Постанова

від 07.12.2021 по справі 132/1205/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1205/20

Провадження № 22-ц/801/2461/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 рокуСправа № 132/1205/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Якименко М.М., секретар Ліннік Я.С., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року, ухвалене суддею Павленком І.В. в м. Калинівка, повне рішення суду складено 20 вересня 2021 року, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , Державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішень державного реєстратора, про визнання договору оренди землі недійсним та про визнання укладеною додаткової угоди,

встановив :

У квітні 2020 року ТОВ Лан-Агро звернулося до суду із вказаним позовом та згідно збільшених позовних вимог просило:

1) скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни, яке датоване 19.03.2019 з індексним номером 46022960, в частині державної реєстрації прав припинення права оренди земельної ділянки площею 1,9382 га, із кадастровим номером 0521686300:06:000:0235, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за ТОВ Лан-Агро ;

2) визнати недійсним укладений 02.07.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак договір оренди вказаної землі, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області від 10.07.2019, індексний номер 47710735;

3) визнати укладеною додаткову угоду від 05.04.2019 до договору оренди землі від 02.02.2009 між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро , на відповідних умовах;

4) скасувати рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О.В., яке датоване 10.07.2019 з індексним номером 47710735 про державну реєстрацію прав, а саме права оренди земельної ділянки за ТОВ Агро Трак на підставі укладеного 02.07.2019 договору оренди землі із ОСОБА_1 ;

5) припинити право оренди ТОВ Агро Трак щодо земельної ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі б/н від 02.07.2019, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.02.2009 між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,9382 га, із кадастровим номером 0521686300:06:000:0235, строком на 10 років, який був зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2009 за №040986300017.

Власником вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25.05.2016 є ОСОБА_1

04.02.2019 під час дії договору оренди вказаної земельної ділянки рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області, з індексним номером 46022960, проведено державну реєстрацію припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро , підставою для чого став лист-повідомлення ОСОБА_1 щодо відмови в пролонгації договору оренди. Оскільки на момент вчинення держреєстратором вказаної дії строк дії договору оренди не закінчився, його сторони не укладали жодних угод про його розірвання, підстав для державної реєстрації припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро не існувало, а відтак державний реєстратор діяв всупереч закону, чим незаконно та безпідставно обмежив позивача в праві оренди спірної земельної ділянки, а тому це рішення підлягає скасуванню.

Після цього позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 всупереч договору оренди землі від 02.02.2009 та актам цивільного законодавства України, які регулюють відносини пов`язані з орендою землі, 02.07.2019 був укладений договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація якого проведена 10.07.2019 р., із ТОВ Агро Трак , чим порушене переважне право ТОВ Лан-Агро перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), а тому підлягає визнанню недійсним.

Крім того, оскільки рішення державного реєстратора від 10.07.2019 з індексним номером 47710735 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ Агро Трак прийнято з порушенням вимог закону, наявні підстави для його скасування та припинення права оренди ТОВ Агро Трак щодо земельної ділянки.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О.В., яке датоване 19.03.2019 з індексним номером 46022960, в частині державної реєстрації прав припинення права оренди земельної ділянки площею 1,9382 га із кадастровим номером 0521686300:06:000:0235, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за ТОВ Лан-Агро .

Стягнуто з державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О.В. на користь ТОВ Лан-Агро , пропорційно до задоволених позовних вимог, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн та 1200 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ Лан-Агро подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 02.07.2019 та про визнання укладеною додаткову угоду від 05.04.2019, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

В скарзі зазначає, що судом залишено поза увагою, що лист-повідомлення ОСОБА_1 від 06.02.2019 направлений в порушенням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі , не у відповідь на лист позивача, а тому він не припиняє переважне право позивача на укладення договору; суд не надав належної оцінки листу відповідача від 27.05.2019 щодо відмови в пролонгації договору оренди, в якому він зазначав, що не бажає поновлювати договір оренди землі із позивачем виключно з тих підстав, що бажає використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти, щодо запропонованих позивачем умов поновлення договору не заперечував; не зважаючи на обізнаність відповідача про намір позивача скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, відповідачем було укладено договір оренди з ТОВ СВК Мрія ; волевиявлення ОСОБА_1 щодо відмови позивачу в поновленні договору оренди землі з підстав використання земельної ділянки самостійно не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач спірну земельну ділянку передав в оренду тричі, хоча мав користуватися нею самостійно; відмовляючи у поновленні договору ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував в зв`язку з чим запропонований розмір орендної плати та інші умови договору його не влаштовують; переважне право перед іншими особами свідчить, що таке право може бути лише в разі наявності інших осіб; поведінка відповідача є недобросовісною по відношенню до позивача; висновок суду, що проект додаткової угоди містить умови про зміну істотних умов договору оренди землі, на яку потрібна згода сторін та якої зі сторони відповідача не було, суперечить закону.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також просить стягнути на його користь всі судові витрати.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ТОВ Агро Трак просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також просить стягнути з ТОВ Лан-Агро на користь ТОВ Агро Трак витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4 540 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука О.О. та представника ТОВ Агро Трак - адвоката Піпка А.М. надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, у задоволенні скарги просять відмовити.

Від представника ТОВ Лан-Агро - адвоката Мельника Ю.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, яке мотивоване тим, що він захворів та перебуває в незадовільному стані в лікарні, тому не може з`явитися в судове засідання. Бажає взяти участь в судовому засіданні та надати пояснення. Докази на підтвердження перебування в лікарні будуть надані пізніше.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, беручи до уваги мотиви поданого клопотання про відкладення судового засідання, прийшла до висновку, що причини неявки представника апелянта не є поважними, оскільки не підтвердженні доказами.

ТОВ Лан-Агро , представником якого є Мельник Ю.М., є апелянтом і його позиція викладена в апеляційній скарзі. Заявник не наводить в клопотанні обставин, які б перешкоджали розглянути скаргу у відсутність представника товариства, а також не мотивує необхідність його безпосередньої явки до суду.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 02.02.2009 між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі №17, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надав, а товариство прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, площею 1,9382 га.

У розділі 3 договору зазначено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на продовження його на новий строк та переважне право на викуп земельної ділянки (п.3.1.).

Сторони дійшли згоди, що у разі відсутності за один рік до закінчення строку дії договору письмового повідомлення орендодавця про ненадання згоди на продовження терміну дії даного договору оренди, цей договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах (п.3.2.).

Даний договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2009 за №040986300015 (а.с.21 т.1)..

Враховуючи положення ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, строк дії договору оренди землі почався після набрання ним чинності, тобто з 10.06.2009, та діяв до 10.06.2019.

25.05.2016 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 1,9382 га у межах згідно з планом, що розташована Вінницька область, Калинівський район, Попівська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521686300:06:000:0235, яка належала на праві власності померлому ОСОБА_2 (а.с.26 т.1).

Право власності за ОСОБА_1 зареєстровано 25.05.2016, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2019 №174373213 (а.с.28 т.1).

07.02.2019 ОСОБА_1 на адресу ТОВ Лан-Агро направлено лист-повідомлення від 06.02.2019, в якому він зазначив про небажання поновлювати дію договору оренди вищевказаної земельної ділянки, так як має намір використовувати її для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти (а.с.39 т.1).

На виконання Закону України Про оренду землі та положень п. 3.1 договору оренди землі від 02.02.2009, ТОВ Лан-Агро 26.04.2019 направило ОСОБА_1 лист-повідомлення від 05.04.2019, в якому зазначило, що підприємство має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521686300:06:000:0235 на новий строк. До листа додано додаткову угоду від 05.04.2019 до договору оренди землі №17 від 02.02.2009. Вказаний лист отримано ОСОБА_1 24.05.2020 (а.с.34-38 т.1).

У відповідь на вказаний лист 27.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до позивача із листом-повідомленням (дата направлення - 27.05.2019), в якому повідомив про відмову в пролонгації договору оренди, зазначивши, що не бажає поновлювати дію договору оренди від 02.02.2009 і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти (а.с.41 т.1).

Отримання листів від ОСОБА_1 ТОВ Лан-Агро не заперечувалося.

02.07.2019, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі №17 від 02.02.2009, між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки, який зареєстрований за рішенням державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області від 10.07.2019, індексний номер 47710735 (а.с. 28-30, 165 т.1).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 124 ЗК України , передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України ).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною восьмою, одинадцятою вказаної статті визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржено в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України , яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Встановлено, що між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 17 від 02.02.2009, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2009 № 040986300015.

У зв`язку з відсутністю волевиявлення на поновлення договору оренди землі від 02.02.20 з ТОВ Лан-Агро , ОСОБА_1 надіслав товариству відповідні листи-повідомлення від 06.02.2019 та від 27.05.2019.

При цьому, лист ОСОБА_1 від 27.05.2019 є відповіддю на надісланий ТОВ Лан-Агро лист-повідомлення від 05.04.2019 з пропозицією щодо поновлення договору оренди земельної ділянки № 17 від 02.02.2009 у формі відмови в поновленні такого договору.

В апеляційній скарзі ТОВ Лан-Агро зазначає про те, що лист-повідомлення орендодавця ОСОБА_1 від 06.02.2019 не може бути відповіддю на пропозицію орендаря в розумінні вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки він був надісланий не у відповідь на лист позивача, однак, такі доводи є безпідставними, оскільки вказаний лист орендодавця, у якому він чітко висловив свою волю на відмову від продовження строку дії договору оренди з товариством уже сам по собі свідчить про незгоду орендодавця на поновлення договору оренди землі із позивачем.

Колегія суддів вважає, що надсилання орендодавцем такого повідомлення раніше отримання ним листа-повідомлення від орендаря щодо поновлення договору оренди землі з додатковою угодою не суперечить умовам договору, не змінює волевиявлення ОСОБА_1 та свідчить про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі.

Своє волевиявлення не продовжувати дію договору оренди, укладеного з позивачем, ОСОБА_1 підтвердив в подальшому у відповіді на лист-повідомлення орендаря про бажання скористатися переважним правом.

Таким чином, відповідач-орендодавець повідомив позивача про небажання продовжувати строк договору оренди землі на новий строк та просив утримуватися від вчинення дій, які перешкодили йому б відразу після закінчення строку дії договору оренди використовувати належну йому земельну ділянку.

Доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_1 в листі-повідомленні 27.05.2019 вказував на те, що бажає використовувати орендовану земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти, однак, на момент направлення листа-повідомлення спірна земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ СВК Мрія , а також в подальшому після розірвання договору передавалася в оренду, не приймаються колегію суддів до уваги, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

На думку колегії суддів та обставина, що ОСОБА_1 мав намір, серед іншого, використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд, свідчить про можливість власника земельної ділянки розпоряджатися нею на свій розсуд, в тому числі і надавати її в оренду.

Не приймаються до уваги також доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував свою незгоду із запропонованими ТОВ Агро Трак умовами, оскільки Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2019 року у справі №693/42/18 зазначив, що закон зобов`язує орендодавця повідомити орендаря про бажання чи небажання продовжувати договір, а не вказувати причини такого, а відтак причини відмови в поновленні договору оренди не є визначальними.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін, проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.09.2019 у справі №908/2314/18, як визначено частинами 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України , не порушено.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Крім цього, оскільки права ТОВ Лан Агро договором оренди землі від 02 липня 2019 року не порушені, так як спірна земельна ділянка передавалась у користування ТОВ Агро Трак вже після закінчення дії договору оренди землі № 17 від 02 лютого 2009 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.

Посилання в апеляційній скарзі на ряд постанов Верховного Суду колегія суддів відхиляє, оскільки при перегляді даної справи апеляційний суд враховував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №132/2635/19 за аналогічних правовідносин, які ухвалена пізніше.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції виходячи з обставин, встановлених при розгляді справи, і на підставі доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону, зробив правильні висновки про відсутність підстав для задоволення позову в частині оскаржених вимог.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону, тому підстави для його скасування відсутні.

Рішення суду в частині задоволення позову про скасувати рішення державного реєстратора від 19.03.2019, а також в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора від 10.07.2019 та про припинення права оренди сторонами не оскаржувалося, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядалося.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, немає, а судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за ТОВ Лан Агро .

Що стосується витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ Агро Трак під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, то колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агро Трак адвокат Піпко А.М. просив стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 4 540 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 цієї статті).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 цієї статті).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої вказаної статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу надано наступні документи.

Адвокат Піпко А.М. здійснював представництво ТОВ Агро Трак на підставі довіреності №1 від 12.05.2020 (а.с.98 т.1).

Відповідно до договору №2 від 12.05.2020, укладеного між адвокатським бюро Піпко і партнери в особі керуючого адвоката Піпко А.М., і ТОВ Агро Трак , а саме п. 3.1., клієнт сплачує Адвокатському бюро за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожитковою мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку. У разі бажання Клієнта заявити до відшкодування витрати на правову допомогу гонорар сплачується Клієнтом Адвокатському бюро на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у справі.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Адвокатське бюро складає детальний опис робіт (наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження того, що адвокатське бюро належним чино надано Клієнту правову допомогу у Справі в цілому чи на окремих стадіях складається акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до розрахунку часу, витраченого на надання правничої допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги), розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 4 540 грн (вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням - відзив на апеляційну скаргу).

Згідно акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2021, підписаного сторонами договору, гонорар за надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги №2 від 12.05.2020 протягом 5 годин складає 4 540 грн.

Доказів фактичної оплати вказаних послуг на момент ухвалення колегією суддів постанови заявником надано не було, однак, відповідно до позиції Верховного Суду, відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів фактичної оплати вказаних послуг до моменту розподілу їх між сторонами у справі не ґрунтується на вимог закону.

Аналогічний підхід застосовує і ЄСПЛ. Так, у Рішенні по справі Бєлоусов проти України (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: 115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними (див. вищезазначене рішення у справі Савін проти України (Savin V. Ukraine), n. 97) .

Враховуючи викладене, наявні підстави для стягнення з ТОВ Лан Агро на користь ТОВ Агро Трак 4 540 гривень витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Підстав для стягнення з ТОВ Лан Агро на користь ОСОБА_1 судових витрат, про що він просив у відзиві на апеляційну скаргу, немає, оскільки ним не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Керуючись ст. 137, 141, 374 , 375 , 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України ,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро (ідентифікаційний код юридичної особи 36243791) на користь Товариства з обмеженою відповідальність Агро Трак (ідентифікаційний код юридичної особи 39136675) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2021 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

М.М. Якименко