Постанова

від 20.08.2007 по справі 5620-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5620-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.08.2007Справа №2-25/5620-2007А

За позовом : ТОВ «Севастопольцентрбуд», Сімферопольський район, с. Українка, вул.. Горького, 3а,      

До відповідача: Севастопольської міської державної адміністрації, м. Севастополь, вул.. Леніна, 2,

Про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дій

                                                                                Суддя  Копилова О.Ю.

     при секретарі І.К. Діланян

Представники:

Від позивача: Дюкарь Р.С., предст., дов. від 06.08.07р.

Від відповідача: Коструба А.В., предст., дов. № 1094/17/207 від 27.03.07р.   

Сутність спору:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом  до Севастопольської міської державної адміністрації у якому просить визнати протиправними дії Севастопольської міської державної адміністрації щодо відмови в наданні акцепту ТОВ «Севастопольцентрбуд» в наданні права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), площею 0,2829 га розташованої за адресою вул. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки, а саме: точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) точка №2 (х\4933516.80; у\4381382.43) точка №3 (х\4933644.39; у\4381373.24) точка №4 (х\4933645.99; у\4381388.12) точка №5 (х\4933643.68; у\4381391.01) точка №6 (х/4933640.16; у\4381391.16) точка №7 (х\4933624.34; у\4381398.71) точка №8  (х\4933587.48; у\4381400.28) точка №9 (х\4933576.51; у\4381400.89) точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53).-, та в укладанні відповідного договору, а також зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію надати ТОВ «Севастопольцентрбуд» право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що знаходиться за адресою площею 0,2829 га розташованої за адресою вул. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки, а саме: точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) точка №2 (х\4933516.80; у\4381382.43) точка №3 (х\4933644.39; у\4381373.24) точка №4 (х\4933645.99; у\4381388.12) точка №5 (х\4933643.68; у\4381391.01) точка №6 (х/4933640.16; у\4381391.16) точка №7 (х\4933624.34; у\4381398.71) точка №8  (х\4933587.48; у\4381400.28) точка №9 (х\4933576.51; у\4381400.89) точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) з укладанням відповідного договору, шляхом погодження істотних умов договору і його підписання уповноваженою особою, а також здійснення Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів Державного агентства земельних ресурсів України юридично значущих дій, пов'язаних із внесенням даних про укладений договір до журналу реєстрації цивільно-правових угод щодо земельних ділянок з обов'язковою відміткою (штамп) на першій сторінці договору про право забудови земельної ділянки (суперфіцій), а також внесення інформації із договору про право забудови земельної ділянки (суперфіцій) в електронному вигляді до бази даних Севастопольською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, відповідно до «Формату файлу обміну земельно-кадастровими даними (обмінний файл)» у відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».   

Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнає, а саме вказує на те, що позивачем проект відведення земельної ділянки не був розроблений та не надавався для його затвердження відповідно до положень ст..ст. 123-124 Земельного кодексу України, а також вказує на те, що рішення щодо надання земельної ділянки на умовах оренди позивачу не надавалось.  

За згодою сторін відповідно до п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розпочати розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

            ВСТАНОВИВ:

20 липня 2007р. позивач звернувся до відповідача із заявою (вих. №01/07-2007), у якій просив розглянути питання щодо можливості надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) комплексом об'єктів житлової і громадської забудови, а саме земельну ділянку, площею 0,2829 га розташованої за адресою вул.. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки, а саме: точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) точка №2 (х\4933516.80; у\4381382.43) точка №3 (х\4933644.39; у\4381373.24) точка №4 (х\4933645.99; у\4381388.12) точка №5 (х\4933643.68; у\4381391.01) точка №6 (х/4933640.16; у\4381391.16) точка №7 (х\4933624.34; у\4381398.71) точка №8  (х\4933587.48; у\4381400.28) точка №9 (х\4933576.51; у\4381400.89) точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) для забудови (суперфіцій) комплексом об'єктів житлової і громадської забудови шляхом укладання договору про надання права користування земельною ділянкою (суперфіцій) та укласти з ним відповідний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій), проект якого додавався.

Відповідач, розглянувши зазначену заяву відмовив позивачу в укладанні зазначеного договору у зв'язку з тим, що у відповідності до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України в разі передачі земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу, а такий проект відведення не був розроблений та погоджений у встановленому законодавством порядку. Окрім того відповідач зазначив що рішення про надання земельної ділянки на умовах оренди позивачу не надавалося. Конкурс на визнання переможця на право користування спірною земельною ділянкою, відповідно до Закону України «Про оренду землі» не проводився. Позивач нібито не звертався до відповідача з проханням про укладання договору оренди

Разом з тим, відповідач відмовляючи позивачу в наданні права користування земельною ділянкою для забудови та вимагаючи на підставі ст. 124 Земельного кодексу України розробки проекту відведення земельної ділянки для укладання договору суперфіцію не врахував те, що право користування землею та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) являють собою окремі самостійні види речових прав та регламентуються окремими главами Земельного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 102№ Земельного кодексу України (глава 16№) право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Загальні вимоги до укладення договорів встановлені в Главі 53 Цивільного кодексу України, а єдиною спеціальною вимогою щодо укладання договорів встановленою Земельним кодексом України є вимога щодо обов'язкової державної реєстрації договорів на надання речових прав (в даному випадку - прав суперфіція). Зазначену вимогу можна визначити на підставі положень ст.125 і ст.126 Земельного кодексу України і ця вимога прямо зазначена у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на об'єкти нерухомого майна».

На виконання ст.638 та ст.641 Цивільного кодексу України позивач звернувся до відповідача з листом за №01\07-2007 від 20 липня 2007 року, який містив пропозицію укласти договір про надання права користування земельною ділянкою (суперфіцій) з усіма істотними умовами цього договору, із чітко вираженим наміром вважати себе зобов'язаним у разі прийняття його пропозиції.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що законодавство України не передбачає необхідності розроблення проекту відведення земельної ділянки для укладання договору суперфіцію та не містить положень, які б передбачали застосування до договорів суперфіцію норм, що регулюють порядок передачі земельних ділянок в постійне користування або оренду, зокрема, ст. 123, 124 Земельного кодексу України, умову щодо розробки проекту відведення, у відповідності із ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, не висловлював сам відповідач, надаючи позивачу свою пропозицію, позивачем було виконано всі вимоги, викладені відповідачем у своїй пропозиції - суд приходить до висновку, що вимоги відповідача щодо розробки проекту відведення земельної ділянки для укладання договору суперфіцію є незаконними.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про планування і забудову території» рішення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань забудови приймаються у межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

Враховуючи те, що існуюча містобудівна документація передбачає здійснення будівництва комплексу об'єктів стаціонарної рекреації на Земельній ділянці; позивачу у відповідності з вимогами відповідача було надано погодження спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури – Управління міського будівництва і архітектури м. Севастополь, отже, суд прийшов до висновку, що відповідач мав всі підстави для прийняття рішень щодо віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, та вирішення питань щодо забудови земельної ділянки комплексом об'єктів житлової і громадської забудови.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення  про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до «Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», затвердженого Постановою КМ України від 11 квітня 2002 р. N 502 передбачено складання проекту відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється. Однак, разом з тим, зазначений Порядок  визначає механізм щодо зміни цільового призначення лише тих земельних ділянок, що перебувають у власності громадянина або юридичної особи та не поширюється на випадки зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності за ініціативи самого власника.

Враховуючи наведене, та те, що надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) не відноситься до жодного із перерахованих випадків, при наданні позивачу права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) комплексом об'єктів житлової і громадської забудови не відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки та не складається проект відведення.

Спір сторін щодо укладання договору про надання права користування земельною ділянкою (суперфіцій) є спором щодо укладання адміністративного договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій відповідача як суб'єкта владних повноважень, зокрема функцій щодо розпорядження земельними ділянками та вирішенням інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

З врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні права користування позивачу земельною ділянкою для забудови комплексом об'єктів житлової і громадської забудови та укладання договору суперфіцію є протиправною, а позовні вимоги ТОВ «Севастопольцентрбуд» підлягають задоволенню.  

Ст. 20 Господарського кодексу України  передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має довести, що його дії є правомірними, відповідачем таких доказів до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства  України у разі  задоволення позову суд може прийняти у тому числі і постанову про визнання  протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, а також і іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.   

Керуючись ст. 162 КАС України суд вважає за доцільне визнати протиправними дії Севастопольської міської державної адміністрації щодо відмови в наданні акцепту ТОВ «Севастопольцентрбуд» в наданні права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), площею 0,2829 га розташованої за адресою вул. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки та в укладанні договору, а також зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію надати ТОВ «Севастопольцентрбуд» право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що знаходиться за адресою площею 0,2829 га розташованої за адресою вул. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь  у розмірі 3, 40 грн.  з місцевого бюджету м. Севастополя на підставі ч. 3  ст. 94 КАС  України.  

   На підставі викладеного та керуючись ст.. 20, 102, 123-124 Земельного кодексу України, ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд -

                                       ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними дії Севастопольської міської державної адміністрації щодо відмови в наданні акцепту ТОВ «Севастопольцентрбуд» (ідент. код 34938782) в наданні права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), площею 0,2829 га розташованої за адресою вул. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки, а саме: точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) точка №2 (х\4933516.80; у\4381382.43) точка №3 (х\4933644.39; у\4381373.24) точка №4 (х\4933645.99; у\4381388.12) точка №5 (х\4933643.68; у\4381391.01) точка №6 (х/4933640.16; у\4381391.16) точка №7 (х\4933624.34; у\4381398.71) точка №8  (х\4933587.48; у\4381400.28) точка №9 (х\4933576.51; у\4381400.89) точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53).-, та в укладанні відповідного договору.   

3.          Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію надати ТОВ «Севастопольцентрбуд» (ідент. код 34938782) право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що знаходиться за адресою площею 0,2829 га розташованої за адресою вул. Матроський бульвар 1, 1а, б в м. Севастополь в межах каталогу координат меж землекористування і відомості обчислення площі земельної ділянки, а саме: точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) точка №2 (х\4933516.80; у\4381382.43) точка №3 (х\4933644.39; у\4381373.24) точка №4 (х\4933645.99; у\4381388.12) точка №5 (х\4933643.68; у\4381391.01) точка №6 (х/4933640.16; у\4381391.16) точка №7 (х\4933624.34; у\4381398.71) точка №8  (х\4933587.48; у\4381400.28) точка №9 (х\4933576.51; у\4381400.89) точка №1 (х\4933518.24; у\4381403.53) з укладанням відповідного договору, шляхом погодження істотних умов договору і його підписання уповноваженою особою, а також здійснення Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів Державного агентства земельних ресурсів України юридично значущих дій, пов'язаних із внесенням даних про укладений договір до журналу реєстрації цивільно-правових угод щодо земельних ділянок з обов'язковою відміткою (штамп) на першій сторінці договору про право забудови земельної ділянки (суперфіцій), а також внесення інформації із договору про право забудови земельної ділянки (суперфіцій) в електронному вигляді до бази даних Севастопольською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, відповідно до «Формату файлу обміну земельно-кадастровими даними (обмінний файл)» у відповідності із Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

4.            Стягнути з місцевого бюджету м. Севастополя на користь ТОВ «Севастопольцентрбуд» (ідент. код 34938782, Сімферопольський район, с. Українка, вул.. Горького, 3а) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Виконавчі документи  видати після вступу  постанови в законну силу, за заявою сторони.

     У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

    Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.