Постанова

від 09.09.2021 по справі 911/3058/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2021 р. Справа№ 911/3058/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 (повний текст складено 17.05.2021)

у справі №911/3058/20 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Вишгородської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп"

про визнання укладеною додаткової угоди до договору

В судовому засіданні 09.09.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018, укладеного між Вишгородською міською радою та Приватним акціонерним товариством Вишгородсільрибгосп , в редакції, наданій позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.08.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8342 га, кадастровий номер 3221810100:01:152:6007, з цільовим призначенням: для іншої житлової забудови (код 02.07), п. 8 якого встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Рішенням Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, відповідно до п. 7.8. якого ставка орендної плати за земельні ділянки з кодом цільового призначення 02.07 становить 4% від нормативної грошової оцінки землі. Позивач направив відповідачу пропозицію про внесення змін до договору із доданим до нього проектом договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018. Проте, відповідач від вказаної пропозиції відмовився, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 12 Земельного кодексу України, ст.ст. 21, 30 Закону України Про оренду землі , просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018, укладеного між Вишгородською міською радою та Приватним акціонерним товариством Вишгородсільрибгосп , в редакції, наданій позивачем.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2021 у справі №911/3058/20 позов задоволено.

Визнано укладеною додаткову угоду між Вишгородською міською радою Київської області (код 04054866) та Приватним акціонерним товариством "Вишгородсільрибгосп" (код 00476961) до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р., укладеного між Вишгородською міською радою та Приватним акціонерним товариством Вишгородсільрибгосп , в наступній редакції:

Договір про внесення змін

до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р.

м. Вишгород

Орендодавець - Вишгородська міська рада Вишгородського району Київської області, в особі міського голови Момота Олексія Вікторовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з одного боку, та орендар - Приватне акціонерне товариство "Вишгородсільрибгосп", (код 00476961, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 10), в особі голови правління Малиша Григорія Григоровича, який діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір про внесення змін про нижче наведене:

За домовленістю сторін в договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2018 року, надалі договір, вносяться наступні зміни:

1. Внести зміни до п. 8 договору та викласти перше речення вказаного пункту в наступній редакції:

Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% (чотири відсотки) від її нормативної грошової оцінки. .

2. Інші умови договору залишаються без змін.

3. Цей договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 року.

4. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

5. Орендодавець зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня укладення цього договору про внесення змін надати його копію відповідному органу державної податкової служби.

6. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Вишгородська міська рада Приватне акціонерне товариство

Код ЄДРПОУ 04054866 "Вишгородсільрибгосп"

07300, Київська обл., м. Вишгород, код ЄДРПОУ 00476961

пл. Шевченка, 1 07300, Київська обл., м. Вишгород

вул. Київська, 10

О. Момот Г. Малиш

---

МП

---

МП. .

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп" на користь Вишгородської міської ради 2102,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки рішенням Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" встановлено розмір орендної плати за землю у місті Вишгороді для земель з цільовим призначенням для іншої житлової забудови (код 02.07) у розмірі 4% від грошової оцінки землі, що відповідно до п. 11 договору є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, при неповному дослідженні доказів та зясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- ПрАТ Вишгородсільрибгосп не погоджується з умовою договору щодо розміру річної орендної плати, зазначеної в додатковій угоді, та вважає за необхідне залишити річну орендну плату, встановлену п.8 Договору.

В додаткових письмових поясненнях відповідач зазначає, що:

- суд не встановив факту зміни нормативної грошової оцінки, в матеріалах справи відсутні докази затвердження нормативно - грошової оцінки (саме рішення органу місцевого самоврядування), а також умови її проведення;

- позивач не надав належних та допустимих доказів прийняття Вишгородською міською радою чи її виконавчим органом рішення про проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок), а також рішення уповноваженого органу про затвердження нормативної грошової оцінки земель та введення її в дію станом на момент ініціювання позивачем внесення відповідних змін до договору;

- підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної за умовами цього договору, має бути саме зміна нормативної грошової оцінки землі, а не визначення у додатку до рішення органу місцевого самоврядування розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок залежно від видів економічної діяльності землекористувача;

- рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" не може бути законодавчою підставою для зміни розміру орендної плати, визначеної в договорі оренди земельної ділянки від 01.08.2018.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи відповідача, просить апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп" на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 у справі №911/3058/20, розгляд справи призначено на 15.07.2021.

08.07.2021 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із участю представника позивача в цей самий час в іншій судовій справі - №756/6496/21 в Київському апеляційному суді (с/з 15.07.2021 р. о 13-15 год).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 клопотання позивача про відкладення розгляду справи №911/3058/20 задоволено, відкладено розгляд даної справи на 09.09.2021.

Явка представників сторін

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.09.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 09.09.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Представник відповідача був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.08.2018 між Вишгородською міською радою Київської області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Вишгородсільрибгосп" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 1 договору орендодавець на підставі рішення сорок другої сесії сьомого скликання Вишгородської міської ради Київської області від 31.07.2018 р. № 42/36 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПрАТ Вишгородсільрибгосп та передачі її в оренду надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,8342 га (кадастровий номер 3221810100:01:152:6007) для обслуговування та реконструкції існуючого майнового комплексу, яка розташована по вулиці Київська, 10 у місті Вишгороді Київської області.

Пунктом 7 договору встановлено, що договір укладено строком на 49 років.

Відповідно до п. 8 договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. В 2018 році річна орендна плата становить 348735,93 грн. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Вишгородської міської ради Київської області. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з п. 11 договору розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативно-грошової оцінки земель міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття Вишгородською міською радою Київської області рішення про зміну розмірів орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 13 договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування виробничої бази.

Згідно з п. 14 договору цільове призначення земельної ділянки: для іншої житлової забудови (код 02.07).

Відповідно до п. 29 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а також у разі настання умов, передбачених пунктом 11 цього договору.

Пунктом 40 договору встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

21.08.2018 р. зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим № 3221810100:01:152:6007 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р., укладеного між Вишгородською міською радою та Приватним акціонерним товариством Вишгородсільрибгосп , що підтверджується інформаційною довідкою № 224615014 від 18.09.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Згідно з ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Як вже зазначалось, згідно з п. 8 договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1 ПК України ).

Згідно з п. 4.4 ст. 4 ПК України , установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України , а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пп. 288.5.1. ПК України ).

·не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (288.5.2. ПК України ).

Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 904/5638/18.

Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області № 53/7 від 21.06.2019 р. "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (далі - Положення) та визнано таким, що втратило чинність рішення Вишгородської міської ради від 14.07.2013 р. № 12/64 Про орендну плату за землю в м. Вишгороді .

У відповідності до п. 7.8 Положення ставка річної орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням - для іншої житлової забудови (код 02.07) становить 4% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 144 Конституції України , органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, відповідно до п. 7.8 якого ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для іншої житлової забудови (код 02.07) становить 4% від нормативної грошової оцінки землі, є чинним і у встановленому законом порядку незаконним не визнано та не скасовано.

Доказів протилежного суду не надано.

Отже, рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" в силу норм статті 144 Конституції України і статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За змістом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р., про визнання укладеною якої позивач звернувся до суду, перше речення пункту 8 договору викладено в наступній редакції: Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% (чотири відсотки) від її нормативної грошової оцінки. .

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до статей 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, рішення міської ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3 , 6 , 627 ЦК України .

Згідно з приписами ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Листом № 2-29/614 від 15.04.2020 р. Виконавчий комітет Вишгородської міської ради повідомив Приватне акціонерне товариство Вишгородсільрибгосп , що на підставі ст. 288 Податкового кодексу України , ст. 12 Земельного кодексу України , ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , ст.ст. 21-23 Закону України "Про оренду землі" , рішення Вишгородської міської ради від 21.06.2019 р. № 53/7 Про орендну плату за землю у м. Вишгороді та договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р., річна ставка орендної плати за орендовану земельну ділянку має становити 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та запропонував у встановлений строк укласти договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р. До вказаного листа було додано 2 примірники договору про внесення змін до договору.

27.08.2020 р. за № 2-29/2985 Вишгородською міською радою Київської області було зареєстровано лист ПрАТ Вишгородсільрибгосп , в якому зазначено, що до листа Виконавчого комітету Вишгородської міської ради не було додано відповідного рішення Вишгородської міської ради, яке передбачено п. 11.3 Положення, а тому укладення запропонованої додаткової угоди є передчасним. Відповідач також повідомив, що у разі надходження усіх передбачених Положенням документів, питання щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 р. буде розглянуто у визначені чинним законодавством строки.

Зміни до договору оренди земельної ділянки 01.08.2018 р. сторонами не вносилися.

Оскільки рішенням Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" встановлено розмір орендної плати за землю у місті Вишгороді для земель з цільовим призначенням для іншої житлової забудови (код 02.07) у розмірі 4% від грошової оцінки землі, що відповідно до п. 11 договору є підставою для перегляду розміру орендної плати, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог Вишгородської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в запропонованій позивачем редакції.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2018 у справі №910/7905/17, рішення міської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати , що узгоджується з принципом свободи договору.

Така умова перегляду розміру ставки орендної плати як рішення міської ради визначена сторонами в договорі підставою для зміни ставки орендної плати - п. 11 Договору.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Цивільним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п. 34, 35 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як визначено п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але, в силу пп.288.5.1, 288.5.2 цієї норми, річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, визначення певних ставок для земель певної категорії призначення та виду, межі яких встановлені ПК України, як вбачається з вищевказаних норм, на відповідній території є компетенцією позивача у даній справі.

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Вказане рішення позивача не скасоване та є чинним.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України Про оренду землі .

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно абз. 5 п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , визначено, що якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин зміни до Договору оренди земельної ділянки мають бути внесені в судовому порядку.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп" на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 у справі №911/3058/20.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вишгородсільрибгосп"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 у справі №911/3058/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2021 у справі №911/3058/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3058/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 07.12.2021 після виходу суддів Тищенко А.І. та Скрипки І.М. з лікарняного та відпусток.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко