Постанова

від 27.09.2007 по справі 9835-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9835-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.09.2007Справа №2-24/9835-2007А

За позовом Судацького міського центру зайнятості (АР Крим, м.Судак, вул.Леніна,44 )

До відповідача  Державного підприємства  радгоспа-завода «Морський» (АР Крим, м.Судак, с. Морське, вул.К.Маркса,35).

Про стягнення  583798,56 грн.

                                                                                                           Суддя  Колосова Г.Г.

                                                                                                   При секретарі Капустіної І.М.

За участю представників:

Від  позивача –  Севрюгін А.Б., директор,  копія наказу у справі.

Від відповідача – не з'явились  

Сутність спору:  

          Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 583798,56 грн. заборгованості по страхових внесках у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України.

Відповідач  двічі явку представника до судового засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про причини неявки суд не повідомив, судові повістки направлені за юридичною адресою та отримані ним згідно з підписом на поштових повідомленнях.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІУ від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

         Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши представника позивача, суд

                                                   в с т а н о в и в:

         ДП  Радгосп-завод «Морський»  зареєстровано як платник страхових внесків у Фонд   загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України в Судацькому міському центрі зайнятості  за № 12300362.

          Відповідно до актів перевірки № 16\1-16\5 від 15.03.2007р.  відповідач має заборгованість  у Фонд загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття у сумі  583798,56грн. з урахуванням внесків,  штрафу та пені станом на 15.03.2007р.

          Позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах:

       Відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані Основами законодавства  України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнятими 14.01.1998р., що  вступили в  законну чинність, у відповідності зі   ст. 32 Основ з моменту їх опублікування  - 19.02.1998р.

       Одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно  ст. 4 Основ, є страхування  на випадок безробіття.

       Відносини, які виникають   із загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття тепер урегульовані нормами Закону України від 02.03.2000р. № 1533 -Ш «Про загальнообов'язкове  державної соціальному страхуванні на випадок безробіття», що  набув законної сили, відповідно до п. 1 розділу 8  «Заключних положень» з 01.01.2001р.  

       До набуття законної сили зазначеного Закону, тобто до 01.01.2001р., ст. 31 Основ, відповідно до якої строки введення загальнообов'язкового державного страхування в Україні, визначаються в законах України в окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, платежі на обов'язкове державне  страхування мали статус збору (обов'язкового платежу) і входили до складу загальнообов'язкових податків  і зборів, певних ст. 14 Закону України «Про систему оподатковування» (п.16 ч. 1).

       Так, до 01.01.2001р. порядок стягнення такого збору визначався Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 8-93 «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів», що втратив  дію  у зв'язку із прийняттям  Закону України № 2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами», що набув законної сили  с 01.04.2001р., за винятком деяких норм.

        Таким чином, до моменту набуття законної сили Закону України «Про загальнообов'язковий державної соціальному страхування на випадок безробіття» (до 01.01.2001), на порядок стягнення платежів на обов'язкове державне соціальне    страхування, які мали  статус загальнообов'язкового збору, поширювалися норми, які регулюють відносини в сфері   оподатковування.

       Правові, фінансові й організаційні  основи загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, після 01.01.2001р. уже регулювалися нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

      У чинність п. 2 розділу 8 Закону,  до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони й інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а відповідно до п. 4  Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк від дня  опублікування  цього Закону  доручено  підготувати й подати на розгляд Верховної Ради України  пропозиції   щодо приведення  законів України у відповідність із  цим Законом.

       Таким чином, з  моменту набуття законної сили зазначеного Закону, тобто з 01.01.2001р. не діють норми Закону України «Про систему оподатковування»  у частині, що  суперечить йому, - хоча зміни в Закон України «Про систему оподатковування», яким п. 16 ч. 1 ст. 14 виключений, внесені  лише  Законом України від 16.01.2003р.  № 429 «Про внесення змін у деякі законодавчі  акти України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування».

       З 01.01.2001р. страхові внески на випадок  безробіття не входять у систему  оподатковування й не можуть стягуватися в іншому порядку, чим передбачено Законом України № 1533- Ш  від 02.03.2000р.

       Отже, на порядок стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, розмір яких визначений Законом  України  від 11.01.2001р.№ 2213, що вступили  в чинність із 02.03.2001р.,  «Про  розмір внесків  на деякі   види загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», які виникли після 01.01.2001р., не поширюються норми Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань  платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами»  й інші нормативні  акти, які регулюють  відносини  в сфері  оподатковування. Зазначені відносини врегульовані спеціальним  законодавством по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

         Порядок нарахування  внесків  та їх сплати регулюється Інструкцією про порядок  вирахування й сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їхнього одержання у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого Наказом Міністерства праці й соціальної  політики України від 18.12.2000р. № 339 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції  України 16.01.2001р. за № 30\5251.

         Відповідно до п. 5 ст. 8  Закону України № 1533 від 02.03.2000р. «Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття» кошти  Фонду   не включаються до складу Державного бюджету України.

        Згідно  ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції  Фонду покладаються на центр зайнятості АР Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, районні  в містах центри зайнятості.

       В порядку  п.п. 2.2. п. 2 ст. 35  даного Закону роботодавець зобов'язаний  вчасно й у повному розмірі сплачувати страхові внески.

      Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і  пунктом 9.1 Інструкції визначена відповідальність  роботодавця за несвоєчасність сплати  й неповну сплату  страхових внесків. У випадку несвоєчасної  сплати страхових внесків  страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф і пеню.

       Відповідно до ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня й штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника в безспірному порядку. Строк давнини у випадку стягнення страхових внесків, пені й  фінансових санкцій, передбачених це статтею, не застосовуються. Статтею 39 цього ж законодавчого акту  передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим  Законом, вирішуються в судовому порядку.      

        Віднесення органів зайнятості населення  Законом України № 550 -1V від 20.02.2003р. „Про внесення змін у Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181” до переліку контролюючих, не  позбавляє їх права звернення до Господарського суду із позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.

         Крім того,  у Постанові Верховного Суду України від 22.06.2004р. зазначено, що центр зайнятості має право звертатися до судів з позовами про стягнення заборгованості  по оплаті страхових внесків у Фонди загальнообов'язкового  державного страхування на випадок безробіття.

        Згідно  ст. 19   Закону України «Про зайнятість населення»  Державна служба зайнятості  стягує з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, суми  прихованих  або занижених обов'язкових зборів і недоїмок  у державний  бюджет фонду сприяння  зайнятості населення.   

       У відповідності зі ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний  оплачувати податки й збори в порядку й  розмірах, установлених законом.

      При таких обставинах позовні вимоги  підлягають задоволенню у повному обсязі.

      У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

      Постанова складена у повному обсязі   28.09.2007 року.

      На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд  

п о с т а н о в и в:

       Позов задовольнити.

        Стягнути з Державного підприємства  радгоспа-завода «Морський» (АР Крим, м.Судак, с. Морське, вул.К.Маркса,35, ЄДРПОУ 00412837) на користь Судацького міського центру зайнятості  (АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 44, р\р 37173001000334 в ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20742809)  583798,56грн. заборгованості.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.