Рішення

від 30.11.2021 по справі 380/7763/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7763/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року зал судових засідань №3

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Ємельянової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» код ЄДРПОУ 39627256, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 50 до Київської міської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39422888, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8а, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 20.07.2020 № КТ-UA100000-0146-2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 23.07.2020 №UA100020/2020/000044/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100020/2020/00355;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на зберігання вантажу, вантажні роботи, оформлення вантажу в розмірі 17710,08 грн., витрати на транспортно-експедиторські послуги в розмірі 4000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару ним визначена фактично, тобто у розмірі після здійснення коригування. Вказує, що відповідач, визначаючи митну вартість у спірних правовідносинах, не навів жодних розрахунків, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України у редакції спірних правовідносин).

Посилається на те, що до ввезеного позивачем товару слід застосовувати тарифні пільги(тарифні преференції).

13.11.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що оскаржувані рішення контролюючого органу є правомірними, зважаючи на те, що позивачем при ввезені товару, а саме - стабілізуючої добавки для асфальтобетонних сумішей - помилково визначено код УКТЗЕД. Як наслідок, існували необхідні підстави для усунення такої помилки в межах процедури митного контролю.

З приводу коригування митної вартості вказує, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості позивачем як декларантом продукції, а тому контролюючий орган запропонував позивачу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Утім, долучати такі документи декларант відмовився, тому контролюючий орган, діючи у межах та у спосіб, передбачений законом здійснив коригування митної вартості, вказаної позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат за зберігання вантажу, проведення вантажних робіт, оформлення вантажу в розмірі 17710,08 грн., а також витрат на транспортно-експедиційні послуги у розмірі 4000 грн. представник зауважив, що у відповідній частині позивач не обґрунтував доцільність понесення ним вказаних витрат та наявність взаємозв`язку між понесеними витратами та діями митниці.

28.12.2020 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких останній позовні вимоги підтримав повністю. Пояснення обґрунтовані тим, що згідно з результатами експертного дослідження, проведеного для правильного визначення коду УКТЗЕД продукції, що ввозиться на територію України, отримані результати відповідно до висновків експерта не суперечать інформації, яка заявлялася позивачем щодо коду УКТЗЕД.

Доводи представника позивача, які стосуються протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості дублюють аргументи представника позивача, викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення судового засідання не подав.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 28.09.2020 суддя залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 12.10.2020 суддя прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалами від 17.11.2020, 18.05.2021, 05.10.2021 суд призначав справу до розгляду у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.02.2021 суд витребував додаткові докази.

Ухвалою від 27.04.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 18.05.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

17.02.2020 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА (Республіка Білорусь) (далі - ТзОВ БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА ), укладено контракт №2/20, за умовами якого ТзОВ БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА поставила позивачу партію товару, а саме - добавку стабілізуючу для асфальтобетонних сумішей.

24.06.2020 на виконання умов вказаного контракту ТзОВ БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА 24.06.2020 відвантажило партію товару позивачу.

25.06.2020 уповноваженою особою позивача подано відповідачу електронну митну декларацію №UA100020/2020/030320 для здійснення митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України, передбаченого Митним кодексом України, та визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту №02/20 від 17.02.2020 (специфікація №2 від 12.03.2020) з кодом УКТ ЗЕД 5601300000, зазначеним виробником ТзОВ БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА .

У графі 31 поданої митної декларації №UA100020/2020/030320 від 25.06.2020, зокрема, вказано, що товар, який ввозиться, є комплексною добавкою для асфальтобетонних сумішей у вигляді гранул (пуху), торгова назва ДОРА , призначена для введення в щебенево-мастикову асфальтобетонну суміш з метою дисперсного армування і запобігання розшарування суміші під час попереднього зберігання в накопичувальних бункерах і транспортування до місця укладання.

До вказаної митної декларації позивачем долучено наступні документи:

1) рахунок-фактура(інвойс) №1/06 від 22.06.2020;

2) автотранспортна накладна №А757032 від 24.06.2020;

3) транспортна довідка б/н від 24.06.2020;

4) специфікація №2 від 12.03.2020;

5) зовнішньоекономічний договір (контракт) №2/20 від 17.02.2020;

6) договір про надання послуг митного брокера №ЗП-1 від 15.04.2020;

7) сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №BYUA0312000212 від 24.06.2020;

8) паспорт якості №4/06 від 24.06.2020.

26.06.2020 відповідач прийняв рішення щодо відібрання проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке виконано 26.06.2020, що підтверджується, копією Акта б/н про взяття проб (зразків) товарів від 26.06.2020.

На запит відповідача від 26.06.2020 №100010/2020/143 спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби проведено експертне дослідження та підготовлено висновок №1420003103-0103 від 10.07.2020, за змістом пункту 12 якого констатовано, що результати досліджень проб відібраного товару не суперечать інформації, зазначеній в графі 31 митної декларації №UA100020/2020/030320 від 25.06.2020.

У період проведення вказаної експертизи транспортний засіб, який здійснював перевезення товару, було розвантажено і передано товар на тимчасове зберігання приватному акціонерному товариству Київське автотранспортне підприємство-13054 . Вказані обставини підтверджуються договором №150-СТЗ від 26.06.2020, рахунком-фактурою №СВХ-0090 від 21.07.2020, платіжним дорученням від 24.07.2020 №90, заявкою №969 від 24.07.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт(наданих послуг) від 24.07.2020, платіжним дорученням від 12.08.2020 №100.

20.07.2020 відповідач прийняв рішення про визначення коду товару №KT-UA100000-0146-2020, яким змінено код товару, встановлено 3824400000.

22.07.2020 уповноваженим представником декларанта повторно з врахуванням встановленого коду товару подано митну декларацію №UA100020.2020.034049. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції).

З обставин справи вбачається, що до вказаної митної декларації долучено окремі документи згідно з переліком (Т.1., а.с.98).

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих представником позивача, для митного оформлення товару, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА100020/2020/000044/2 від 23.07.2020, в якому також запропоновано позивачу відповідно до статті 53 МК України надати протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- транспортно-експедиційний договір;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного

- товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- банківські документи.

Також зазначено, що декларант або уповноважена ним особа може подати інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість, за бажанням декларанта.

Від подання додаткових документів позивач відмовився, що стало підставою для формування відповідачем картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2020/00355.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості, зміну коду УКТЗЕД та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2020/00355 протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Надаючи оцінку правомірності рішенню Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 23.07.2020 №UA100020/2020/000044/2 та картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100020/2020/00355, суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються, серед іншого Митним кодексом України у редакції спірних правовідносин (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених зазначеним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Як відображено у графі 33 оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 23.07.2020, контролюючий орган виходив з того, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого місця призначення. З цього приводу суд вказує наступне.

У вимірі фактичних обставин справи, яка розглядається, суд з`ясував, що між позивачем ТзОВ БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА укладено контракт №2/20, пунктом 5.1. якого передбачено, що поставка товару відбувається на умовах DAP(України) або FCA(Жлобин, Республіка Білорусь) у відповідності до правил Інкотермс-2010. При цьому конкретні умови поставки товару визначаються специфікацією. У свою чергу, специфікацією №2 від 12.03.2020 конкретизовано, що поставка добавки Дора у кількості 20 тон відбувається за правилами FCA(Жлобин).

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 Free Carrier ( Франко перевезник ) означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Згідно з правилами поставки FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно з умовами FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Суд зауважує, що законодавство з питань митної справи не встановлює правил спеціальної допустимості засобів доказування стосовно підтвердження витрат, понесених на транспортування продукції(товару), що постачається. Разом з тим, позивачем надано довідку б/н від 24.06.2020 про транспортно-експедиторські витрати, згідно з якою загальна вартість транспортних послуг з перевезення вантажу за маршрутом від Жлобін (РБ) до кордону Нові Яриловичі, від кордону Нові Яриловичі до м.Бровари Київської області складає 6090 грн. та 9910 грн. відповідно, тобто 16000 грн. із урахуванням плати експедитору за транспортно-експедиційні послуги.

Таким чином, суд висновує, що доводи відповідача про відсутність відомостей щодо витрат на транспортування завезеного товару є помилковими. Вказана довідка від 24.06.2020 залишилася поза увагою контролюючого органу, що стало підставою для висновку про потребу витребувати додаткові докази за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості. При цьому орган, що здійснює митне оформлення та контроль жодним чином не обґрунтував неможливість визначення митної вартості товару, який постачався ТзОВ БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА за наявності згаданої довідки про транспортно-експедиторські витрати.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування відносяться у розумінні названої норми до документів, що підтверджують митну вартість товару, якщо таке страхування здійснювалося.

Відповідно до вказаної довідки б/н від 24.06.2020 страхування вантажу не проводилось. За таких обставин позивач не подав і не міг подати документи щодо страхування завезеної продукції з огляду на їх об`єктивну відсутність. Більше того, суд враховує, що стабілізуюча добавка Дора для асфальтобетонних сумішей не є продукцією, що підлягає обов`язковому страхуванню.

Системний аналіз викладеного дозволяє суду стверджувати про протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості та необхідність його скасування.

Одночасно суд звертає увагу на те, що рішення про коригування митної вартості №UА100020/2020/000044/2 від 23.07.2020 стало підставою для прийняття картки відмови №UA100020/2020/00355 (Т.1, а.с.99). Відтак позовна вимога про її скасування є похідною та відповідно підлягає задоволенню.

Щодо рішення Київської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 20.07.2020 № КТ-UA100000-0146-2020 суд вказує таке.

Статтею 67 Митного кодексу України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зв`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів арів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко- юлогічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковим.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

В Україні для цілей митного оформлення товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04.06.2020 №674-ІХ Про Митний тариф України .

Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) розроблено на виконання Україною своїх міжнародних зобов`язань, а саме положень Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (далі - Конвенція), договірною стороною якої Україна стала згідно з Указом Президента України від 17.05.2002 № 466/2002 Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Еармонізовану систему опису та кодування товарів з набуттям усіх прав та зобов`язань, передбачених статтями Конвенції.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» в Україні запроваджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ЕС) 2012 року (Explanatory Notes to the Harmonized commodity description and coding system, Fifth Edition (2012) Wold Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Explanatory Notes to the Combined Nomenclature of the European Union, Official Journal of the European Union, C 76, Volume 583, 4 March 2015) (далі - Пояснення до УКТЗЕД). Пояснення до УКТЗЕД запроваджено в Україні як допоміжний робочий матеріал при класифікації товарів за УКТЗЕД та затверджено наказом наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256.

25.06.2020 позивач за митною декларацією №UA100020/2020/030320 до митного оформлення пред`явив товар Добавка комплексна стабілізуюча "ДОРА" для асфальтобетонних сумішей . При цьому товар ним задекларовано за кодом УКТЗЕД 5601300000 (Вата з текстильних матеріалів та вироби з неї; текстильні волокна завдовжки не більш як 5 мм (пух), текстильний пил і вузлики: -текстильні пух та пил і вузлики) (ставка мита - 3,2%).

Як встановив суд за результатами експертних досліджень та інформацією, наданою фірмою-виробником, товар Добавка комплексна стабілізуюча "ДОРА" для асфальтобетонних сумішей виробництва ТзОВ "Берестяная грамота" (Білорусь) є виробом у формі спресованих гранул діаметром 4-5мм та довжиною 3-20мм, що за складом є подрібненими волокнами хімічної природи (акрил, поліефір, поліамід) та подрібненими розмеленими та розплющеними целюлозними волокнами хвойних та листяних порід деревини (макулатура). Гранули просочені сумішшю неароматичних вуглеводнів, що містять інші добавки/домішки. Добавка призначена для введення в щебенево-мастикову асфальтобетонну суміш в якості стабілізатора з метою дисперсного армування і запобігання розшаровуванню суміші під час попереднього зберігання в накопичувальних бункерах і транспортування до місця укладання.

Згідно з Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, що є частиною Митного тарифу України, викладеного у додатку до Закону України від 04.06.2020 №674-ІХ "Про Митний тариф України", назв розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування; для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до положень наступних правил.

Відповідно до Правила 2(а) Основних, правил інтерпретації УКТЗЕД у разі коли товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Згідно з Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з назвою товарної позиції 5601 УКТЗЕД до неї включаються: Вата з текстильних матеріалів та вироби з неї; текстильні волокна завдовжки не більш як 5 мм (пух), текстильний пил і вузлики. Відповідно до Пояснень до товарної позиції 5601 УКТЗЕД вона включає текстильні волокна завдовжки не більше 5мм («текстильний пух» ) і текстильний пил.

«Текстильний пух» складається з текстильних волокон завдовжки не більше 5мм (шовкові, вовняні, бавовняні, синтетичні або штучні волокна і т.д.). Його одержують як відходи в процесі різних оздоблювальних операцій і особливо від стриження оксамиту. Він також утворюється в процесі різання текстильного джгута чи волокон. Текстильний пил виникає як відходи за рахунок здрібнювання текстильних волокон до порошкоподібного стану. Текстильні пух і пил включаються до цієї товарної позиції, навіть якщо вони вибілені чи пофарбовані або якщо волокна штучно звиті.

Ці продукти широко використовуються для різноманітних цілей (наприклад, для змішування з іншими волокнами та перероблення в пряжу, для виготовлення імітації замші, для" покриття чи декорування шпалер, в процесі виготовлення пушків для пудри та для макіяжу).

Також до товарної позиції 5601 УКТЗЕД включаються фабричні вузлики (непси), що являють собою маленькі, однакового розміру грудочки (іноді дещо витягнуті) шовкових, вовняних, бавовняних, синтетичних або штучних волокон і т.д., які переважно утворюються в процесі скочування волокон між двома дисками. Вони можуть бути вибіленими чи пофарбованими і використовуються у виробництві фасонної пряжі, яка імітує пряжу домашнього виготовлення.

При цьому товарна позиція 3824 УКТЗЕД включає хімічну продукцію та препарати хімічної або суміжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені.

До товарної підкатегорії 3824 40 00 00 УКТЗЕД (Готові сполучні суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені: - добавки готові для цементів, будівельних розчинів або бетонів).

Оскільки товар Добавка комплексна стабілізуюча "ДОРА" для асфальтобетонних сумішей є готовим виробом у вигляді гранул, що за хімічним складом є сумішшю подрібнених волокон хімічної природи та подрібнених розмелених та розплющених целюлозних волокон (природних продуктів), просочених сумішшю неароматичних вуглеводнів, та призначений для введення в асфальтобетонну суміш в якості стабілізатора, з урахуванням Правил 1, 2(a) та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД він повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 3824400000 УКТЗЕД (ставка мита 5%).

За наведених обставин, на переконання суду, відповідач правомірно виходив з того, що код товару, визначений позивачем, є помилковим та, як наслідок, самостійно визначив код товару згідно з УКТЗЕД.

Посилання представника позивача на попереднє рішення по класифікації товару від 06.02.2013 №08-1/1132, прийняте Мінською центральною митницею Державного митного комітету Респібліки Білорусь, суд відхиляє, оскільки, як зазначено у графі 9 вказаного рішення, останнє має юридичну силу виключно при декларуванні товару митному органу Республіки Білорусь. Більше того, попереднє рішення від 06.02.2013 №08-1/1132 жодним чином не свідчить про помилковість класифікації товару відповідачем.

Суд критично оцінює аргументи представника позивача про те, що позивачем правильно ідентифіковано код товару згідно з УКТЗЕД з тих підстав, що заявлений код не суперечить результатам експертного дослідження, проведеного за запитом відповідача. У цьому контексті суд звертає увагу, що визначення правильності коду товару, на відміну від предмету проведеного експертного дослідження, не обмежується питання факту. Тобто експертне дослідження полягало у встановленні хімічних та фізичних властивостей наданих для дослідження зразків продукції. Між тим, у самому висновку вказано, що проведення класифікації товару та з`ясування правильності заявленого декларантом коду перебуває поза межами спеціальних знань експерта.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач повторно, подаючи митну декларацію №UA100020.2020.034049 фактично врахував рішення митного органу, яким змінено код товару, що заявлявся позивачем. Відтак подальше заперечення та оскарження рішення про зміну коду продукції суд ставить під сумнів з точки зору критеріїв добросовісності та розумності декларанта.

Суд також звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач не зазначив чітких підстав, з яких він вважає, що рішення відповідача про визначення коду товару є протиправним.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про визначення коду товару від 20.07.2020 № КТ-UA100000-0146-2020 є правомірним, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на зберігання вантажу, вантажні роботи, оформлення вантажу в розмірі 17710,08грн., витрат на транспортно-експедиторські послуги в розмірі 4000 грн., суд погоджується із аргументами представника відповідача про те, що позивач жодним чином не обґрунтував наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та витратами, котра, як вважає представник позивача, підлягають стягненню з відповідача. Крім того, суд наголошує на тому, що експертиза зумовлена потребою у встановленні обставин, які мають значення для підтвердження або спростування вказаного декларантом коду УКТЗЕД. При цьому у цій частині суд визнав правомірним рішення відповідача стосовно зміни коду класифікації товару, що оскаржувався позивачем. Також суд вважає правильним посилання представника відповідача на приписи статті 260 МК України, які надають можливість декларанту випустити товар у вільний обіг на митну територію України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на зберігання вантажу, вантажні роботи, оформлення вантажу в розмірі 17710,08 грн., витрат на транспортно-експедиторські послуги в розмірі 4000 грн. необхідно відмовити повністю.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Зважаючи на часткове задоволення позову, суд вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до частин 3 та 4 статті 139 КАС України. Відтак з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути 2758,79 грн. судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 23.07.2020 №UA100020/2020/000044/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100020/2020/00355.

3. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 20.07.2020 № КТ-UA100000-0146-2020 та стягнення шкоди відмовити повністю.

4. Стягнути з Київської міської митниці ДФС України код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 39422888, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8а за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропромтранс» код ЄДРПОУ 39627256, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул.Володимира Великого, 50 судовий збір у розмірі 2758 (дві тисячі сімсот п`ятдесять вісім) грн. 79 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 8 грудня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик