Рішення

від 08.12.2021 по справі 341/1854/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1854/21

Номер провадження 2/341/869/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 12 березня 2008 року, яким усе належне їй майно заповіла позивачу. Позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, що належали спадкодавиці ОСОБА_2 , так як державні акти на право власності на спірні земельні ділянки видані спадкодавиці не за життя, а після її смерті.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавиці його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки площею 0,5298 га та 1,4829 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані та території Більшівцівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що належали ОСОБА_2 на підставі державних актів Серії ЯД № 805497 від 04 листопада 2008 року та Серії ЯД № 800828 від 04 листопада 2008 року.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 жовтня 2021 року, яке відкладене на 10 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 грудня 2021 року.

У судове засідання 02 грудня 2021 року сторони не з`явились.

Представниця позивача ОСОБА_3 02 грудня 2021 року через канцелярію суду подала заяву, у якій просить справу розглядати без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові та просить суд їх задоволити (а. с. 53).

Представник відповідача Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився. 16 листопада 2021 року подав до суду заяву, у якій просить справу розглядати без участі представника Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області, не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а. с. 52).

Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач та відповідач повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі (а. с. 52-53).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини у справі.

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Кукільницькою сільською радою Галицького району Івано-Франківської області, підтверджується, що спадкодавиця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Копією заповіту від 12 березня 2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Кукільницької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області Бук Н., внесеного в реєстрі за № 169, підтверджується те, що матір позивача ОСОБА_2 на випадок своєї смерті, все належне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1 (а. с. 9).

Заповіт від імені ОСОБА_2 не змінювався і не скасовувався (а. с. 25).

Те, що позивач є сином спадкодавиці, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18 червня 1970 року, де у графі "мати" зазначено " ОСОБА_2 " (а. с. 7).

Відповідно до копії державних актів про право власності на земельну ділянку від 04 листопада 2008 року серії ЯД № 800828 та серії ЯД № 805497 підтверджується те, що спадкодавиця ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 1,4829 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки площею 0,5298 га для ведення особистого селянського господарства на підставі розпорядження Галицької райдержадміністрації від 11 серпня 2008 року за № 210 (а. с. 13-14).

Відповідно до довідки від 17 вересня 2021 року № 378, виданої Кукільницьким старостинським округом Більшівцівської селищної ради, підтверджується те, що спадкодавиця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою по АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , 1970 року народження (а. с. 26).

Згідно з довідкою від 17 вересня 2021 року № 379, виданою Кукільницьким старостинським округом Більшівцівської селищної ради, підтверджується те, що ОСОБА_2 належали земельні ділянки площею 1,4829 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та площею 0,5298 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Кукільницької сільської ради (а. с. 27).

Відповідно до довідки від 17 вересня 2021 року № 376, виданої Кукільницьким старостинським округом Більшівцівської селищної ради, підтверджується те, що вказана матір`ю у свідоцтві про народження ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є одна і та ж особа. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 24).

Позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі спадкової справи № 67063649 (а. с. 11).

З копії листа приватного нотаріуса Галицького районного нотаріального округу Бродович Л. Я. від 06 березня 2021 року № 21/02-14 убачається, що у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4829 га та державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5298 га видані після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 березня 2008 року за реєстровим номером 169 спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на ці земельні ділянки не можуть бути видані (а. с. 12).

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) від 14 листопада 2000 року, який виданий спадкодавиці ОСОБА_2 на підставі рішення Галицької РДА від 29 березня 2000 року № 104 підтверджується те, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Спільки селян Нива розміром 75,26 в умовних кадастрових гектарах (а. с. 42).

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Суд установив, що відповідно до копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 18 червня 1970 року у графі "мати" зазначено " ОСОБА_2 ", де прізвище спадкодавиці зазначено як ОСОБА_6 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть спадкодавиці від 20 серпня 2008 року серії НОМЕР_1 , її прізвище зазначено як ОСОБА_7 .

Відповідно до довідки від 17 вересня 2021 року № 376, виданої Кукільницьким старостинським округом Більшівцівської селищної ради, підтверджується те, що вказана матір`ю у свідоцтві про народження ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є одна і та ж особа.

Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд установив, що " ОСОБА_2 " та " ОСОБА_2 " - одна і та ж особа.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду справ про спадкування при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Суд установив та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, зокрема, на земельну ділянку площею 1,4829 га, кадастровий номер: 2621285100:02:001:0210, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на земельну ділянку площею 0,5298 га, кадастровий номер: 2621285100:02:001:0049, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані та території Кукільницької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що належали його матері ОСОБА_2 . При цьому інших спадкоємців за заповітом та за законом ні нотаріусом, ні судом не встановлено.

Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що ці земельні ділянки надані ОСОБА_2 відповідно до розпорядження Галицької райдержадміністрації від 11 серня 2008 року № 210.

Проте, державнні акти на право власності на ці земельні ділянки видані 04 листопада 2008 року після смерті спадкодавиці.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд вважає, розпорядження Галицької райдержадміністрації від 11 серня 2008 року № 210, яке видане за життя спадкодавиці ОСОБА_2 , свідчить про набуття нею права власності на спірні земельні ділянки, оскільки ОСОБА_2 розпочала процес набуття права власності на ці земельні ділянки, однак не встигла оформити за життя правовстановлюючий документ - державний акт на набуте нею майно через обставини, які від неї не залежали.

Отже, одержання у встановленому порядку державних актів на право приватної власності на спірні земельні ділянки, які спадкодавиці ОСОБА_2 видані після її смерті, є похідною подією, адже процес приватизації спірних земельних ділянок ОСОБА_2 розпочала за життя.

Таким чином, земельна ділянка площею 1,4829 га, кадастровий номер: 2621285100:02:001:0210, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка площею 0,5298 га, кадастровий номер: 2621285100:02:001:0049, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані та території Кукільницької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, право власності на які спадкодавиця ОСОБА_2 набула після смерті, включається до складу її спадщини і є об`єктом спадкування.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред`явленої позовної вимоги не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.

За вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після померлої ОСОБА_2 , той факт, що спадкодавиця володіла правом власності на спірні земельні ділянки та відповідно до заповіту від 12 березня 2008 року усе своє майно заповіла позивачу, а позивач, як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, а також, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення судуна строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 УПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 206, 211, 223, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- земельну ділянку, площею 0,5298 га, кадастровий номер 2621285100:02:001:0049, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Більшівцівської селищної ради (колишної Кукільницької сільської ради) Івано-Фанківського району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯД № 805497 від 04 листопада 2008 року;

- земельну ділянку, площею 1,4829 га, кадастровий номер 2621285100:02:001:0210, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Більшівцівської селищної ради (колишної Кукільницької сільської ради) Івано-Фанківського району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯД № 800828 від 04 листопада 2008 року.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 грудня 2021 року.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

відповідач: Більшівцівська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Вічевий майдан, 1, смт. Більшівці Івано-Франківський район Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04357450.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ