Постанова

від 02.10.2007 по справі 7219-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7219-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.10.2007Справа №2-22/7219-2007А

За позовом - ВАТ «Криммеблі» ( м. Сімферополь, вул.Лінейна, 2 )

До відповідача   - ДПІ у м.Алушта ( м.Алушта, вул.Леніна, 22-а)

Про визнання недійсним податкового повідомлення  - рішення  .

Суддя С.В.Яковлєв

                                                                                          За участю секретаря Дулімової В.І.

представники:

Від позивача     -  Рижков С.В. – пред-к, дов. від.12.06.2007 р.

Від відповідача    -  Бисикало Т.А. – пред-к , дов. від 06.10.2006 р.  

Сутність спору: Позивач – ВАТ «Криммеблі» -  звернувся  до суду з позовною заявою,  в якій просив визнати недійсним  податкове повідомлення-рішення  від 22.02.2007 р. № 0001191503/0 ,  прийняте   ДПІ у м.Алушта (далі відповідач). Вимоги мотивовані тим, що відповідач застосував  штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за несвоєчасну сплату позивачем  податкового зобов'язання  , обов'язок щодо сплати якого він не мав.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось  25.07.2007 р. , надав відзив на позов (вих. № 56/14  від 23.07.2007 р.),  в якому з позовними вимогами не погодився, вказавши, що під час проведення перевірки позивача встановлено порушення ним ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , в наслідок чого до нього застосовані штрафні санкції.  

Представники відповідача у судових засіданнях наполягали на відсутністі підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу , суд  

                                     ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів  невиїзну документальну  перевірку  позивача, за результатами якої склав акт № 336/15-3/000275398 від 14.03.2007 р.

В зазначеному акті відповідач зробив висновки про порушення  позивачем ст.17 Закону України «Про плату за землю», п.п.5.3.1.п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  в частині несвоєчасної сплати  податкового зобов'язання  з земельного податку  за період часу з  17.03.2005 р. по 22.12.2005 р., а саме  за терміном сплати 17.03.2005 р.  нараховано основного платежу  по земельному податку  по акту інвентаризації № 9-19 ПЕРЕ від 17.03.2005 р.  у сумі 447,70 грн., податковий борг погашено  повністю  за рахунок  продажу  активів  платника  22.12.2005 р.  п/дор. № 151/1144 на суму 2400 грн. , затримка платежу  склала 280 календарних днів.

Відповідач 22.02.2007 р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0001191503/0  , згідно з яким   відповідно до  акту перевірки  № 336/15-3/00275398 від 14.03.2007 р. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку на 280 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 447,70 грн. позивач мав  сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 223,85  грн.

            Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані  діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

                 Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня ,  яка нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                  Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань визначений у ст. 4 вказаного закону.

                   Податкове зобов'язання , самостійно  визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої  податкової декларації ( п. 5.1.ст.5 Закону). Відповідно до п. 5.3.1 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний  самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій  декларації, протягом  десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченогоп.4.1.4 та п.4.1. ст.. 4 Закону. У разі  визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний   погасити  нараховану  суму податкового зобов'язання  протягом 10 календарних днів від дня отримання  податкового повідомлення , крім випадків коли  протягом такого строку  такий платник податків  розпочинає  процедуру апеляційного узгодження.

                     У п.5.4. Закону визначено , що узгоджена сума податкового зобов'язання , не сплачена  платником податків у строки визначені ст.5 , визнається  сумою  податкового боргу платника податків.

                        Розмір штрафних санкцій, які накладаються на платника податків за порушення  податкового законодавства  , та порядок їх застосування визначені у ст. 17 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до п. 17.1.7  ст. 17 вказаного закону  у разі коли платник  податків не сплачує узгоджену  суму податкового зобов'язання  протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний  сплатити штраф  у таких розмірах:

              при затримці  до 30 календарних днів -  у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

              при затримці від 31до 90 календарних днів  - у розмірі 20 % погашеної суми  податкового боргу;

              при затримці більш 90 календарних днів  - у розмірі 50% погашеної суми  податкового боргу.

Згідно  із ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від  03.07.92 р. № 2535-XII ( із змінами та доповненнями)  використання землі в Україні є платним. Плата за землю  справляється у вигляді  земельного податку  або орендної плати , що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники  земельних ділянок , земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів – учасників  угоди про розподіл  продукції, сплачують  земельний податок. Відповідно до ст. 13 вказаного закону  підставою для нарахування земельного податку є дані  державного земельного кадастру , а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальної власності – договір оренди такої земельної ділянки.

Ст. 15 Закону України “Про плату за землю” передбачене зобов'язання власників землі та землекористувачів сплачувати земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Позивачем надана копія  довідки   Алуштинського відділу ДП «Центр державного земельного кадастру» № 246 від 19.09.2007 р. , згідно з якою  у нього відсутні у власності,  постійному користуванні , оренді будь-яки земельні ділянки не території Великої Алушти.

Відповідачем по справі надана копія розрахунку  земельного податку , який надісланий позивачем на його адресу   17.10.2001 р. Відповідно до вказаного розрахунку  позивачем у порядку , передбаченому Законом України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, були узгоджені податкові зобов'язання по сплаті  земельного податку з терміном  його сплати до 15.01.2002 р.

 В порядку . передбаченому ст. 71 КАСУ , відповідачем не надані докази того, що  позивач після лютого 2002 р.  узгодив в порядку, визначеному у ст.4 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” будь-яке податкове зобов'язання по податку на землю ( орендної плати)  за користування земельної ділянки на території  Великої Алушти.

Вивчивши заперечення  відповідача, суд встановив , що  ним в якості узгодженого податкового зобов'язання позивача  по сплаті  земельного податку визначений Акт  інвентаризації № 9-19 від 17.03.2005 р.  

 На думку суду складання податковим органом зазначеного Акту  не можна вважати  визначенням  податкового зобов'язання контролюючим органом  згідно з п.4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

 За таких обставин  суд приходить до висновку, що відповідачем не надані докази того, що у позивача було узгоджене відповідно до Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   податкове зобов'язання по податку на землю  в сумі 447, 70 грн., граничний термін сплати якого був 17.03.2005 р.

        Крім того, вивчивши довідку Алуштинського відділу ДП «Центр державного земельного кадастру» № 246 від 19.09.2007 р., суд вважає, що у 2005 р.   позивач  не був   платником земельного податку як обов'язкового платежу, у зв'язку з чим  відсутні підстави для застосування до нього  штрафних санкцій за несплату  земельного податку  за вказаний період часу.

           За таких обставин у зв'язку з тим , що  у 2005 р.   позивач не мав у власності (постійному  користуванні) земельних ділянок на території Великої Алушти , суд вважає, що згідно з Законом України “Про плату за землю”, він   не був   платником земельного податку як обов'язкового платежу,  в наслідок чого відсутні підстави  застосування до нього  штрафних санкцій  за несплату ( несвоєчасну сплату ) вказаного  обов'язкового платежу .

      В силу викладеного  відповідно до Закону України “ Про плату за землю”  у відповідача відсутні правові підстави для застосування до нього  штрафних санкцій згідно з Законом України “ Про порядок  погашення  зобов'язань  платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , у  зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги.  

    Крім того суд приймає до уваги те, що під час оформлення 22.02.2007 р. податкового повідомлення-рішення №0001191503/0  відповідаче порушений Порядку направлення  органами державної податкової служби України  податкових  повідомлень платникам податків  та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкції. Затверджений  Наказом ДПА України № 253 від21.06.2001 р.  У зазначеному податковому  повідомленні-рішенні не тільки не вказана у повному обсязі дата його прийняття, але і невірно зазначена назва платника –податків. Біль того зазначене податкове рішення  прийняте  22 лютого  на підстави порушень, нібито встановлених у акті перевірки № 336/15-3/000275398 від 14.03.2007 р.

                     Під час судового засідання, яке відбулось 02.10.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 05.10.2007 р.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 П О С Т А Н О В И В :

                 Позов задовольнити

                 Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Алушта ( м.Алушта, вул.Леніна, 22-а) від 22.02.2007 р. №0001191503/0 .

                 Повернути  ВАТ «Криммеблі» ( м. Сімферополь, вул.Лінейна, 2,  п/р 26009302320256 в КЦВ «Промінвестбанк» МФО 324430, ЗКПО 00275398 )       з Державного бюджету України 3,40грн.– судового збору.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 163 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

                Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

                Постанова може бути оскаржена в порядку і строки , передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.