Рішення

від 07.12.2021 по справі 640/2927/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/1530

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Київ № 640/2927/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/2927/21 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП

до Головного управління ДПС у місті Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (надалі - позивач), адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13 Г, квартира 18 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві № 2285953/33495369 від 31 грудня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №85 від 30 листопада 2020 року датою її подання

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2021 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві № 2285953/33495369 від 31 грудня 2020 року; зобов`язано Державну податкову службу України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13Г, квартира 18, код ЄДРПОУ 33495369) податкову накладну № 85 від 30 листопада 2020 року датою її подання; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13Г, квартира 18, код ЄДРПОУ 33495369) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок); стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13Г, квартира 18, код ЄДРПОУ 33495369) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок).

Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на правничу допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 640/2927/21 про стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13Г, квартира 18, код ЄДРПОУ 33495369) суми витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування поданої заяви представник позивач послався на те, що судом під час ухвалення рішення у справі не було вирішено питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правову (правничу) допомогу.

Також, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в позовній заяві містяться такі документи: Договір про надання правової допомоги № 13/01-21 від 13 січня 2021 року, укладений з адвокатом Лущенковим С.В.; детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги за вих. № 08/02-21/1 від 08 лютого 2021 року; Акт приймання-передачі наданих послуг № 27/07/21 від 27 липня 2021 року, згідно із яким адвокатом Лущенковим С.В. були надані позивачу послуги пов`язані розглядом справи № 640/2927/21, а саме такі послуги як: збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову; аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції; підготовка адміністративного позову та формування додатків до позову; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву.

Керуючись вищевикладеним представник позивача просив суд ухвалити додаткове судове рішення щодо витрат позивача на правничу допомогу під час розгляду даної справи.

У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративна справа № 640/2927/21 була розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні ) без повідомлення учасників справи, з урахуванням положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне розглянути вказану заяву позивача в тому самому порядку, що й рішення суду від 07 жовтня 2021 року.

Розглянувши заяву позивача, подані ним документи на підтвердження понесених судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо їх розподілу, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження ).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI ).

Крім того, згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Більш того, суд зауважує, що у висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), у пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.

Так, ознайомившись з наявними в матеріалах справи документами, судом було встановлено, що позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу було надано до суду:

- договір про надання правової допомоги № 13/01-21 від 13 січня 2021 року, укладений з адвокатом Лущенковим С.В.;

- детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги за вих. № 08/02-21/1 від 08 лютого 2021 року;

Також, суд звертає увагу, що додатково позивачем було надано до суду Акт приймання-передачі наданих послуг № 27/07/21 від 27 липня 2021 року, згідно з якого вбачається, що адвокатом Лущенковим С.В. були надані позивачу наступні послуги в справі № 640/2927/21, а саме:

- збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову;

- аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції;

- підготовка адміністративного позову та формування додатків до позову;

- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час .

Суд зауважує, що з наведеного вище вбачається, що вказані витрати позивача на правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними з обставинами справи та характером спору, а також підтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, та про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача та наявність підстав для стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів про те, що позивачем не було надано документів на підтвердження оплати витрат на правову допомогу, з огляду на ту обставину, що приписи Кодексом адміністративного судочинства України імплементовано процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 25 травня 2021 року у справі № 640/2076/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем спростувань та обґрунтованих заперечень щодо судових витрат надано не було, а тому, оскільки в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про задоволення вимог представника позивача стосовно стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн та про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача та наявність підстав для стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі по 3 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/2927/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13Г, квартира 18, код ЄДРПОУ 33495369) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЗІП (адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової, будинок 13Г, квартира 18, код ЄДРПОУ 33495369) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя Н.В. Клочкова