Ухвала

від 07.12.2021 по справі 640/23727/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2186

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у розгляді справи за правилами загального провадження

07 грудня 2021 року м. Київ № 640/23727/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі №640/23727/21 за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

в місті Києві

до промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою

відповідальністю АГРОМАТ

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві (надалі - позивач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13, до промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ (надалі - відповідач), адреса: 03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 89-А, в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель, шляхом зобов`язання Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ , код ЄДРПОУ: 21509937, знеструмити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчий електрощит та вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: проспект Перемоги, 89-А у Святошинському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Підставами позову вказано порушення відповідачем правил пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві до промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ про застосування заходів реагування та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Надалі, на адресу суду надійшло клопотання представника промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування поданого клопотання представник промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ послався на те, що останній заперечує проти розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та вважає, що для правильного вирішення даного спору по суті, судом необхідно провести підготовче засідання, з метою повного з`ясування усіх обставин справи та прийняття до уваги заперечень відповідача проти позову. Для відповідача дана справа має істотне значення, оскільки заходи реагування зазначені позивачем у позовній заяві повністю заблокують господарську діяльність відповідача, що призведе до значних збитків відповідача, звільненню його працівників та інших негативних наслідків. Крім того, значний обсяг та особливості доказів у справі, можуть вимагати додаткових пояснень як зі сторони позивача, так і зі сторони Відповідача

Розглянувши клопотання представника промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі №640/23727/21, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа ) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність , за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany , заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 листопада 2006 року (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані... .

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником відповідача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, а доводи, на які представник посилається у своїй заяві є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

За таких підстав, а також враховуючи, що будь - яких інших достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації прав відповідача необхідно провести судове засідання, в якому буде брати участь представник останнього, та з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження представником Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання.

В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження або призначення судового засідання.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі № 640/23727/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в місті Києві до промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ про застосування заходів реагування - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова