Постанова

від 30.11.2021 по справі 907/44/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. Справа №907/44/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трампет+"</a> б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/2176/21 від 29.06.2021)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2021 (суддя Ушак І.Г., повний текст рішення складено 20.05.2021)

у справі №907/44/21

за позовом: Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Горондівської сільської ради, с. Горонда, Мукачівський район, Закарпатська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трампет+"</a>, (надалі ТзОВ "Трампет+"), с. Страбичово, Мукачівський район, Закарпатська область

про стягнення заборгованості на суму 466 709,76 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю учасників справи:

від прокуратури: Грабар В.Б. - прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Мукачівська місцева прокуратура звернулась до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Горондівської сільської ради з позовом до ТзОВ "Трампет+" про стягнення заборгованості на суму 466 709, 76 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2021 у справі № 907/44/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ "Трампет+" заборгованість з орендної плати за землю у сумі 466 709,76 грн. до місцевого бюджету Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 01.07.2019 Страбичівською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області та ТзОВ "Трампет+", площею 8 га, яка знаходиться за адресою: вул. Центральна, 409, с. Страбичево Мукачівського району Закарпатської області. Стягнуто з ТзОВ "Трампет+" на користь Закарпатської обласної прокуратури у відшкодування судового збору суму 9 270,65 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТзОВ "Трампет+" в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 01.07.2019, неналежним чином виконувало взяте на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 466 709,76 грн. Отже, що в зв`язку з відсутністю доказів погашення ТзОВ "Трампет+" заборгованості, наявні правові підстави для розірвання спірного договору оренди, укладеного між Страбичівською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області та ТзОВ "Трампет+". З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Горондівської сільської ради підлягають до задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТзОВ "Трампет+" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що ТзОВ "Трампет+" не було належним чином повідомлено про розгляд справи № 907/44/21. Також звертає увагу, що ТзОВ "Трампет+" не отримувало позовної заяви, в зв`язку з чим відповідач не був проінформований про позов до нього та про розгляд справи. Враховуючи вищенаведене, скаржник просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №07.51-95-1150вих-21 від 27.07.2021, рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, Мукачівська окружна прокуратура у відзиві зазначила, що позовна заява була надіслана відповідачу на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Також у своєму відзиві на апеляційну скаргу прокуратура звертає увагу на те, що судом вчинялися всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Горондівська сільська рада участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

ТзОВ "Трампет+" також участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечило, хоча належним чином було повідомлено про час, дату та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 03.08.2021 була надіслана ТзОВ "Трампет+" за адресою: 89655, с. Страбичево Мукачівського району Закарпатської області, вул. Центральна, 62.

Вказана адреса відповідає місцезнаходженню ТзОВ "Трампет+", яке зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та вказана у апеляційній скарзі.

Вищевказане поштове відправлення (ухвала суду), адресована ТзОВ "Трампет+" на юридичну адресу, не були вручені скаржнику, а повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу суду.

Ухвали суду від 14.09.2021 та від 28.10.2021 також були надіслані на юридичну адресу відповідача: 89655, с. Страбичево Мукачівського району Закарпатської області, вул. Центральна, 62, однак повернуті відділенням поштового з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Зі змісту статтей 120 та 242 ГПК України вбачається, що особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомлені, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суд стороною, зазначеною в матеріалах справи). Суд не зобов`язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник, як заявник апеляційної скарги та учасник судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, про що наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України".

Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень.

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке .

01.07.2019 між Страбичівською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ "Трампет+" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі рішення Страбичівської сільської ради від 04.06.2019 № 475 передав, а орендар прийняв у строкове платне користування для господарського використання земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: с. Страбичево, вул. Центральна, 409 (а.с.26-32).

Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 8,0 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за складом угідь: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств.

Договір укладено на 49 років (п. 3.1)

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі розміром 6 % за рік від нормативної грошової оцінки даної ділянки; розмір щомісячної орендної плати становить 38 892,48 грн.

Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 12.3 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

01.07.2019 орендодавець та орендар підписали Акт прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди (а.с. 33).

У зв`язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання в частині сплати орендної плати за договором не виконував належним чином, у останнього виникла заборгованість перед Горондівською сільською радою (до якої внаслідок децентралізаційних процесів у державі віднесено с. Страбичево) у розмірі 466709,76 грн (за 2 місяці 2019 року та 11 місяців 2020 року).

16.07.2020 Горондівська сільська рада направляла на адресу відповідача лист від № 210, за змістом якого повідомлено останнього про необхідність сплати заборгованості за оренду земельної ділянки та про те, що у разі невиконання умов договору ставитиметься питання про його розірвання (а.с. 37). Відповідач на вищевказану претензію не відреагував.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа 12.01.21 № 02-07/35 Горондівська сільська рада просила органи прокуратури звернутися в її інтересах з позовом до суду, у зв`язку із недостатнім обсягом місцевого бюджету для фінансування владних повноважень щодо оплати судового збору при зверненні до суду та у зв`язку з відсутністю у штаті сільської ради юрисконсульта (а.с. 40).

Вищевказані обставини та порушення інтересів Горондівської сільської ради, яке спричинене ненадходженням до місцевого бюджету сільської ради коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою стали підставою для звернення Мукачівської місцевої прокуратури до суду з позовом до ТзОВ "Трампет+" про стягнення заборгованості на суму 466 709, 76 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Водночас, надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

Положення Закону України Про прокуратуру кореспондуються з нормами частини четвертої та абзацу 2 частини п`ятої статті 53 ГПК України, згідно з якими прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.01.2021 Мукачівська місцева прокуратура листом №07.32-82-43ВИХ-21 звернулась до Горондівської сільської ради, в якому повідомила про те, що за результатами проведення вивчення стану додержання вимог земельного законодавства на території Мукачівського району установлено, що за ТзОВ "Трампет+" обліковується заборгованість за несплату орендної плати (а.с. 50).

Як зазначалося вище, згідно з листом Горондівської сільської ради від 12.01.21 № 02-07/35 рада просила органи прокуратури звернутися в її інтересах з позовом до суду, у зв`язку із недостатнім обсягом місцевого бюджету для фінансування владних повноважень щодо оплати судового збору при зверненні до суду та у зв`язку з відсутністю у штаті сільської ради юрисконсульта.

Наведене свідчить, що Горондівська сільська рада як розпорядник спірної земельної ділянки за судовим захистом самостійно не звернулись, що зумовлює реалізацію прокурором наданих Конституцією України та Законом України Про прокуратуру повноважень щодо представництва інтересів держави в суді, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що звернення прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави в особи територіальної громади.

Предметом позовних вимог прокурора є встановлення наявності підстав для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором та розірвання договору оренди землі.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 ЦК).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Як зазначалося вище, пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що орендна плата встановлюється у грошовій формі розміром 6 % за рік від нормативної грошової оцінки даної ділянки за рік, кошти вносяться на поточний рахунок власника землі. Розмір щомісячної орендної плати становить 38 892,48 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач на протязі 2 місяців 2019 року та 11 місяців 2020 року не сплачував орендної плати у встановлені договором строки, в результаті чого в останнього виникла заборгованість на суму 466709,76 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що сторони правочину у договорі оренди землі від 01.07.2019 погодили умови та порядок сплати орендної плати за користування земельної ділянки, та беручи до уваги те, що відповідач на протязі 2 місяців 2019 року та 11 місяців 2020 року не сплачував у встановлені строки орендної плати, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача до місцевого бюджету Горондівської сільської ради 466709,76 грн.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач жодним чином не заперечує суми основного боргу.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Статтею 651 ЦК України визначено загальні підстави зміни та розірвання договорів.

Так, частиною другою цієї статті передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Наведене свідчить, що підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань, передбачених ст. 783 ЦК України, або договором оренди.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт д) зазначеної статті).

Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 902/526/19, від 08.04.2020 у справі № 904/23/18.

Отже, за загальним правилом у разі наявності вини орендаря у систематичній несплаті орендної плати (два та більше випадки) орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди землі.

Розірвання договору в судовому порядку з причин систематичного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Окрім того, як було зазначено вище, п. 12.3 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду; на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором , та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Зважаючи на наведені положення чинного законодавства та враховуючи доведення матеріалами справи факту істотного порушення ТзОВ "Трампет+" істотних умов договору оренди землі, в частині нездійснення сплати за користування земельною ділянкою впродовж 13 місяців поспіль, що призвело до ненадходження коштів до місцевого бюджету, чим завдано істотної шкоди інтересам держави, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора та висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.07.2019, площею 8,0000 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукічівський район, с. Страбичево, вул. Центральна, 409, кадастровий номер 2122787400:10:103:0233.

Стосовно доводів скаржника, про те що ТзОВ "Трампет+" не було належним чином повідомлено про розгляд справи №907/44/21, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява була надіслана Мукачівською місцевою прокуратурою ТзОВ "Трампет+" за адресою: 89655, с. Страбичево Мукачівського району Закарпатської області, вул. Центральна, 62.

Ухвала суду від 03.02.2021 про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі №907/44/21 (а.с.56) була надіслана ТзОВ "Трампет+" за адресою: : 89655, с. Страбичево Мукачівського району Закарпатської області, вул. Центральна, 62. Вказана адреса відповідає місцезнаходженню ТзОВ "Трампет+", яке зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та вказана у апеляційній скарзі.

Вказане поштове відправлення не було вручене відповідачу та повернулося на адресу місцевого господарського суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» .

Ухвали Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2021, 14.04.2021, рішення суду від 13.05.2021, надіслані на юридичну адресу ТзОВ "Трампет+"також не були вручені скаржнику та повернулися на адресу місцевого господарського суду з відміткою поштового відділення ПАТ Укрпошта - «за закінченням терміну зберігання» .

Зі змісту статтей 120 та 242 ГПК України вбачається, що особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомлені, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, зазначеною в матеріалах справи). Суд не зобов`язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Отже, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, тому понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Трампет+" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2021 у справі № 907/44/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст складено 06.12.2021.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді Г.Т. Кордюк

Б.Д. Плотніцький