Рішення

від 07.12.2021 по справі 120/7596/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 грудня 2021 р. Справа № 120/7596/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вороновицької селищної ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення 9 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 09.06.2021 за № 243 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ".

Ухвалою від 28.07.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, вирішено витребувати у Вороновицької селищної ради всі належним чином засвідченні копії документів, які стали підставою для прийняття рішення від 09.06.2021 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

13.10.2021 на адресу суду від представника Вороновицької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому лише вказав, що заперечує щодо задоволення поданого ОСОБА_1 позову. Зокрема зазначив, що зобов`язання судом відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути необгрунтованим та призвести до затвердження проекту землеустрою з порушенням закону, оскільки вирішення даного питання не входить до предмету судової перевірки.

При цьому, зі змісту вказаного відзиву вбачається, що на дату його формування відповідач не отримав копії ухвали суду від 28.07.2021 та копії позовної заяви.

З огляду на зміст отриманого відзиву, який не містив мотивів прийняття оскаржуваного в даній справі рішення, суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження від 28.07.2021 та копію позовної заяви відповідачу.

Повторно надіслані ухвала від 28.07.2021 та копія позовної заяви відповідачем отримані 10.11.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, відповідач не надав суду як доповнень до раніше поданого відзиву на позовну заяву так і витребуваних ухвалою від 28.07.2021 доказів.

Ухвалою від 19.11.2021 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування до Вороновицької селищної ради заходів процесуального примусу.

Також, ухвалою від 19.11.2021 повторно витребувано у Вороновицької селищної ради всі належним чином засвідчення копії документів, які стали підставою для прийняття рішення (проекту) від 09.06.2021 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, а також інформацію про те, чи було прийнято за результатами голосування на 9 (позачерговій) сесії VIII скликання Вороновицької селищної ради індивідуальний акт у формі рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали від 19.11.2021 відповідач за допомогою засобів поштового зв`язку надав суду належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення, заяву позивача від 02.04.2021, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:04:002:0274, кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 0520655300:04:002:0274.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням 61 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 20.11.2020 надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на виготовлення проекту із землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 0,10 га для ведення індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами смт. Вороновиця (масив кад. №0520655300:04:002:0274).

Сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території смт. Вороновиця Вороновицької селищної ради Вінницької області.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.04.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у площею 0,1000 га у власність для індивідуального садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Вороновицької селищної ради з кадастровим номером 0520655300:04:002:0274, що розташована за території смт. Вороновиця Вороновицької селищної ради Вінницької області.

Однак, рішенням 9 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 09.06.2021 року №243 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (пункт в частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно частин 8-9 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, на момент винесення оскаржуваного рішення) (далі - ЗК України), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, на день прийняття оскаржуваного рішення, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою було визначено лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України, станом на час формування оскаржуваного рішення не містили.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі №1640/2594/18.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Висновком ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №714/82-21 від 05.02.2021 про розгляд документації із землеустрою погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території смт. Вороновиця Вороновицької селищної ради Вінницької області. Зокрема, в останньому вказано, що розроблений на замовлення позивача проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, адже позивач дотримався вимог, чинної на час виникнення спірних правовідносин, ст. 186-1 ЗК України в частині погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, інших законодавчо визначених підстав для відмови позивачу у затвердження проекту землеустрою, з урахуванням наданих суду матеріалів, не виявлено, а відповідачем не повідомлено, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо іншої позовної вимоги - зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, суд зазначає наступне.

Зобов`язання затвердити проект землеустрою вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі №808/3081/17.

Отже, оскільки відповідачем вирішено питання про затвердження проекту землеустрою із порушенням вимог земельного законодавства, та враховуючи обставини, які підлягають встановленню відповідачем для прийняття законного рішення, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання відповідача повторно розглянути подану гр. ОСОБА_1 заяву від 02.04.2021 про затвердження проекту землеустрою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України з урахуванням обставин встановлених у цій справі. А тому, вимога позивача про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою є передчасною та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення, тому адміністративний позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 908,00 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок прийняття протиправного рішення суб`єктом владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 01.05.2021 між позивачем (Клієнтом) та адвокатом Корнійчуком Дмитром Анатолійовичем укладено Договір про надання правничої допомоги №07 (далі - Договір).

За умовами цього Договору (пункт 1.1) Клієнт доручає, а адвока приймає на себе зобов`язання, надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених даним договором ... .

Відповідно до п. 3.6 Договору оплата послуг Адвоката здійснюється після підписання акту наданих послуг шляхом безготівкового розрахунку за реквізитами наданими у рахунку.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з акту наданих послуг надання правової допомоги №07 від 06.07.2021 (далі - Акт), адвокатом позивача на надання правової допомоги витрачено 12 год., в тому числі:

1 год. - консультація та укладення додаткової угоди №01 від 01.05.2021 - 850 грн. (послугу надано 01.05.2021);

1,5 год. підготовка листа-вимоги до Вороновицької ОТГ - 1275,00 грн. (послугу надано 11.05.2021);

1,5 год. підготовка листа-вимоги досудового врегулювання спору до Вороновицької ОТГ (послугу надано 10.06.2021);

3 год. консультація 01.06.2021 та запит про доступ до публічної інформації № 01 від 02.06.2021 - 2550,00 грн. (послугу надано 01-02.06.2021);

5 год. підготовка позовної заяви - 4250,00 грн. (послугу надано 01.07.2021).

Таким чином, згідно зазначених адвокатом в Акті відомостей, загальна вартість наданих клієнту послу з правової допомоги склала 10200,00 грн.

Разом з тим, слід зазначити, що предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є відмова Вороновицької селищної ради у затвердженні розробленого на замовлення ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у власність. Оскаржуване в даній справі рішення відповідачем прийнято лише 09.06.2021, в той час як частина наданих адвокатом послуг, що зазначені в Акті, та як наслідок понесеня позивачем витрат на правничу допомогу, передують виникненню спірних правовідносин (прийняттю оскаржуваного рішення) що є предметом розгляду в межах даної справи. Відтак такі витрати не можуть бути включені до переліку витрат на правничу допомогу пов`язаних з розглядом даної адміністративної справи.

З огляду на викладене, лише витрати пов`язані із підготовкою листа-вимоги досудового врегулювання спору до Вороновицької ОТГ (послугу надано 10.06.2021) та підготовка позовної заяви (послугу надано 01.07.2021) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок Вороновицької селищної ради.

Поряд із цим, суд враховує, що до матеріалів справи стороною позивача не додано доказів сплати позивачем зазначених в Акті витрат на правничу допомогу. Проте суд зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання суду, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції..

Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд робить висновок, що такі витрати підлягають відшкодуванню, але лише в частині витрат пов`язаних з розглядом даної адміністративної справи, що становить 5525,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 09 червня 2021 року №243 Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Вороновицьку селищну раду повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 02.04.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність для індивідуального садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Вороновицької селищної ради з кадастровим номером 0520655300:04:002:0274, що розташована за території смт. Вороновиця Вороновицької селищної ради Вінницької області, та прийняти рішення з урахуванням встановлених обставин у цій адміністративній справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на правову допомогу у сумі 5525,00 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вороновицької селищної ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Вороновицька селищна рада (вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252, код ЄДРПОУ 04326069)

Повний текст рішення суду складено 07.12.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна