Ухвала

від 09.12.2021 по справі 125/1209/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1209/21

2/125/406/2021

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09.12.2021 року м. Бар

Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М. розглянувши заяву представника позивача у справі адвоката Беліменко В.І. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВП Імпульс Плюс про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ТОВ ВП Імпульс Плюс про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Барського районного суду від 16.09.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача адвокат Беліменко В.І. 07.12.2021 звернулася до Барського районного суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Позивач є власником земельної ділянки за кадастровим номером: 0520281400:02:002:0068. Вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ ВП Імпульс Плюс . У зв`язку з тим, що ТОВ ВП Імпульс Плюс як орендар земельної ділянки не виконувало істотні умови договору, а саме не здійснювало розрахунки орендної плати з урахуванням індексації, ОСОБА_1 звернулася до Відповідача з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки . Окрім вищезазначеного порушення, ТОВ ВП Імпульс Плюс в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці , належній позивачу, було допущено погіршення корисних властивостей переданої йому в оренду земельної ділянки . Проте, сторони не дійшли згоди щодо розірвання зазначеного вище договору, позивач звернулася до суду з позовом про розірвання цього договору оренди та повернення її земельної ділянки . Також, позивачем було виявлено факт підміни першої та другої сторінок договору оренди, що призвело до збільшення терміну оренди з 5 до 20 років. Позивач вважає, що ТОВ ВП Імпульс Плюс може здійснювати дії з передачі земельної ділянки в оренду третім особам з метою ухилення від виконання рішення суду, оскільки п. 19 Договору оренди земельної ділянки передбачено, що Відповідач може без письмової згоди Позивача як орендодавця, передавати земельну ділянку в оренду чи суборенду іншим фізичним чи юридичним особам.

На підставі вищевикладеного, представник позивача адвокат Беліменко В.І. вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку та заборонити ТОВ ВП Імпульс Плюс проводити будь-які сільськогосподарські роботи, здійснювати посіви та передачу в оренду або суборенду іншим фізичним або юридичним особам вказану земельну ділянку, оскільки їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача, а відтак призведе до порушення його прав та законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно п. 4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

ТОВ ВП Імпульс Плюс здійснює господарську діяльність на вказаній земельній ділянці на підставі договору оренди землі, який оскаржується, але на даний час є діючим.

Внаслідок аналізу змісту позовних вимог, їх підстав та предмета спору, суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони проведення будь-яких сільськогосподарських робіт, здійснення посівів, в значній мірі виходять за межі позовних вимог у зв`язку з чим не відповідають принципу співмірності та є втручанням у господарську діяльність ТОВ ВП Імпульс Плюс .

Суд, у разі ухвалення рішення, яке обмежує процесуальні права учасника справи (вирішуючи питання про забезпечення позову), має врахувати, що таке обмеження повинно бути дійсно необхідним та ефективним для забезпечення виконання рішення в майбутньому, з одного боку, але не повинно тягнути за собою невиправданих обтяжень для осіб, процесуальні права яких обмежуються, з іншого боку.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно п. 19 Договору оренди земельної ділянки № 466 від 11.11.2013 передбачено, що відповідач може без письмової згоди Позивача як орендодавця, передавати земельну ділянку в оренду чи суборенду іншим фізичним чи юридичним особам.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

За таких обставин, передача спірної земельної ділянки в оренду чи суборенду іншим фізичним чи юридичним особам може ускладнити виконання рішення суду, оскільки зміниться орендар, до якого заявлено позов.

Керуючись ст. ст. 149-154 , 157 , 258-260 , 353 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ :

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 0520281400:02:002:0068 загальною площею 2,2647 га., що розташована на території Гулівської сільської ради, Барського району, Вінницької області.

Заборонити ТОВ ВП Імпульс Плюс (вул. Скворцова, 40, м. Тальне, Черкаська обл. код ЄДРПОУ 34150627) передавати в оренду або суборенду іншим фізичним або юридичним особам земельну ділянку з кадастровим номером: 0520281400:02:002:0068 загальною площею 2,2647 га., що розташована на території Гулівської сільської ради, Барського району, Вінницької області.

В частині вимог заборонити ТОВ ВП Імпульс Плюс проводити будь-які сільськогосподарські роботи та здійснювати посіви на земельній ділянці з кадастровим номером: 0520281400:02:002:0068 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: