ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3637/21 пров. № А/857/19842/21
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Волошин М.М.
за участі представника відповідача: Липка В.І., Тука О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Шумської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року (рішення ухвалене о 11:23 у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Дерех Н.В., повне судове рішення складено 29.09.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Шумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 11.06.2021 року №1562, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Шумської міської ради Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення сесії Шумської міської ради Тернопільської області №1562 від 11.06.2021 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ", визнання протиправною бездіяльність Шумської міської ради Тернопільської області та зобов`язання Шумську міську раду Тернопільської області на найближчому засіданні чергової сесії Шумської міської ради Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0941 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125810100:01:003:0077 та передати її у власність ОСОБА_1 .
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуване рішення сесії Шумської міської ради Тернопільської області вважає таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню. Просить врахувати, що проект землеустрою містить висновок експерта державної експертизи №28226/82-20 від 30.12.2020р., яким проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою м.Шумськ Шумського р-ну Тернопільської області погоджується. Просить врахувати, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. На думку позивача, жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Таким чином, позивач вважає, що оскільки протиправна бездіяльність Шумської міської ради Тернопільської області полягає у неприйнятті нею жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а також у неврахуванні висновків суду, зазначених в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року по справі №500/1336/21, то відповідно, належним способом захисту його порушених прав є зобов`язання Шумської міської ради Тернопільської області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 6125810100:01:003:0077. Просив позов задоволити.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення сесії Шумської міської ради Тернопільської області №1562 від 11.06.2021 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ". Зобов`язано Шумську міську раду Тернопільської області затвердити Проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 6125810100:01:003:0077 площею 0,0941 га, розташованої в м.Шумськ Кременецького району (раніше Шумського району) Тернопільської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Шумська міська рада. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.05.2021 восьмою сесією восьмого скликання Шумської міської ради Тернопільської області прийнято Рішення №1558 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0941, яка розташована в АДРЕСА_1 , передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6125810100:01:003:0077, площею 0,0941 га, для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Міського голови Шумської міської ради Тернопільської області від 31.05.2021 №147 зупинено дію рішення Шумської міської ради від 27.05.2021 №1558 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 "; винесено рішення Шумської міської ради від 27.05.2021 №1558 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 " на повторний розгляд позачергової дев`ятої сесії Шумської міської ради УІІІ скликання.
На дев`ятій (позачерговій) сесії восьмого скликання Шумської міської ради Тернопільської області відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6125810100:01:003:0077, площею 0,0941 га, для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в м.Шумськ Кременецького (колишнього Шумського) району Тернопільської області, оскільки дана земельна ділянка згідно Генерального плану забудови міста Шумськ та плану зонування території міста Шумськ, розташована зоні озеленення спеціального призначення С-4.
Згідно до плану зонування території міста переважними видами забудови на даній ділянці можуть бути: озеленення (посадка, дерев, кущів, газонів) санітарно - захисних зон підприємств, шумових зон об`єктів транспорту, охоронних зон повітряних ліній електропередач, коридорів та інших комунікацій, санітарно-захисних зон охорони об`єктів водопостачання, територій зсувів тощо.
Відповідно до підпункту 12 пункту 5 Плану зонування території міста Шумськ види використання земельних ділянок нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними до відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, в тому числі, і за процедурою спеціального погодження.
Ведення садівництва належить до переважних видів забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні зелених насаджень спеціального призначення, а тому не можуть бути дозволеними.
Згідно частини третьої статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі, що мають особливу екологічну, оздоровчу цінність.
Статтею 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною другою ст. 78 цього Кодексу передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Частинами 8 та 9 ст.118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно зі ст. 121 ЗК України, кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Відповідно до ч. 14 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Частиною 16 ст. 186 ЗК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.
Відповідно до ч. 17 ст.186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Згідно ч. 4 ст.186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Відповідно до ч. 5 ст.186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них.
Частиною 6 ст.186-1 ЗК України врегульовано, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Згідно ч. 8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Таким чином, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України (а в разі необхідності - обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або відмовити у затвердженні проекту землеустрою у разі невідповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі № 316/979/18 дійшов висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
Відтак, визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання.
Апеляційним судом встановлено, що відповідач, розглянувши заяву позивача №12.02.05/01-129 від 08.02.2021 про безоплатну передачу земельної ділянки у власність, подані матеріали і документи, керуючись ст.ст.12,22,83,111,116,118,186 Земельного кодексу України, Законом України "Про Державний земельний кадастр", ст.50 Закону України "Про землеустрій, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1336/21 від 22.04.2021 прийняв Рішення від 27.05.2021 №1558, яким позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розпорядженням Міського голови Шумської міської ради від 31.05.2021 №147 зупинено дію вказаного вище Рішення, та Рішенням відповідача від 11.06.2021 №1562 відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6125810100:01:003:0077, площею 0,0941 га, для ведення індивідуального садівництва.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1336/21 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Шумської міської ради Тернопільської області від 25.02.2021 року №663; зобов`язано Шумську міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0941 га для ведення індивідуального садівництва від 08 лютого 2021 року та прийняти відповідне рішення; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Шумської міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Вказане Рішення набрало законної сили 25.05.2021.
Згідно Генерального плану забудови міста Шумськ в розділі "існуюче" спірна земельна ділянка віднесена до "сільськогосподарських територій", "сільськогосподарські угіддя", "рілля (городів)", а в розділі "проект" відсутні будь-які відмітки, що свідчить про те, що на найближчі п`ять років з моменту затвердження Генерального плану забудови м.Шумськ, жодних змін цільового призначення даної земельної ділянки не планується. Наведене також підтверджується відповіддю Шумської міської ради № 02-13/530 від 22.03.2021.
Згідно даних, що містяться в Генеральному плані забудови міста Шумськ та даних, що містяться в Державному земельному кадастрі (Публічна кадастрова карта України), дана земельна ділянка по своєму периметру межує із "землями комунальних підприємств", "земельною ділянкою за кадастровим номером 6125810100:01:003:0078 з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" яка знаходиться в приватній власності" та "земельною ділянкою за кадастровим номером 6125810100:01:003:0142 яка знаходиться у приватній власності позивача".
Таким чином, дана земельна ділянка жодним чином не може знаходитись та не знаходиться в межах вищезазначених приватних промислових об`єктів.
Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за номером № НВ-6508824372021 від 12.01.2021, дана земельна ділянка відноситься до категорії земель "Землі сільськогосподарського призначення", цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
Заборони у затвердженні проекту землеустрою на спірну земельну ділянку відсутні, що також підтверджується висновком експерта державної експертизи №28226/82-20 від 30.12.2020, який міститься в проекті землеустрою та долучений до позовної заяви.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.
Згідно частини 1 пункту 42 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Таким чином, апеляційний суд вважає що питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації належить до виключної компетенції відповідної місцевої ради. У випадку суперечностей норм викладених в нормативно-правових актах Шумської міської ради, як органу місцевого самоврядування та Розпоряджень Міського голови, пріоритетне значення має саме рішення органу місцевого самоврядування, яка відповідно до статті 19 Конституції України повинна діяти виключно в межах чинного законодавства України.
Відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", визначені повноваження сільського, селищного, міського голови. Вказаною статтею не передбачені повноваження міського голови щодо вирішення питань про затвердження проектів землеустрою.
Відповідно до норм статей 16, 17, 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, містить висновок заключення державної експертизи щодо відповідності всім нормам чинного законодавства, то відповідно, як нормативно-правовий акт органу самоврядування підзаконного рівня, являється вищестоящим нормативно-правовим актом регулювання містобудівної документації м.Шумськ Тернопільської області.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Шумської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року у справі №500/3637/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 08.12.2021
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2021 |
Оприлюднено | 09.12.2021 |
Номер документу | 101730766 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні