Постанова
від 29.11.2021 по справі 457/1370/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 457/1370/19

провадження № 61-8077св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт ,

відповідачі: виконавчий комітет Трускавецької міської ради, ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Трускавецькурорт на рішення Трускавецького міського суду Львівської області в складі судді Грицьківа В. Т. від 02 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Бойко С.М., Ніткевича А. В. від 10 березня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт (далі - ПАТ Трускавецькурорт ) звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Трускавецької міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 11 серпня 2011 року виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на підставі рішення від 21 липня 2011 року № 208, тип об`єкта: житловий будинок, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 ; свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , видане 11 серпня 2011 року виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на підставі рішення від 21 липня 2011 року № 208, тип об`єкта: магазин з офісним приміщенням, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , приміщення 2 , власник ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації і, відповідно, виконавчим комітетом Трускавецької міської ради рішенням про оформлення права власності оформлено право власності ОСОБА_1 та присвоєно поштову адресу лише одному об`єкту нерухомого майна - будівлі магазину з офісними та житловими приміщеннями на АДРЕСА_1 . Однак виконавчий комітет Трускавецької міської ради всупереч своєму ж рішенню про оформлення права власності 11 серпня 2011 року видав ОСОБА_1 два свідоцтва на інші, ніж зазначено в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та рішення, об`єкти нерухомого майна - житловий будинок та приміщення магазину з офісним приміщенням.

Земельна ділянка площею 0,0304 га на АДРЕСА_1 , що надана згідно договору оренди землі від 27 грудня 2007 року ФОП ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування магазину з офісними приміщеннями згідно Генерального плану м. Трускавця 1963 року, розташована на території господарсько-промислової зони, на якій згідно експлікацій до цього плану існували господарські двори санаторно-курортних закладів, дільниці фруктово-овочевих сховищ та комунальних підприємств.

Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане відповідачу, на думку позивача, порушують право ПАТ Трускавецькурорт (як власника розташованих на виробничій території міста виробничих будівель по АДРЕСА_2 та користувача земельної ділянки площею 2,6619 га, наданої для обслуговування виробничих приміщень автотранспортного підприємства, яка є суміжною з наданою ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування магазину з офісними приміщеннями земельною ділянкою площею 0,0304 га на АДРЕСА_2 ).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 02 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оформлення права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна що розташований у АДРЕСА_2 , було здійснено відповідно до діючого на той час законодавства, на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації - магазину з офісними та житловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за № ЛВ 14311002830, договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2007 року та додаткової угоди до нього.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 березня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ Трускавецькурорт залишено без задоволення. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 березня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, зазначив про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оспорювані ним свідоцтва про право власності на нерухоме майно порушують його права.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

12 травня 2021 року ПАТ Трускавецькурорт звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 березня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що 03 червня 2011 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації лише одного об`єкта нерухомого майна - будівлі магазину з офісними та житловими приміщеннями на АДРЕСА_1 . Однак, цей орган - виконавчий комітет Трускавецької міської ради всупереч своєму ж рішенню про оформлення права власності 11 серпня 2011 року видає ОСОБА_1 не одне, а два свідоцтва на цілком інші, ніж зазначено в декларації про готовність об`єкта до експлуатації та рішенні виконавчого комітету, два новозбудовані об`єкти нерухомого майна - житловий будинок та приміщення магазину з офісним приміщенням.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази та суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 457/1370/19 з Трускавецького міського суду Львівської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації - магазину з офісними та житловими приміщеннями на АДРЕСА_1 зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за № ЛВ 14311002830, є чинною.

21 липня 2011 року виконавчим комітетом Трускавецької міської ради прийнято рішення Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна № 208, згідно п.п. 2,3,4 якого виконавчим комітетом Трускавецької міської ради вирішено оформити ОСОБА_1 право власності на магазин з офісним та житловими приміщеннями по АДРЕСА_2 , загальною площею 199,1 кв.м., в тому числі: житлова площа - 73,9 кв.м., допоміжна площа - 81,8 кв.м., магазин з офісним приміщенням - 43,4 кв.м.; присвоєно магазину з офісним та житловими приміщеннями поштову адресу - АДРЕСА_1 ; доручено Дрогобицькому ДК МБТІ і ЕО підготувати і видати свідоцтво про право власності згідно пункту 2 даного рішення.

11 серпня 2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 21 липня 2011 року про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна виконавчим комітетом Трускавецької міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - магазин з офісним приміщенням, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , приміщення 2 , власник ОСОБА_1 .

Згідно рішення Трускавецької міської ради Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у власність № 746 від 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер - 4611500000:07:004:0026) площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 та надано йому у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 4611500000:07:004:0026), площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель міської ради.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга статті 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує на порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобовязаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Згідно статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що оскаржувані ним свідоцтва про право власності відповідача на нерухоме майно, які видані на підставі чинного рішення органу місцевого самоврядування, порушують права позивача.

Суди попередніх інстанцій встановили, що земельна ділянка (кадастровий номер 4611500000:07:004:0026), площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та має цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На даний житловий будинок ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, тому суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання такого самочинним будівництвом.

Посилання ПАТ Трускавецькурорт на те, що його земельна ділянка безпосередньо межує із земельною ділянкою відповідача, на якій розміщена станція автотранспортного обслуговування, діяльність якої не забезпечує допустимі рівні шуму, не заслуговують на увагу та на правильність висновків суду не впливає, оскільки зазначене не є підставою для визнання недійсними оскаржуваних свідоцтв про право власності на нерухоме майно на ім`я відповідача, що видані на підставі чинних рішень органу місцевого самоврядування.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій на підставі належної оцінки наявних в матеріалах справи доказів та змісту позовних вимог, на підтвердження яких вони подані, дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав, які підлягають судовому захисту.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Трускавецькурорт залишити без задоволення.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного від 10 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення29.11.2021
Оприлюднено10.12.2021
Номер документу101754105
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —457/1370/19

Постанова від 29.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 03.06.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Постанова від 10.03.2021

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Постанова від 10.03.2021

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 01.07.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 15.06.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 18.05.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Рішення від 02.03.2020

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Рішення від 02.03.2020

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Ухвала від 24.12.2019

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні