Постанова

від 02.10.2007 по справі 31/502

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/502

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 жовтня 2007 р.                                                                                   № 31/502  

Вищий господарський суд України у складі: суддя  Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва, м. Київ (далі –КП УЖГ Шевченківського району міста Києва)

на рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2005

зі справи  № 31/502

за позовом  Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ (далі –відділення Фонду)

до КП УЖГ Шевченківського району міста Києва

про стягнення 17 162 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

відділення Фонду –не з'яв.,

КП УЖГ Шевченківського району міста Києва –Хижниченко Н.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні  2005 року відділення Фонду звернулося до господарського суду  міста Києва з позовом про стягнення з КП УЖГ Шевченківського району міста Києва 17 162 грн. штрафних санкцій за нестворення в 2004 році робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України “Про  основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в  Україні”  (далі –Закон).

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2005 (суддя              Качан Н.І.) позов задоволено: на користь відділення Фонду стягнуто 17 162 грн. штрафних санкцій; на відповідача віднесено судові витрати зі справи. Судове рішення мотивовано невиконанням КП УЖГ Шевченківського району міста Києва покладеного на нього Законом обов'язку зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році.

КП УЖГ Шевченківського району міста Києва звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду зі справи скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції у розгляді справи невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема, Закону.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.02.2006 касаційну скаргу КП УЖГ Шевченківського району міста Києва разом з матеріалами даної справи передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2007 КП УЖГ Шевченківського району міста Києва відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі, а касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.

Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.

Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим господарським судом на порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України вирішено в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду судових рішень з публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.

Таким чином, розгляд місцевим господарським судом публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно з статтею 11110 ГПК України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ                        № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

У свою чергу, абзацом третім пункту 6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-VI) КАС України встановлено, що після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.

За повідомленням Державної судової адміністрації України окружний адміністративний суд  міста Києва розпочав діяльність з 30.07.2007.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2005 зі справи                № 31/502 скасувати.

Справу передати до господарського суду міста Києва для виконання вимог розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.   

Суддя                                                                                                   В. Селіваненко

Суддя                                                                                                   І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                    Б. Львов