Постанова

від 06.12.2021 по справі 621/901/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року

м. Харків

справа № 621/901/19

провадження № 22ц/818/4878/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Котелевець А.В., Хорошевського О. М.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича,

відповідачі - ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Харківський завод Елеватормаш ,

третя особа - державний реєстратор Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Штефан О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19 травня 2021 року в складі судді Шахової В.В.

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод Елеватормаш , третя особа: державний реєстратор Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Штефан Олександр Анатолійович про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, визнання попереднього договору оренди земельної ділянки поновленим, який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що 03 січня 2005 року між Фермерським господарством Строгого Олександра Федоровича та власником земельної ділянки з кадастровим номером № 6321755600:02:002:0122 ОСОБА_3 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Згідно пункту 5 договору його укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 32 договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначив, що вказаний договір зареєстровано в Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 08 листопада 2007 року за № 040769100234. Таким чином, строк дії договору оренди землі закінчився 08 листопада 217 року.

Вказав, що орендар належним чином виконував умови договору оренди та 07 серпня 2017 року направив орендодавцю земельної ділянки ОСОБА_3 лист-повідомлення № 256 з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки, до якого додано проект додаткової угоди до договору оренди. На початку вересня 2017 року від ОСОБА_3 надійшов лист, в якому повідомлялося про відмову у продовженні договору оренди земельної ділянки на новий строк без повідомлення причин такої відмови.

Посилався на те, що 08 квітня 2019 року з сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру він дізнався, що право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6321755600:02:002:0122, переважне право на оренду якої має позивач, зареєстроване 27 лютого 2019 року в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку з інформацією про власника земельної ділянки - ОСОБА_2 та суб`єкта речового права на земельну ділянку - Товариство з обмеженою відповідальністю Харківський завод Елеватормаш . З огляду на це, йому стало відомо, що 27 лютого 2019 року між відповідачами був укладений договір оренди земельної ділянки.

Зазначив, що ОСОБА_2 не повідомляла Фермерське господарство ОСОБА_4 про смерть попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_3 та правові підстави переходу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321755600:02:002:0122 від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 . Про перехід права на земельну ділянку господарство фактично дізналось з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 08 квітня 2019 року.

Вважав, що за відсутності попереднього повідомлення орендодавця про намір укласти новий договір оренди з новим орендарем, переважне право діючого орендаря, є порушеним, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря має підстави вважатися недобросовісною.

Стверджував, що ОСОБА_2 не повідомила орендаря про заміну орендодавця, безпідставно заперечувала від імені ОСОБА_3 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, проігнорувала переважне право позивача на поновлення дії договору оренди та уклала новий договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем.

Просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321755600:02:002:0122, який був укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Харківський завод Елеватормаш , дата державної реєстрації прав (в державному реєстрі прав) 27 лютого 2019 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 30569164; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321755600:02:002:0122, дата державної реєстрації прав (в державному реєстрі прав) 27 лютого 2019 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 30569164, яка була здійснена державним реєстратором Зміївської районної державної адміністрації Харківської області; визнати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321755600:02:002:0122 поновленим на 10 років (з дня державної реєстрації права оренди) на умовах, визначених в договорі оренди земельної ділянки від 03 січня 2005 року та додатковій угоді, яка була надіслана на ім`я ОСОБА_3 листом-повідомленням № 256 від 07 серпня 2017 року.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18 березня 2021 року замінено відповідача ОСОБА_2 її правонаступником ОСОБА_1 .

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 19 травня 2021 року позов Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неповно з`ясував обставини у справі, не надав належної оцінки доказам у справі, не врахував того, що ОСОБА_2 не надала орендарю підтверджуючих документів про смерть чоловіка та про те, що вона є спадкоємицею орендованої земельної ділянки.

06 вересня 2021 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу - необґрунтованою. При цьому зазначила, що на момент смерті ОСОБА_3 договір оренди землі не був належним чином зареєстрований. Його реєстрація відбулася вже після смерті ОСОБА_3 . Вказала, що листом від 02 травня 2018 року ОСОБА_2 письмово повідомляла позивача про те, що вона є власницею орендованої земельної ділянки. Посилалася на те, що позивачем не надано належних доказів отримання ОСОБА_2 орендної плати.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Матеріали справи містять відомості про належне повідомлення учасників справи.

Заяв про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича необхідно необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Фермерське господарство ОСОБА_4 не дотримався вимог статті 33 Закону України Про оренду землі і не повідомив орендодавців до закінчення строку дії договору оренди землі про намір скористатися переважним правом на укладення цього договору на новий строк, що не надає підстав для застосування правил частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 квітня 2004 року, який виданий на підставі розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 72 від 26 лютого 2004 року, належить земельна ділянка площею 3,40 га, розташована на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.100,154 том 1).

03 січня 2005 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Строгого Олександра Федоровича укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,40 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території с. Донець Комсомольської селищної ради, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122.

Відповідно до пункту 5 цього договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пункту 25 договору зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі досягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 26 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 27 цього договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 28,29 договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Пунктом 32 цього договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 листопада 2007 року за № 040769100234 (а.с.8-11 том 1).

03 січня 2005 року ОСОБА_3 та Фермерське господарство ОСОБА_4 склали акти прийому-передачі земель та визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.12-15 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.131,153 том 1).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 жовтня 2008 року спадкоємицею вказаного в заповіті майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво складається з земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 3,40 га, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122, що розташована на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.99,152 том 1).

Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича на адресу ОСОБА_3 направив лист № 256 від 07 серпня 2017 року, в якому зазначив про те, що господарство має намір поновити договір оренди землі на умовах, що визначені в додатковій угоді, яка додається (а.с.33-36 том 1).

У відповідь на цей лист, за підписом ОСОБА_3 , направлено відповідь від 21 серпня 2017 року, в якому зазначено про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди земельної ділянки на новий строк (кадастровий номер 6321755600:02:002:0122 (а.с.18 том 1).

Матеріали справи містять копію відомості на виплату орендної плати по Комсомольській с/р за 2017 рік, в якій міститься прізвище лише ОСОБА_2 із зазначенням того, що у неї кількість паїв - 2 площею 6,7900 га, сума до виплати - 11300,00 грн, які вона отримала, про що свідчить відповідний підпис. Серед переліку осіб, яким виплачена орендна плата в 2017 році, відсутній ОСОБА_3 (а.с.210-211 том 1).

Як вбачається з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Фермерським господарством ОСОБА_4 за 3 квартал 2017 року, під порядковим номером № 540, міститься саме податковий номер ОСОБА_2 , оскільки згідно довідки Державної податкової інспекції у Зміївському районі ОСОБА_2 був присвоєний ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 . Серед усього переліку осіб (1046), яким було нараховано дохід з оренди, відсутній податковий номер ОСОБА_3 - НОМЕР_3 (а.с.196-209 том 1).

Як вбачається з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08 квітня 2019 року власником земельної ділянки площею 3,3978 га, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122, що розташована на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, є ОСОБА_2 , а право оренди землі у Товариство з обмеженою відповідальністю Харківський завод Елеватормаш (а.с.16,38 том 1).

З довідки про кількісну та якісну характеристику земельної ділянки № 1167 від 15 жовтня 2008 року, виданої Управлінням земельних ресурсів у Зміївському районі Харківської області та технічного завдання № 1410 від 08 жовтня 2008 року вбачається, що держаним органам, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин ще в 2008 році було відомо, що власником земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с.101,102 том 1).

Як вбачається з листа від 02 травня 2018 року, направленого на адресу Фермерського господарства ОСОБА_4 , ОСОБА_2 повідомила про те, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 3,40 га, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122 та на теперішній час вона має бажання виділити її в натурі, встановити межі та самостійно використовувати її для ведення сільського господарства (а.с.103,104 том 1).

11 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Харківський завод Елеватормаш укладено договір оренди земельної ділянки № 5, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,3978 га, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122 сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області на строк 25 років до 31 грудня 2044 року (а.с.105-106 том 1).

11 лютого 2019 року сторонами складено акти визначення меж земельної ділянки та приймання-передачі земельної ділянки (а.с.107 том 1).

Вказані відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується відповідним витягом № 158544583 від 05 березня 2019 року (а.с.108 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 (а.с.5 том 2).

Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 грудня 2020 року вбачається, що спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,3978 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122, що розташована на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (а.с.37 том 2).

Згідно з частиною другою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, чинній на час укладення Договору оренди, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, частинами першої-п`ятої статті 33 цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, згідно з якою наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами другою-п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Згідно з частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша-п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк, і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, за наявності вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може бути підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Також у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила про обов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи 03 січня 2005 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Строгого Олександра Федоровича укладено договір оренди земельної ділянки ОСОБА_3 , який зареєстровано у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах вже після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

ОСОБА_2 в порядку спадкування набула право власності на цю земельну ділянку у 2008 році і до неї як до спадкоємиці перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки, в тому числі, й право на отримання орендної плати за користування землею.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII , який набрав чинності 19 жовтня 2016 року, статтю 31 Закону України Про оренду землі доповнено частиною п`ятою такого змісту: Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України .

Як вбачається з матеріалів справи Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича було обізнане про смерть ОСОБА_3 , що підтверджується копією відомості на виплату орендної плати по Комсомольській с/р за 2017 рік та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Фермерським господарством ОСОБА_4 за 3 квартал 2017 року, з яких вбачається, що господарство здійснювало нарахування та виплату орендної плати лише ОСОБА_2 за дві земельні ділянки, а саме за земельну ділянку яка належала особисто їй, та земельну ділянку, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що Фермерське господарство ОСОБА_4 було достеменно відомо про смерть орендодавця ОСОБА_3 та про те, що новим власником цієї земельної ділянки є ОСОБА_2 .

При цьому, Фермерське господарство ОСОБА_4 , якому достеменно відомо про смерть попереднього орендодавця ОСОБА_3 , надсилає йому лист-повідомлення № 256 від 07 серпня 2017 року про наміри поновлення договору оренди землі, а не новому власнику ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять відповідного листа-повідомлення Фермерського господарства ОСОБА_4 щодо наміру поновлення договору оренди землі надісланого власнику-орендодавцю земельної ділянки, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122, ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що Фермерське господарство ОСОБА_4 не дотримався вимог статті 33 Закону України Про оренду землі і не повідомив орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі про намір скористатися переважним правом на укладення цього договору на новий строк, що не надає підстав для застосування правил частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Колегія суддів зазначає, що наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 повідомила Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича про те, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 3,40 га, кадастровий номер 6321755600:02:002:0122, та на теперішній час вона має бажання виділити її в натурі, встановити межі та самостійно використовувати її для ведення сільського господарства, у зв`язку з чим направила відповідний лист 02 травня 2018 року.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги відповідь за підписом ОСОБА_3 від 21 серпня 2017 року, оскільки станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер більше 10 років тому, та фактично не міг цього зробити.

Крім того, колегія суддів враховує положення частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі , у якій зазначено, що недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги, оскільки ОСОБА_2 , правонаступниця ОСОБА_3 , не порушувала прав позивача, а укладення договору оренди з іншим орендарем не суперечило вимогам законодавства, зокрема, Закону України Про оренду землі .

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, колегія суддів дійшла висновку про відмову у позові у даній справі з підстав зазначених вище.

Враховуючи, що спір по суті судом першої інстанції вирішено правильно та беручи до уваги відсутність достатньо обґрунтованих підстав для скасування правильного по суті судового рішення (з одних лише формальних міркувань), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто, не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича - залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді А.В. Котелевець

О. М. Хорошевський

Повний текст постанови складено 09 грудня 2021 року.