Рішення
від 09.12.2021 по справі 910/13908/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/13908/21

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/13908/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (код 30600592; 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А)

До Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код 40075815; 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5)

Про стягнення 97903, 34 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) про стягнення збитків у розмірі 97 300,92 грн., завданих у зв`язку з пошкодженням (розукомплектуванням) вагонів №№53503504; 53169322; 52595360; 60361318; 53485520; 55006357; 53516407; 61016747; 61017679; 63523211; 63784334; 62008016; 61076667.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача обов`язку забезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) під час його курсування залізничними коліями, що спричинило розукомплектування вагонів, внаслідок чого позивач був змушений придбати аналогічні деталі для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються останнім в господарській діяльності.

Порушення відповідачем своїх обов`язків полягає в частковій втраті вантажу, який перевозився, що спричинило заподіяння позивачеві, як одержувачу вантажу, збитків у розмірі вартості втраченого вантажу і складається з ними в причинно-наслідковому зв`язку.

30.08.2021 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/13908/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

У січні-лютому 2021 Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів (власності) оренди ТОВ ЛЕМТРАНС .

На станції Сартана (код станції 484809) було виявлено пошкодження (розукомплектування) вагонів власності (оренди) позивача із кодом несправності 455 (разобладнання ручного стояночного гальма), а саме: № 53503504 за залізничною накладною № 53266169; № 53169322 за залізничною накладною № 53197521; № 52595360 за залізничною накладною № 53294500; № 60361318 за залізничною накладною № 53294500; 53485520 за залізничною накладною № 53343331; № 55006357 за залізничною накладною №53343331; № 53516407 за залізничною накладною № 53448593; № 61016747 за залізничною накладною № 53343331; № 61017679 за залізничною накладною № 53387668; № 63523211 за залізничною накладною № 53457107; 53784334 за залізничною накладною № 53457107; № 62008016 за залізничною накладною № 53501599; № 61076667 за залізничною накладною № 53594842.

Вагони власності (оренди) Товариства були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності частин повітророзподільника, на підставі чого були оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Позивач звертає увагу суду на те, що акти, які засвідчують факт пошкодження вагонів не складені та не надані ТОВ ЛЕМТРАНС . AT Укрзалізниця не виконало свої прямі зобов`язання, передбачені Статутом залізниць України та Правилами складання актів по складанню актів форми ГУ-22 та ВУ-25М.

Як зазначає позивач, що підставою звернення ТОВ ЛЕМТРАНС з цим позовом до суду є саме незабезпечення Відповідачем збереженості майна Позивача під час перевезень.

Внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів ТОВ ЛЕМТРАНС передало структурному підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються у господарській діяльності ТОВ ЛЕМТРАНС .

ТОВ ЛЕМТРАНС було придбано деталі, які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:

1) На підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації № 56 від 01.09.2020 у ТДВ Попаснянський ВРЗ було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 1 шт. на загальну суму 4 320,00 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 9364 від 30.09.2020 року.

2) На підставі договору поставки № 59/14 від 10.02.2014 року та специфікації № 58 від 08.07.2020 року у ТОВ Укртранспневматика було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 1 шт. на загальну суму 3 956,40 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 6794 від 10.07.2020 року, № 7216 від 27.07.2020 року на підставі виставленого рахунку № ТП000000410 від 07.07.2020 року.

3) На підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації № 62 від 04.01.2021 року у ТДВ Попаснянський ВРЗ було придбано гальмо стояночне К22.04-04.00.00.0-00СБ у кількості 3 шт. на загальну суму 19 800,00 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 809 від 29.01.2021 року, № 812 від 29.01.2021 року, № 1186 від 08.02.2021 року, № 1190 від 08.02.2021 року.

4) На підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації № 64 від 11 02.2021 року у ТДВ Попаснянський ВРЗ було придбано гальмо стояночне К22.04-04.00.00.0-00СБ у кількості 9 шт. на загальну суму 51 840,00 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 1874 від 26.02.2021 року.

5) На підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року та специфікації № 51 від 02.01.2020 року у ТДВ Попаснянський ВРЗ було придбано балочка опорна 100.41.030-0СБ у кількості 8 шт. на загальну суму 7 872,00 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 976 від 07.02.2020 року.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна вартість придбаних деталей становить: 4 320,00 грн. + 3 956,40 грн. + 19 800,00 грн. + 51 840,00 грн. + 7 872,00 грн. = 87 788,40 грн.

Крім того, позивач зазначає, що між ТОВ ЛЕМТРАНС та АТ Укрзалізниця (регіональна філія Донецька залізниця АТ Укрзалізниця ) укладено договір на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням № Дон/В-21017/НЮ-п від 30.12.2020 року. Відповідно до цього договору Підрядник зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням Вагонів Замовника: ТОв-1 (технічне обслуговування порожніх вантажних вагонів з відчепленням при підготовці їх до перевезень) та ТОв-2 (технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням при підготовці до їх перевезень) силами та на базі структурних підрозділів Підрядника - вагонних депо (Структурний підрозділ Волноваське вагонне депо філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , Структурний підрозділ Покровське вагонне депо філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , Структурний підрозділ Попаснянське вагонне депо філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , Структурний підрозділ Слов`янське вагонне депо філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , Структурний підрозділ Костянтинівське вагонне депо філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , Структурний підрозділ Лиманське вагонне депо філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця ),

Деталі, придбані ТОВ ЛЕМТРАНС для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, були передані структурному підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до актів № 8 від 28.02.2021 року, № 10 від 31.03.2021 року зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які постачає ТОВ Лемтранс для технічного обслуговування вагонів з відчепленням при підготовці до перевезень згідно договору № Дон/В-21017/НЮ-п від 30.12.2020 року.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця для проведення ремонтних робіт на якому і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони і підтвердженням зазначеного є акти № 4 від 28.02.2021 та акт № 8 від 31.03.2021 на технічне обслуговування вагонів.

Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванні вагонів) деталей на вагони становить 8 592,02 грн.

Крім того, вартість витрат по транспортуванню розукомплектованих вагонів до структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця для виконання робіт по встановленню деталей на розукомплектовані вагони становить 1522,92 грн.

Між ТОВ Лемтранс (Замовник) та ПАТ Укрзалізниця (Перевізник) укладено договір № 8208503 від 30.06.2020 року, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому га міжнародному сполученнях у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 2.1.4. зазначеного Договору Замовник зобов`язаний сплачувати послуги Перевізника та платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до п 4.2. зазначеного договору, оплата послуг відповідно до Договору здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника.

Згідно п. 4.6. не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, Перевізник надає Замовнику виписку з його особового рахунку та зведену відомість для підписання останньої.

Відповідно до п. 4.4. виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих та витрачених Замовником на виконання Договору.

На підтвердження того, що Позивачем було сплачено вартість транспортування вагонів до місця ремонту останній надав копію особового рахунку № 8208503 (розширений) за лютий 2021 року та переліки № 20210223 від 23.02.2021 року, № 20210227 від 27.02.2021 року; копію особового рахунку № 8208503 (розширений) за березень 2021 року та переліки № 20210301 від 01.03.2021 року, № 20210304 від 04.03.2021 року, № 20210307 від 07.03.2021 року, № 20210311 від 11.03.2021 року, № 20210312 від 12.03.2021 року, № 20210315 від 15.03.2021 року, № 20210321 від 21.03.2021 року.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вважає, що відповідач наніс йому прямі збитки, у зв`язку тим, що не забезпечив схоронність цілісності його майна (а саме вагонів), внаслідок чого позивач просить суд стягувати з відповідача 97 903,34 грн, з розрахунку 87 788,40 грн (придбані деталі) + 8592,02 грн (технічне обслуговування) + 1522,92 грн (витрати на розукомплектування).

II. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у зв`язку з розукомплектуванням вагонів в розмірі 97 903,34 грн., доставка якого здійснювалась відповідачем без забезпечення з боку відповідача збереження цілісності вагонів під час перевезення.

III. Доводи позивача у справі.

Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві та відповіді на відзив:

1. З метою складання комерційних актів форми ГУ-22 TOB ЛЕМТРАНС письмово звернулось до начальника станції Сартана структурного підрозділу Станція Маріуполь-Порт регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця з заявою вих. № 2231/ДВ від 23.02.2021 року, що підтверджується описом вкладень AT Укрпошта (штрих кодовий ідентифікатор № 0500379342100).

2. З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М ТОВ ЛЕМТРАНС письмово звернулось до Начальника структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця з заявою вих. № 2232/ДВ від 12.04.2021 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошта (штрих кодовий ідентифікатор № 0500379220897).

3. Також ТОВ ЛЕМТРАНС звернулось до Директора регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця зі скаргою вих. № 2698/ДВ від 06.05.2021 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошта (штрих кодовий ідентифікатор № 0500385981298) на дії начальника станції Сартана структурного підрозділу Станція Маріуполь-Порт регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця та до Начальника структурного підрозділу Служба вагонного господарства регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця зі скаргою вих. № 2699/ДВ від 06.05.2021 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошта (штрих кодовий ідентифікатор № 0500385981999) на дії начальника структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам ТОВ ЛЕМТРАНС у складанні актів. ТОВ ЛЕМТРАНС у даних скаргах просив розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання комерційних актів та актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.

4. З метою складання комерційних актів форми ГУ-22 ТОВ ЛЕМТРАНС письмово звернулось до Начальника станції Сартана структурного підрозділу Станція Маріуполь-Порт регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця з заявою вих. № 2233/ДВ від 12.04.2021 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист Укрпошта (штрих кодовий ідентифікатор № 0500379342100).

5. З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М ТОВ ЛЕМТРАНС письмово звернулось до начальника структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця з заявою вих. № 2234/ДВ від 12.04.2021 року, що підтверджується описом вкладення Укрпошта (штрих кодовий ідентифікатор № 050037920897).

6. Також ТОВ ЛЕМТРАНС звернулось до директора регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця зі скаргою вих. № 2700/ДВ від 06.05.2021 року (підтверджується описом вкладення у цінний лист Укрпошта № 0500385981298) на дії начальника станції Сартана структурного підрозділу Станція Маріуполь-Порт регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця , та до Начальника структурного підрозділу Служба вагонного господарства регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця зі скаргою вих. № 2701/ДВ від 06.05.2021 року (підтверджується описом вкладення у цінний лист Укрпошта № 0500385981999) на дії начальника структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам ТОВ ЛЕМТРАНС у складанні актів. ТОВ ЛЕМТРАНС у даних скаргах просив розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання комерційних актів та актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.

7. Позивач вказує, що обов`язком відповідача є забезпечення збереженості вагонів, що також передбачено абз. 1 п. 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, де передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству (відповідно до практики ВГСУ приватні вагони , які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус вантажу ).

8. Позивач звернув увагу суду, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували невідповідність технічного стану вагонів при прийнятті їх відповідачем до перевезення, що є свідченням того, що останні перебували у технічному справному стані .

IV. Заперечення відповідача у справі .

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю з таких підстав:

1. Відповідач зазначає те, що ТОВ "Лемтранс" є неналежним позивачем у даній справі, а відтак, позивач не має прав щодо пред`явлення претензій і позовів на підставі ст. 130 Статуту Залізниць України.

2. Розрахунок суми позову не відповідає дійсним обставинам, не доведений належними та допустимими доказами та не підтверджується матеріалами справи.

3. Відповідач стверджує, що виявлення разобладнання (складання форми ВУ-23) по вагонах № 53503504, 52595360, 60361318, 61017679, 63523211, 61076667 - відбувалось поза межами їх перевезень, а саме - через декілька годин або діб до або після перевезення та прийняття вантажу одержувачем, а відтак факт незбереження майна під час перевезення по вказаним вагонам не доведений позивачем належним чином.

4. Відповідач вказав, що відправник вагонів позивача як вантажу на своїх осях відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України - не виконав обов`язку збереження вантажу, не забезпечивши його супроводження провідником.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у даній справі виник внаслідок порушення з боку відповідача обов`язку забезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) під час його курсування залізничними коліями, що спричинило розукомплектування вагонів, внаслідок чого позивач був змушений придбати аналогічні деталі для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються останнім в господарській діяльності.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи мало місце прийняття відповідачем до перевезення вагонів за відповідними накладними та чи були вони в справному або несправному (розукоплектованому) стані;

- чи є відповідач відповідальним за збереження майна (вагонів);

- чи підтверджений факт розукомплектування спірних вагонів;

- чи має місце заподіяння діями відповідача позивачеві матеріальної шкоди та як наслідок відшкодування розміру фактично заподіяної шкоди позивачеві;

- чи відповідає заявлена сума до стягнення розміру фактично заподіяної шкоди.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 856 від 28.09.2004, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Судом встановлено, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: № 53503504 за залізничною накладною № 53266169; № 53169322 за залізничною накладною № 53197521; № 52595360 за залізничною накладною № 53294500; № 60361318 за залізничною накладною № 53294500; 53485520 за залізничною накладною № 53343331; № 55006357 за залізничною накладною №53343331; № 53516407 за залізничною накладною № 53448593; № 61016747 за залізничною накладною № 53343331; № 61017679 за залізничною накладною № 53387668; № 63523211 за залізничною накладною № 53457107; 53784334 за залізничною накладною № 53457107; № 62008016 за залізничною накладною № 53501599; № 61076667 за залізничною накладною № 53594842.

Згідно зі ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Як встановлено судом, вагони власності (оренди) Товариства були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності частин повітророзподільника, на підставі чого були оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п. 4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до структурного підрозділу Волноваське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця , якими було складено частково акти про пошкодження вагона (форма ВУ-25М).

Таким чином, позивач зазначає, що загальна вартість придбаних деталей становить: 4 320,00 грн. + 3 956,40 грн. + 19 800,00 грн. + 51 840,00 грн. + 7 872,00 грн. = 87 788,40 грн.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів ТОВ "Лемтранс" було придбано та надано необхідні деталі на загальну суму 87 788,40 грн.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 сума збитків за пошкодження вагона складається з:

витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 828/4121 від 01.12.1999, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 № 6-469св10).

Як зазначено у п. 11 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/91 від 29.11.2007 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 904/4195/16 від 23.03.2017, № 904/3013/16 від 17.01.2017.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданих збитків - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Що стосується аргументів відповідача на спростування позовних вимог, викладених у відзиві на позов, судом їх розглянуто та відхилено, з огляду на таке.

Судом встановлено, поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена статтею 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Стосовно доводів залізниці про те, що ТОВ "Лемтранс" є неналежним позивачем, суд зазначає, що позивач є власником (орендарем) спірних вагонів, що підтверджується долученими до матеріалів справи договорів оренди залізничного рухомого складу, договорів лізингу та залізничними накладними, а тому платником тарифу і оператором за залізничними накладними є також ТОВ "Лемтранс", отже, позивач мав право звернутись до суду із даним позовом, вважаючи, що йому завдано матеріальних збитків.

Твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження усіх елементів складу правопорушення, в тому числі і вини відповідача, спростовуються встановленими та оціненими вище судом обставинами.

Крім того, всупереч твердженням відповідача, порожні приватні вагони мають статус "вантажу", що встановлено судом вище.

При цьому, відповідачем, всупереч ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт , ст. 113 Статуту залізниць України не доведено суду, що розукомплектування вагонів виникло з незалежних від перевізника причин, тобто не спростовано відсутність своєї вини у незабезпеченні збереження переданого йому вантажу.

Щодо тверджень відповідача, що позивачем не було виконано своїх обов`язків щодо супроводження вагонів провідником, то суд зазначає, що відповідач прийняв до перевезення вантаж, а отже і став відповідальним за збереження вантажу (в даному випадку пустих вагонів).

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку відшкодувати вартість нестачі вантажу (в даному випадку розукомплектування вагонів), та в матеріалах справи містяться всі необхідні документи, що передбачені статтею 115 та 130 Статуту залізниць України, суд перевіривши здійснений позивачем обрахунок заявленої суми до стягнення дійшов висновку про його правильність, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 97 9036,34 грн вартості незбереженого майна під час його курсування залізничними коліями, що завдало шкоду позивачу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, у зв`язку з задоволенням позову суд покладає судовий збір за подання позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМТРАНС до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 97 903,34 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕМТРАНС (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А; ідентифікаційний код: 30600592) 97 903 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот три) грн 34 коп. - збитків, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

Дата ухвалення рішення09.12.2021
Оприлюднено13.12.2021

Судовий реєстр по справі —910/13908/21

Рішення від 09.12.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко-Легких Г.П.

Ухвала від 30.08.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко-Легких Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні