготовку проекту мирової угоди для вирішення спору між сторонами у добровільному порядку (а.с.63).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що на підставі рішення Калуської міської ради від 11.05.2007 № 287 між сторонами 07.06.2007 укладено договір оренди землі на земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:42:009:0001) загальною площею 6,4616 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення.

Рішенням Калуської міської ради від 17.12.2013 № 2290 укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 040729600241 від 30.07.2007. Згідно умов додаткової угоди в оренду надана земельна ділянка загальною площею 6,4616 га для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір поновлено з 01.01.2008 до 01.01.2018.

Згідно заяви від 01.08.2016 ОСОБА_1 просив про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення загальною площею 6,4616 га, яка ділиться на земельні ділянки площею: 3,8790 га, 0,7286 га, 1,5915 га, 0,2625 га. (а.с.8).

Рішенням Калуської міської ради від 31.08.2016 № 487 припинено термін дії договору оренди землі (за взаємною згодою сторін) від 30.07.2007 № 040729600241, укладений між Калуською міською радою та ОСОБА_1 , на земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:42:009:0001) площею 6,4616 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,4616 га, для розміщення комплексу по прийманню в державні ресурси худоби від населення. Цим же рішенням надано в оренду терміном на 5 років ОСОБА_1 земельні ділянки: площею 0,2625 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0011), площею 0,7286 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0010), площею 1,5915 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0009), та зобов`язано ОСОБА_1 в місячний термін укласти договори оренди земельних ділянок та подати на державну реєстрацію (а.с.7).

На підставі вказаного рішення Калуською міською радою підготовлено договори оренди (без номера) на земельні ділянки площами 0,2625 га, 0,7286 га, 1,5915 га, які 23.09.2016 та 19.06.2017 року разом із актами про передачу земельних ділянок в натурі направлені ОСОБА_1 (а.с.9-10,11-12,13-14,15).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (господарсько-побутових будівель та споруд), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.24-26).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №940 від 02.11.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,7286 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0010) становить 2253409,95 грн (а.с.27).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №941 від 02.11.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2625 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0011) становить 811858,51 грн (а.с.28).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №944 від 02.11.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,5915 га (кадастровий номер 2610400000:42:009:0009) становить 4922182,17 грн (а.с.29).

Відповідно до розрахунку начальника управління земельних відносин безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2020 року по 31.10.2020 року становить - 199 686,26 грн (а.с.30).

Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові заяви та докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому, відповідач належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою не вчинив.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України(відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом глав 82 і 83ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником об`єкта нерухомості, який розміщений на спірній земельній ділянці, що належить до комунальної власності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Велика Палата Верховного Суду своїй постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач на момент звернення позивача з цим позовом права власності або користування на спірну земельну ділянку не набув, проте нею фактично користувався.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, про що зазначено у пункті 288.1. статті 288 ПК України, що узгоджується з положеннями статті 125 ЗК України.

Отже, у спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

До позовної заяви позивачем додано розрахунок суми безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування спірною земельною ділянкою (а.с. 30).

З розрахунку вбачається, що при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування спірними земельним ділянками за період з 01.01.2020 року по 31.10.2020 року в сумі 199 686,26 грн. позивачем було враховано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (а.с.27,28,29); ставка орендної плати за оренду земель 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, в порушення вищезазначених норм цивільного процесуального права, розрахунки позивача не спростовані відповідачем, іншого розрахунку останнім також не наведено.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані про справ докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності зіст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2995,29 гривень

На підставі викладеного, ст.1212 ЦК України, ст.ст. 120,125, 152, 156, 206 ЗК України та керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 на користь Калуської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю в сумі 199 686,26 грн. за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 (одержувач: ГУК в Ів. - Фр. об./ТГ м. Калуш, ЄДРПОУ 37951998, МФО 899998, БАНК: Казначейство України (ЕАП), р/р UA578999980334139812000009614, призначення платежу 18010600), а також 2995,29 грн. сплаченого судового збору.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя