Рішення

від 08.12.2021 по справі 640/25594/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року м. Київ № 640/25594/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Алегрі доКопилівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Алегрі (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код ЄДР: 31512099) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області (08033, Київська область, село Копилів, вул. Жовтнева, 57, код ЄДР: 04362314), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність голови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області в особі Крижевського В.В., яка полягає у ненаданні відповіді на заяву ПП Алегрі від 09.06.2020 № 09/6-1 (вх. № 116 від 11.06.2020) у встановлений законом строк;

2) зобов`язати голову Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області в особі Крижевського В.В. розглянути заяву ПП "Алегрі" від 09.06.2020 №09/6-1 (вх. № 116 від 11.06.2020) у встановлений законом 30 денний строк і надати відповідь позивачу.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправній бездіяльності відповідача щодо ненадання підприємству відповіді на заяву про надання земельної ділянки у користування у встановлений законом строк, оскільки 28.10.2004 ПП Алегрі набуло право власності на будинок, що находиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86 на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2004 № 7619.

Відтак, посилаючись на Закони України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Про звернення громадян та Про доступ до публічної інформації просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 30.10.2020 позовну заяву позивачу було залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк для їх усунення шляхом надання суду:

Ухвалою суду від 13.11.2020 позивачу продовжено строк звернення до суду.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала була надіслана у тому і на адресу відповідача та отримана ним 22.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105106045182 (том 1 а.с. 86).

Встановлені судом обставини.

09.06.2020 ПП Алегрі звернулося до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області із заявою (вх. від 11.06.2020) про надання земельної ділянки у користування, в якій посилаючись на ст. 20 Закону України Про звернення громадян просило відповідача: 1) прийняти рішення про передачу земельної ділянки навколо маєтку фон Мекка, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86, згідно відомостей додатку № 3 на умовах оренди на строк 49 років; 2) укласти договір - оренди зазначеної земельної ділянки з ПП Алегрі ; 3) надіслати інформацію про дату та час проведення засідання сільської ради із зазначеного питання на адресу: 03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25, приміщення 1-а; 4) надіслати відповідь про результати розгляду на зазначену адресу; 5) наданій земельній ділянці присвоїти кадастровий номер.

Заява від 09.06.2020 № 09/6-1 відповідачем отримана 11.06.2020 за вх. № 146.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповіді на вказану заяву відповідачем, у строк, передбачений Законом України Про звернення громадян, надано не було, у зв`язку з чим, ПП Алегрі вважаючи свої права порушеними звернулося до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У взаємозв`язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пунктів першого і сьомого частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства чи певного акту впливають на їх правове становище.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Між тим, суд наголошує на тому, що позов не містить обґрунтованих доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, які б могли бути визнані судом як такі, що підтверджують існування реального порушеного права позивача щодо ненадання відповіді Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області на заяву ПП Алегрі від 09.06.2020 № 09/6-1 (вх. № 116 від 11.06.2020) у встановлений законом строк, з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи протиправну бездіяльність відповідача у ненаданні відповіді позивачу на заяву від 09.06.2020 № 09/6-1 (вх. № 116 від 11.06.2020) ПП Адегрі наголосило, що звертаючись до відповідача із заявами від 22.11.2019, від 24.01.2020, 05.03.2020, 11.06.2020, 06.07.2020, 12.08.2020, 18.09.2020 відповідачем взагалі не було надано позивачу відповіді на вказані заяви.

В той же час, суд звертає увагу заявника на те, що як зазначено позивачем у заяві від 21.11.2019 вих. № 2019/11/21-1 (том 1 а.с. 9-13) 05.02.2019 ПП Алегрі в особі директора Васкевича Юрія Володимировича звернулося із відповідним клопотанням до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області про надання земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 у користування (оренду).

У вказаній заяві позивачем зазначено (абзац 6 том 1 а.с. 10), що на поштову адресу ПП Алегрі отримано витяг з протоколу чергової сесії Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області VII скликання від 11.03.2019, відповідно до якого, сільська рада, не вказавши жодних мотивів, обґрунтувань та пояснень відмови, не надавши належним чином завіреної копії встановленого законом рішення відмовила ПП Алегрі у наданні в оренду земельної ділянки , яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86.

Також, у заяві від 09.06.2020 вих. № 09/6-1 (від 11.06.2020 вх. № 146) позивач зазначив, що з метою реалізації власних потреб, підприємство неодноразово зверталося до Копилівської сільської ради про передачу в оренду земельної ділянки, проте отримувало відмову у прийнятті такого рішення.

Тобто, суд наголошує на тому, що за клопотанням від 05.02.2019 перед відповідачем вже ставилася позивачем ті ж самі питання, що і у заяві від 09.06.2020 вих. № 09/6-1 (від 11.06.2020 вх. № 146), за результатами розгляду якої відповідачем протоколом чергової сесії Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області VII скликання від 11.03.2019 було прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у наданні в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів оскарження ПП Алегрі відмови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області VII скликання від 11.03.2019 у наданні в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86 та доказів скасування судом, за результатами оскарження, такої відмови.

Суд звертає увагу заявника на те, що у межах спірних правовідносин, які склалися між ПП Алегрі та Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області правові наслідки для позивача створює (має) саме відмова Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області VII скликання, викладена у протоколі (рішенні) від 11.03.2019, якою відмовлено ПП Алегрі у наданні в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86, а не листування з відповідачем.

Що ж стосується регулярних однотипних запитів (у т.ч. адвокатських) з того самого питання (надання земельної ділянки), то слід зазначити, що питання власності, оренди, не вирішуються місцевою радою в рамках Законів України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Про звернення громадян та Про доступ до публічної інформації , а вирішуються в рамках профільного земельного законодавства, а відтак, у суду відсутні підстави для висновку, що відповідачем відносно позивача порушенні положення Законів України.

З огляду на викладене, суд вважає, що не надання відповідачем відповіді на заяву позивача від 09.06.2020 вих. № 09/6-1 (від 11.06.2020 вх. № 146) не порушує прав позивача, оскільки не є відмовою у наданні в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 86 відмова відносно чого вже була прийнята рішенням Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області VII скликання від 11.03.2019 , яка позивачем не оскаржувалася.

Щодо посилання позивача на те, що заява позивача від 09.06.2020 вих. № 09/6-1 (від 11.06.2020 вх. № 146) не була розглянута відповідачем у строк , передбачений ст. 20 Закону України Про звернення громадян , то суд зазначає, що відповідно до преамбули вказаного Закону такий Закон України Про звернення громадян регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Тобто, дія Закону України Про звернення громадян розповсюджується виключно на громадянами України з метою реалізації можливості для участі їх в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

При цьому, слід нагадати, що в силу ч. 2 ст. 8 Закону України Про звернення громадян взагалі не розглядаються повторні звернення громадян з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Алегрі (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код ЄДР: 31512099), - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін