Ухвала

від 07.12.2021 по справі 923/1171/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

УХВАЛА

07 грудня 2021 року справа № 923/1171/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "ГАРАНТ", м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства "САЛЕНА", м. Нова Каховка

про стягнення заборгованості в сумі75870,50 грн.

представники сторін не прибули

встановив:

Провадження у справі відкрито за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА "ГАРАНТ" до Приватного підприємства "САЛЕНА", м.Нова Каховка про стягнення заборгованості в сумі 75870,50 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2021 призначено перше підготовче засідання по справі на 04.11.2021.

Ухвалою суду від 04.11.2021продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 04.01.2022 включно, відкладено підготовче засідання на 07.12.2021.

23.11.2021 до суду повернулась копія ухвали від 04.11.2021, яка направлялась на адресу відповідача з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до витягу з ЄДР, який зроблено судом, адреса відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві.

08.11.2021 за вх. № 8351/21 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, за яким просить витребувати у Головного слідчого управління Національної поліції України (адреса: вулиця Академіка Богомольця, 10, Київ, 01024), (кримінальне провадження №12019000000000446 від 21.05.2019 року) оригінал договору №11-06 від 03 серпня 2018 року та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001718 від 28 серпня 2018 року для огляду в судовому засіданні.

06.12.2021 за вх. № 8351/21 через ел. суд від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника, підтримує клопотання про витребування доказів.

В судове засідання 07.12.2021 представники сторін не прибули.

Розглянувши клопотання позивача про витребування, суд дійшов наступних висновків.

Так, клопотання позивача мотивоване тим, що в своїй позовній заяві позивач посилався на той факт, що оригінал договору №11-06 від 03 серпня 2018 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001718 від 28 серпня 2018 року знаходяться в матеріалах досудового розслідування в Головному слідчому управлінні Національної поліції України (кримінальне провадження №12019000000000446 від 21.05.2019 року). Так, на підставі ухвали слідчого судці Печерського районного суду м. Києва у справі №757/17874/20-К від 05.05.2020 року було проведено обшук та вилучено документи, що стосуються господарської діяльності Позивача. Зокрема було вилучено і оригінал договору №11-06 від 03 серпня 2018 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001718 від 28 серпня 2018 року.

Позивач зазначає, що Договір №11-06 від 03 серпня 2018 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ- 0001718 від 28 серпня 2018 року, що знаходяться в матеріалах досудового розслідування в Головному слідчому управлінні Національної поліції України (кримінальне провадження №12019000000000446 від 21.05.2019 року) можуть підтвердити факт існування договірних відносин між Позивачем та Відповідачем, а також факт виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором в повному обсязі.

Суд зазначає, що в силу приписів ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.

Положення ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1-3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Водночас, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.ч.1 та 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів ст.ст.86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з п.п.1 та 2 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п.62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Так, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, суд вважає за необхідне витребувати у Головного слідчого управління Національної поліції України оригінал договору №11-06 від 03 серпня 2018 року та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001718 від 28 серпня 2018 року.

Суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст.9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008 № 01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

На підставі викладеного, з метою дотримання розумного строку розгляду даної справи, суд вважає за необхідне продовжити проведення підготовчого провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 80, 81, 177, 182, 183, 197, 234, 235 ГПК України, суд

постановив:

1. Продовжити проведення підготовчого провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

2. Відкласти підготовче засідання на 11 січня 2022 року о 12:00 за адресою: м.Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 321 .

3. Витребувати у Головного слідчого управління Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024) (кримінальне провадження №12019000000000446 від 21.05.2019 року) оригінал договору №11-06 від 03 серпня 2018 року та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001718 від 28 серпня 2018 року для огляду в судовому засіданні.

В разі можливості надання документів для залучення до матеріалів господарської справи № 923/1171/21 витребувати від Головного слідчого управління Національної поліції України оригінали (належним чином засвідчені копії) договору №11-06 від 03 серпня 2018 року та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001718 від 28 серпня 2018 року.

4. Доручити Господарському суду Рівненської області забезпечити проведення відеоконференції в приміщенні суду (м.Рівне, вул. Набережна, б.26-А, зал ВКЗ № 1) 11 січня 2022 о 12:00 за участю представника позивача - ТОВ "ГРУПА "ГАРАНТ" за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EASYCON".

5. У разі направлення учасниками справи у судове засідання уповноважених представників, останнім необхідно мати при собі, відповідно до вимог ст.60 ГПК України, документи, що підтверджують повноваження таких представників.

6. Копію ухвали надіслати сторонам, Головному слідчому управлінню Національної поліції України рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, Господарському суду Рівненської області на електронну адресу до відома.

Ухвала відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її оголошення і оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2021.

Суддя В.П.Ярошенко