Постанова

від 03.10.2007 по справі 9/85-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/85-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 жовтня 2007 р.                                                                                   № 9/85-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Суддів:Михайлюка М.В.,Дунаєвської Н.Г.,Рибака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Світлана"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року

у справі№ 9/85-07 господарського суду Сумської області

за позовомТОВ "Торговий центр " Світлана"

дотретя особаСумської міської радиКП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації"

провизнання права власності

за участю представників сторін:

позивача Кузнєцова Л.І., Коровай Т.О.,

відповідача третьої особине з'явились,не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.03.2007 року у справі № 9/85-07 (суддя: Лущик М.С.) позовні вимоги задоволено: визнано за позивачем право власності на переобладнані приміщення під номерами 2-5 загальною площею 82,75 м2, що знаходяться за адресою: м. суми, вул. Інтернаціоналістів, 21.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року (судді: Шепітько І.І., Білоконь Н.Д., Токар М.В.) зазначене рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом не повно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга  підлягає  задоволенню частково, виходячи з наступного.

Предметом позовних вимог є визнання права власності на переобладнанні приміщення №№ 2-5, заг. площею 82,75 м2,  що знаходяться за адресою: м. суми, вул. Інтернаціоналістів, 21. Позивач зазначив, що переобладнання зроблено без попереднього одержання дозволу  на виконання будівельних робіт, але з дотриманням вимог державних будівельних, санітарних норм та норм пожежної безпеки. КП "Сумське БТІ" відмовило позивачу у реєстрації права власності на переобладнанні приміщення, оскільки відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт.

Як встановив апеляційний господарський суд, згідно свідоцтва про право власності № 38 від 01.03.1996 р. позивачу на праві власності належить приміщення площею 1587,7 м2 за адресою: м. суми, вул. Інтернаціоналістів, 21.  Позивач здійснив його перепланування, а саме: в приміщенні № 58,56 здійснив демонтування несучої перегородки, в приміщеннях №№ 53, 54, 55, 57 влаштував перегородки ТКЛ. На переобладнанні приміщення заг. площею 82,75 м2 під номерами 2-5 позивач просить визнати за ним правом власності.

Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ці приміщення не є новим об'єктом права власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позивач не довів факту оспорювання його права власності на переобладнанні приміщення, оскільки відповідач не оспорював право власності, а лише не надав дозволу на виконання будівельних робіт.

Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.

Однак, погодитись з прийнятими у даній справі рішеннями неможливо, оскільки вони були прийняті при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та на суперечливих доказах.

Так, згідно доводів позивача, він з метою розширення площі торгового залу бару ТОВ "ТЦ "Світлана" в приміщенні № 58, 56 демонтував несучі перегородки, вказані обставини встановили і господарські суди. А згідно наявного в матеріалах справи висновку Управління архітектури та містобудування  Сумської міської ради від 31.01.2007 р. (а.с. 12), в приміщенні № 58,56 демонтовано не несучі перегородки і дане перепланування не порушує несучу здатність будівлі. Однак, господарські суди на вказані розбіжності не звернули уваги і не дали їм відповідну правову оцінку.

Тим більше, при наявності таких суперечностей суд для з'ясування даного питання не позбавлений права призначити відповідну експертизу на підставі ст. 41 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів міських рад належить видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт. Позивач не отримав зазначений дозвіл.

Як наголошує відповідач у відгуку на касаційну скаргу, позивач не отримав зазначений дозвіл, у позивача відсутня проектна документація та документ про призначення відповідальних виконавців робіт, тому неможливо встановити чи дотримано позивачем при здійсненні будівництва будівельні норми та правила.

Окрім того, ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позивач вважає, що мало місце виникнення права власності на нове майно, однак даному факту господарські суди не надали належної оцінки.

Крім того, господарські суди не звернули увагу на те, що особливості набуття права власності на нерухоме майно збудоване без відповідного дозволу на будівництво врегульовано ст. 376 ЦК України.  

Вищенаведене свідчить, що господарські суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, а також всупереч вимог ст. 43 ГПК України не здійснили всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. За таких обставин, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.03.2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 р. у справі № 9/85-07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий, суддя                                                       М. Михайлюк

Судді:                                                                               Н.Дунаєвська

                                                                                               В.Рибак