Постанова

від 07.12.2021 по справі 804/6585/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 804/6585/16

касаційне провадження № К/9901/37800/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (головуючий суддя - Мельник B.B. , судді - Чепурнов Д.В., Сафронова С.В . ) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод (далі у тексті - Товариство, ПАТ ДТРЗ ) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління - ДФС (далі у тексті - СДПІ у м. Дніпропетровську, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

04.10.2016 Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський тепловозоремонтний завод звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, у якому просить суди визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0001004002 (форми Р ), яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 11 369 203, 50 грн, в тому числі за основним платежем 7 579 469, 00 грн та за штрафними санкціями - 3 789 734, 50 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що підставою для прийняття оспорюваного рішення стали хибні висновки акту перевірки контролюючого органу від 31.08.2016 №160/28-01-40-02-00659101 зважаючи на те, що позивачем не було допущено порушень Податкового кодексу України, зазначених у акті перевірки, а податковим органом під час перевірки не було встановлено протиправних дій або бездіяльності Товариства щодо невиконання або неналежного вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності за період, що перевірявся. Звернув увагу на те, що його контрагенти на день здійснення господарських операцій перебували на обліку в податкових органах, знаходилася за місцем реєстрації, були зареєстровані платниками ПДВ, мали фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення господарських операцій з постачання матеріальних цінностей. Щодо посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на товари під час здійснення господарських операцій, вказував, що форма товарно-транспортних накладних не затверджена жодним нормативно-правовим актом, тому їх ведення не є обов`язковим, а сертифікати якості не є первинними бухгалтерськими документами, відтак їх відсутність не спростовує здійснення господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2016, залишену в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, адміністративний позов Товариства до СДПІ у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0001004002 (форми Р ) задоволено повністю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з СДПІ у м. Дніпропетровську на користь ТОВ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод судові витрати.

Інспекція оскаржила рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.10.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи і відповідно є підстави їх скасування із ухваленням нового рішення щодо відмови ТОВ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод у задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки судами обох інстанцій не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що у ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення позивачем угод без мети настання реальних наслідків, а документи, які були надані до перевірки та відображені не мають юридичної сили первинних документів, у зв`язку з тим, що не підтверджують факт здійснення господарських операцій, що у повній мірі свідчить про обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення .

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що не погоджується із доводами відповідача, викладеними у касаційній скарзі, вважає, що рішення судів ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права у зв`язку із чим підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.12 . 2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 07.12 . 2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 17.08.2016 по 23.08.2016 Інспекцією проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод , з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ МИРТЕХ (ЄДРПОУ 33686300) у липні, серпні 2014 року, ТОВ АТ ГРУП (ЄДРПОУ 37070445) у листопаді, грудні 2014 року, ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 37805742) у грудні 2014 року, ПВКП КОНУС (ЄДРПОУ 31705855) у грудні 2014 року, ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП (ЄДРПОУ 35201829) у грудні 2014 року, ТОВ ЯРОВІТ ГРУП (ЄДРПОУ 39119225) у грудні 2014 року, ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС (ЄДРПОУ 33115728) у вересні 2014 року, ПП НВФ Бітсервіс (ЄДРПОУ 34014079) у грудні 2014 року.

У ході проведення вказаної перевірки податківцями встановлено порушення ПАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод вимог п.44.1 ст.44, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.137.16 ст.137, п.138.2, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ст.1, ст.3 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 7 579 469 , 00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 31.08.2016 №160/28-01-40-02-00659101, на підставі якого СДПІ у м. Дніпропетровську винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 №0001004002 (форми Р ), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 11 369 203, 50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 7 579 469, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 789 734, 50 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2016 №0001004002 , позивач оскаржив їх правомірність та обґрунтованість до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем оспорювалось податкове повідомлення - рішення та необґрунтованість висновків Інспекції щодо нереальності укладених правочинів між позивачем та зазначеними у акті контрагентами. Суди вказали на те, що такі доводи Інспекції спростовуються встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме ТОВ МИРТЕХ , ТОВ АТ ГРУП , ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ , ПВКП КОНУС , ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЯРОВІТ ГРУП , ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС , ПП НВФ Бітсервіс . При цьому надані Позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських відносин, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання відповідача про допуск в якості належного відповідача в порядку правонаступництва - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в зв`язку з ліквідацією Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Зважаючи на вказане та оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи як у першій так і у апеляційній інстанціях, жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено, а тому підстави для скасування судових рішень у цій частині відсутні.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у тексті в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі у тексті - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, у відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

У спірних правовідносинах податковий орган висновками у акті перевірки поставив під сумнів факт реальності господарських операцій ПАТ ДТРЗ з ТОВ МИРТЕХ , ТОВ АТ ГРУП , ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ , ПВКП КОНУС , ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЯРОВІТ ГРУП , ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС , ПП НВФ Бітсервіс у перевіряємому періоді, за результатами яких позивачем було безпідставно сформувано витрати та занижено податок на прибуток за 2014 рік.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентами ґрунтувались на підставі попередніх актів перевірки Позивача, а також з огляду на відсутність або недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, відсутність сертифікатів якості.

Відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення рішення від 22.09.2016 №0001004002 (форми Р ), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 11 369 203, 50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 7 579 469, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 789 734, 50 грн.

Оцінивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, а саме: із ТОВ Миртех - договір поставки №14053т від 25.07.2014 та специфікація №1 до нього, а також додаток № 1 до договору № 14054т від 25.07.2014, договори поставки, додатки до договорів (специфікації); видаткові накладні № 10 від 29.07.2014 року, № 11 від 29.07.2014 року, № 12 від 30.07.2014, № 13 від 30.07.2014, № 14 від 30.07.2014, № 15 від 30.07.2014, № 16 від 15.08.2014, № 17 від 15.08.2014, № 18 від 15.08.2014, № 19 від 22.08.2014, № 21 від 22.08.2014; прибуткові акти № 1006 від 31.07.2014, № 1031 від 31.07.2014, №1032 від 31.07.2014, № 1033 від 31.07.2014, № 1034 від 31.07.2014, № 1035 від 31.07.2014, № 1111 від 27.08.2014, № 1112 від 27.08.2014, № 1113 від 27.08.2014, № 1115 від 28.08.2014, № 1114 від 28.08.2014; податкові накладні № 50 від 29.07.2014, № 51 від 29.07.2014, № 52 від 29.07.2014, № 53 від 30.07.2014, № 54 від 30.07.2014, № 55 від 30.07.2014, № 65 від 15.08.2014, № 66 від 15.08.2014, № 67 від 15.08.2014, № 68 від 22.08.2014, № 69 від 22.08.2014; платіжні доручення від 08.07.2014 № 2721 на суму 26 139,10 грн, від 01.08.2014 № 3124 на суму 200 000,00 грн, від 13.08.2014 № 33034 на суму 200 000, 00 грн; товарно-транспортні накладні від 29.07.2014 № 3/07, від 29.07.2014 № 4/07, від 30.07.2014 № 5/07, від 15.08.2014 №1/08, від 22.08.2014 № 2/08; норми витрат матеріалів та запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії 2ТЭ116, затверджені у IV кварталі 2010 року; рахунки, сертифікати якості, банківські виписки; із ТОВ Яровіт Груп - договір поставки № 14315 від 25.12.2014 та специфікація №1 на товар підшипник МОП, видаткова накладна № РН-24/12-3 від 24.12.2014, товарно-транспортна накладна від 25.12.2014 №2512-1, товар оприбутковано позивачем, що підтверджується прибутковим актом №1888 від 25.12.2014 та карткою обліку складу за грудень 2014 року, договір поставки №14303 від 18.12.2014, специфікація № 1 на товар центр тепловозний б/в, довіреність № 2497 від 25.12.2014, видаткова накладна № РН-25/12-3 від 25.12.2014 та журнал реєстрації довіреностей за 2014 рік, прибутковий акт № 1914 від 29.12.2014 та картка обліку складу за грудень 2014 року, податковими накладними; із ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП - договір поставки № 14075т від 30.12.2014, специфікація № 1, приймання товару за довіреністю № 2529 від 30.12.2014, видаткова накладна № ЮТ-0000054 від 30.12.2014 та журнал реєстрації довіреностей за 2014 рік, товарно-транспортна накладна від 31.12.2014, прибутковий акт № 1944 від 31.12.2014 та картка обліку складу за грудень 2014 року, договір поставки №14076т від 30.12.2014, специфікація № 1 до нього, приймання товару за довіреністю № 2528 від 30.12.2014, видаткова накладна № ЮТ-0000053 від 30.12.2014 та журнал реєстрації довіреностей за 2014 рік, товарно-транспортною накладною від 31.12.2014, прибутковий акт № 1943 від 31.12.2014 та картка обліку складу за грудень 2014 року, а також ряд договорів поставки № 14069т від 25.11.2014, № 14072т від 08.12.2014, № 14292 від 11.12.2014, № 14293 від 11.12.2014, № 14294 від 11.12.2014, № 14236 від 23.10.2014, № 14261 від 13.11.2014, специфікації на товар до них (труби сталеві в асортименті, металопрокат листовий, вироби з мідного прокату, листи мідні, прокат латунний та припої), видаткові накладні № ЮТ-0000040 від 12.12.2014, № ЮТ-0000032 від 05.12.2014, № ЮТ-0000031 від 04.12.2014, № ЮТ-0000050 від 23.12.2014, № ЮТ-0000046 від 16.12.2014, № ЮТ-0000025 від 08.12.2014, № ЮТ-0000034 від 09.12.2014, № ЮТ-0000035 від 09.12.2014, № ЮТ-0000045 від 16.12.2014, № ЮТ-0000041 від 15.12.2014, № ЮТ-0000043 від 15.12.2014, № ЮТ-0000042 від 15.12.2014, № ЮТ-0000037 від 10.12.2014, № ЮТ-0000036 від 10.12.2014, товарно-транспортні накладні та подорожні листи, прибуткові акти на матеріали та паливо зі сторони за грудень 2014 року та картка обліку складу за грудень 2014 року, податкові накладні, договір постачання №ЮТТ 22/12-12 від 22.12.2014, довіреністю № 2470 від 22.12.2014, видатковою накладною № ЮТ-0000049 від 23.12.2014 та журналом реєстрації довіреностей за 2014 рік, подорожні листи від 15.12.2014 та від 23.12.2014, прибутковий акт № 1318 від 25.12.2014 та картка обліку складу за грудень 2014 року, списання матеріалів підтверджується карткою обліку складу за грудень 2014 року, розрахунки здійснені у безготівковій формі, шляхом перерахування ПАТ ДТРЗ грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, підтверджено платіжними дорученнями № 5741 від 01.12.2014, № 5740 від 01.12.2014, № 5732 від 01.12.2014, № 6006 від 17.12.2014, 1528 від 29.04.2015, № 797 від 17.03.2015, № 218 від 02.02.2015, № 219 від 20.02.2015, № 227 від 02.02.2015, №113 від 02.01.2015, № 117 від 20.01.2015, № 220 від 02.02.2015, № 114 від 20.01.2015, № 116 від 20.01.2015, № 5353 від 12.11.2014, № 5453 від 17.11.2014; із ТОВ АМБ Трейдінг - договір поставки № 14037т від 18.04.2014, товарно-транспортні накладні № 1 від 19.12.2014, № 2 від 24.12.2014, № 3 від 25.12.2014 та свідоцтва про реєстрацію т/з, прибуткові акти № 1871 від 23.12.2014, № 1909 від 27.12.2014, № 1929 від 30.12.2014 та картка обліку складу за грудень 2014 року, використання товару підтверджується карткою обліку складу за грудень 2014 року, розрахунки проводились в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно з платіжних доручень: № 1062 від 02.04.2015, № 1067 від 02.04.2015, № 1068 від 20.04.2015, № 1058 від 02.04.2015, № 1055 від 20.04.2015, № 1066 від 02.04.2015, № 1057 від 02.04.2015, № 1065 від 02.04.2015, № 1064 від 02.04.2015, №919 від 25.03.2015, № 962 від 27.03.2015, № 1059 від 02.04.2015, № 1063 від 02.04.2015, № 665 від 05.03.2015, № 1060 від 02.04.2015, № 1056 від 02.04.2015, № 1061 від 02.04.2015, податкові накладні; із ТОВ АТ ГРУП - договір поставки №031115 від 03.11.2014, подорожнім листом № 689580, довіреність № 2055 від 03.11.2014, видаткова накладна № РН-03/11-3 від 03.11.2014, прибутковий акт № 1080 від 10.11.2014 та картка обліку складу за грудень 2014 року, № 14068т від 14.11.2014, № 14070т від 28.11.2014, № 14077т від 30.12.2014, видаткові накладні № РН-02/12-1 від 02.12.2014, № РН-26/12-1 від 26.12.2014, № РН-18/12-1 від 18.12.2014, № РН-31/12-1 від 31.12.2014, № РН-30/12-1 від 30.12.2014 та податкові накладні , подорожні листи та товарно-транспортні накладні, довіреності, позначки про наявність яких містяться у виписаних видаткових накладних, прибуткові акти за грудень 2014 року та картка обліку складу за грудень 2014 року, а також договори поставки: № 14273 від 20.11.2014, № 14276 від 27.11.2014, № 14298 від 18.12.2014, № 14299 від 18.12.2014, № 14304 від 18.12.2014, № 14316 від 25.12.2014, специфікації на товар (шатун тепловоза, колесо зубчате, пружини та насос дизеля, центр тепловозний, підшипник моторно-осьовий), подорожні листи та свідоцтва про реєстрацію т/з, видаткові накладні № РН-21/11-2 від 21.11.2014, № РН-08/12-1 від 08.12.2014, № РН-03/12-1 від 03.12.2014, № РН-19/12-1 від 19.12.2014, № РН-24/12-1 від 24.12.2014, № РН-24/12-2 від 24.12.2014, № РН-25/12-1 від 25.12.2014 та податкові накладні, довіреності, позначки про наявність яких містяться у виписаних видаткових накладних, прибуткові акти за грудень 2014 року та картка обліку складу за грудень 2014 року, розрахунки проводились в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно з платіжних доручень № 6044 від 17.12.2014, № 5745 від 01.12.2014, № 5744 від 01.12.2014, № 5743 від 01.12.2014, № 5742 від 01.12.2014, № 5799 від 03.12.2014, №5789 від 03.12.2014, № 5798 від 03.12.2014, № 5797 від 03.12.2014, № 5793 від 03.12.2014, №5792 від 03.12.2014, № 5791 від 03.12.2014, №5790 від 03.12.2014, № 957 від 27.03.2015, картка обліку складу за грудень 2014 року; із ПВКП Конус - договори поставки: № 14306 від 25.12.2014, № 14073т від 30.12.2014, № 14322 від 25.12.2014, № 14281 від 27.11.2014, № 14280 від 27.11.2014, № 13078т від 27.09.2013, специфікації на товар контрольно-вимірювальна апаратура до тепловозів, електронне обладнання, датчик напруги та блок кінцевого ступеня, головний контакт реверсора, запчастини до тепловозу, стрічка опору), подорожні листи, видаткові накладні № 66, 67, 68 від 25.12.2014, від 30.12.2014 №79, №77, №80, №74, №81, №78, № 76, від 16.12.2014 № 56, 57, № 55 від 12.12.2014, № 58 від 16.12.2014, № 59 від 18.12.2014, № 60 від 18.12.2014, № 61 від 19.12.2014, № 62 від 23.12.2014, № 65 від 25.12.2014, № № 64 від 25.12.2014, № 69 від 26.12.2014, № 75 від 30.12.2014, №72 від 29.12.2014 №82 від 30.12.2014 та податкові накладні, довіреності, позначки про наявність яких містяться у виписаних видаткових накладних, прибуткові акти за грудень 2014 року та картка обліку складу за грудень 2014 року, а також договори поставки № 2312141 від 23.12.2014, № 3012141 від 30.12.2014, від 26.12.2014 - № 2612141, № 2612142, специфікації на товар (вставка пластика, палець щіткотримача, катушка контактора відповідно), видаткові накладні, прибуткові акти від 29.12.2014, від 30.12.2014, картка обліку складу за грудень 2014 року; із ПП НВФ Бітсервіс - договори поставки № 25 та № 24 від 11.12.2014 товару: сальник водяного насосу № 2410 та № 2391, товарно-транспортна накладна № 1 від 12.12.2014, видаткові накладні № РН-0000013 від 12.12.2014 та № РН-0000012 від 12.12.2014, прибуткові акти № 1816 від 17.12.2014, № 1817 від 17.12.2014, податкові накладні № 23 від 12.12.2014 та № 24 від 12.12.2014, розрахунки в безготівковій формі здійснені на розрахунковий рахунок постачальника, згідно з платіжних доручень № 1377 від 23.04.2015 та № 1376 від 23.04.2015; із ТОВ НВО УкрПромСервіс - договір постачання № 18 від 09.09.2014, подорожній лист № 689869 від 10.09.2014, довіреність № 1546 від 10.09.2014, видаткова накладна № РН1-0548 від 10.09.2014, прибутковий акт № 734 від 26.09.2014, податкова накладна № 18 від 09.09.2014, за правилами статті 86 КАС України (у редакції до 15.12.2017), суди попередніх інстанцій встановили, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 ПК України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак визнані належними та допустимими докази.

Зважаючи на, що судами правомірно встановлено, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу про безтоварність господарських операцій у цій частині є помилковими.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із ТОВ МИРТЕХ , ТОВ АКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГРУП , ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ , ПВКП КОНУС , ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЯРОВІТ ГРУП , ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС , ПП НВФ Бітсервіс цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Крім того, надано оцінку і тому, що доказом безтоварності таких господарських операцій позивача із контрагентами слугували висновки здійснені на підставі інших перевірок ПрАТ ДТРЗ , а саме: висновків про нереальність господарських відносин позивача з контрагентами відповідно до акта перевірки Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах за липень та серпень 2014 року з ТОВ Миртех №199/28-01-40-01-00659101 від 15.04.2015 та акта перевірки №93/28-01-40-01-00659101 від 17.09.2015 та аналіз первинних документів Позивача, що здійснювався в ході цих попередніх перевірок.

Із доводами відповідача суди правомірно не погодились, обґрунтовуючи своє рішення тим, що висновки податкового органу на підставі акта перевірки від 15.04.2015 №199/28-01-40-01-00659101, на які посилається Відповідач в обґрунтування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, слугували податковому органу підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 07.05.2015 №0000384001, яке було предметом спору в адміністративній справі №804/10018/15 та у відповідності до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2015, яка набрала законної сили, адміністративний позов ПАТ ДТРЗ до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, третя особа ТОВ Миртех , задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.05.2015 №0000384001. Також, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 по справі №804/16151/15, яка набрала законної сили, задоволено адміністративний позов ПАТ ДТРЗ до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.07.2015, постановою встановлено, що СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську було проведено перевірку Позивача, за результатами якої податковим органом був складений акт від 23.06.2015 №16/28-01-40-02/00659101 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ ДТРЗ від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року , на підставі якого відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 08.07.2015.

Крім того, суди вірно прийняли до уваги висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача із вказаними вище контрагентами, які зроблені податковим органом на підставі акта перевірки від 17.09.2015 №93/28-01-40-01-00659101, оскільки за результатами цієї перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилося, зважаючи на що, відповідач використав зазначений акт перевірки від 17.09.2015, всупереч приписам абз. 5 п.86.7 ст.86 ПК України, а з огляду на вимоги п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, відповідно до яких податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу, протиправним є і використання відповідачем для висновків у акті перевірки від 31.08.2016 №160/28-01-40-02-00659101, доводів проведеної перевірки, викладених у акті від 15.04.2015 №199/28-01-40-01-00659101.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані із дотриманням вимог закону, а матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджували б фіктивність здійснення господарських операцій між ПАТ ДТРЗ та ТОВ МИРТЕХ , ТОВ АТ ГРУП , ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ , ПВКП КОНУС , ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЯРОВІТ ГРУП , ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС , ПП НВФ Бітсервіс , а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України.

Як встановлено судами, на час здійснення господарських операцій ПАТ ДТРЗ зареєстроване як платник податку на додану вартість та внесене у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідачем в акті перевірки від 31.08.2016 №160/28-01-40-02-00659101 зазначено, що взаємовідносини ПАТ ДТРЗ та ТОВ МИРТЕХ , ТОВ АТ ГРУП , ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ , ПВКП КОНУС , ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЯРОВІТ ГРУП , ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС , ПП НВФ Бітсервіс не мають реального товарного характеру, оскільки позивачем не надано будь-яких належним чином оформлених документів, які підтверджують факт транспортування товару постачальником та документів, які підтверджують якість товару.

Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та вважає за доцільне відмітити, що посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних при дослідженні господарських правовідносин позивача, як підтвердження безтоварності досліджуваних операцій, є необґрунтованими, оскільки товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач.

Також, посилання відповідача щодо відсутності сертифікатів на товар, що є предметом укладених із вказаними контрагентами договорів, як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товарів у них, вірно визнані судом безпідставними.

Оскільки, нормами Закону України "Про підтвердження відповідності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не зобов`язано постачальника мати та, відповідно, передавати покупцям продукції засвідчені печаткою виробника сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Законом визначений лише обов`язок постачальника надавати інформацію про сертифікацію продукції.

Відповідно до частини 1, 2 статті 13 Закону України "Про підтвердження відповідності", виробник зобов`язаний надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція. Постачальник зобов`язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Крім того, відсутність у позивача сертифікатів на товар не є підставою для не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що сертифікати якості товару не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які фіксують факти здійснення господарських операцій, а тому є хибними доводи відповідача про те, що якщо у позивача відсутні документи, які б підтверджували якість та безпечність товару, це свідчить про нереальність господарської операції, оскільки сертифікати якості за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Так, функції та права контролюючих органів визначені статтями 19-1 та 20 ПК України, якими не передбачено здійснення перевірок суб`єктів господарювання на предмет наявності (відсутності) документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції.

Зважаючи на що, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо належного підтвердження первинними документами реальне виконання позивачем та його контрагентами та тим, що Товариством занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 7 579 469, 00 грн, а податковим повідомленням-рішенням СДПІ у м. Дніпропетровську від 22.09.2016 № 0001004002 (форми Р ), протиправно збільшено позивачеві суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 11 369 203, 50 грн, в тому числі за основним платежем 7 579 469, 00 грн та за штрафними санкціями - 3 789 734, 50 грн, нарахованих щодо господарських правовідносин з вказаними вище контрагентами .

Доводи відповідача про правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в повному обсязі ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішень судів.

Висновки скаржника про безтоварність господарських операцій ПАТ ДТРЗ із ПАТ ДТРЗ та ТОВ МИРТЕХ , ТОВ АТ ГРУП , ТОВ АМБ ТРЕЙДІНГ , ПВКП КОНУС , ТОВ Ю.КРЕЙН ТСМ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЯРОВІТ ГРУП , ТОВ НВО УКРПРОМСЕРВІС , ПП НВФ Бітсервіс не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Посилання податкового органу на акти перевірок позивача, яким вже надана оцінка у ході розгляду інших справ, за наслідками якого винесені судові рішення, що набрали законної сили, колегія суддів вважає безпідставними та до уваги не бере з наведених вище підстав.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов і у апеляційній скарзі та, з урахуванням яких, суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій визнали їх такими, що свідчать про помилковість тверджень відповідача щодо нереального характеру правовідносин позивача із згаданим контрагентом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 52, 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова