Рішення

від 19.11.2021 по справі 299/5011/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/5011/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового -засідання Онисько С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пийтерфолівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Пийтерфолівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача- ОСОБА_2 .

Заповіт покійна не залишила.

З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач. Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність належних правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю.

За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Позивач ОСОБА_1 , про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно у судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач-представник Пийтерфолівської сільської ради, про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд даної справи за його відсутності, заперечень проти задоволення позову не надав.

Представник Виноградівської державної нотаріальної контори про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у підготовче судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вирішуючи питання про спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до положень ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частина 2 статті 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача- ОСОБА_2 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 16.09.1955 року.

Заповіт покійна не залишила.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги.

Згідно положень ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкодавцю ОСОБА_2 належало право власності на земельну ділянку площею 2,3870 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чорнотисівської сільської ради.

З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач. Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність належних правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті спадкодавця оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку віднайдено не було.

За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. За моїм запитом в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вдалося віднайти копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №041285 від 28.10.2004 року, який підтверджує належність на праві власності спадкодавцю земельної ділянки.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ) право власності в цілому на земельну ділянку площею 2,3870 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чорнотисівської сільської ради, кадастровий номер 2121286200:02:002:0038, згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЗК№041285.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта