Рішення

від 22.11.2021 по справі 299/4996/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/4996/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового -засідання Онисько С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги позову мотивовано тим, що в шлюбі зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 прожила до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час життя чоловік позивачки заповіту не залишав, залишивши спадкове майно яке складалося з житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1820 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121284401:00:005:0055, земельної ділянки площею 1,1800га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121284400:04:001:0011, земельної ділянки площею 0,3500 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121282500:01:001:0303.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю та втратою правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 , про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленою своєчасно у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач-представник Виноградівської міської ради, про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд даної справи за його відсутності, заперечень проти задоволення позову не надав.

Представник Виноградівської державної нотаріальної контори про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у підготовче судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вирішуючи питання про спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до положень ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частина 2 статті 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

в шлюбі зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 прожила до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час життя чоловік позивачки заповіту не залишав, залишивши спадкове майно яке складалося з житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1820 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121284401:00:005:0055, земельної ділянки площею 1,1800га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121284400:04:001:0011, земельної ділянки площею 0,3500 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121282500:01:001:0303.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю та втратою правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1222 Цивільного кодексу (ЦК) України, спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК України).

Спадщина переходить до спадкоємців за законом, коли відсутні спадкоємці за заповітом. Це можливо у випадках, коли:

- заповіт не складали;

- спадкоємець за заповітом не прийняв спадщини або відмовився від неї;

- заповіт було визнано недійсним у судовому порядку. Законом визначено черговість спадкоємців.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування : за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ), право власності в цілому на:

-житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку площею 0,1820 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121284401:00:005:0055;

-на земельну ділянку площею 1,1800 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121284400:04:001:0011;

-на земельну ділянку площею 0,3500 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2121282500:01:001:0303.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта